На тлі заяв Вашингтона про повернення до ядерних випробувань влада країни-агресора Росії намагається вдаватися до чергових погроз застосування ядерної зброї.
Зокрема, російська Служба зовнішньої розвідки розповсюдила заяву про нібито підготовку аварії на Запорізькій атомній електростанції країнами Заходу «з розплавленням активної зони її ядерних реакторів», щоб вона охопила не тільки Україну, а й країни ЄС. У відповідь на це у Центрі протидії дезінформації при РНБО України заявили, що такі звинувачення можуть свідчити про підготовку самої Росії до провокації на ЗАЕС.
В інтервʼю Главреду незалежна експертка з питань ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна розповіла, чи здатна Росія здійснити провокацію на Запорізькій АЕС, чому росіяни здалися та знову підключили ЗАЕС до української енергосистеми, а також наскільки реальний сценарій блекауту у Москві.
У російській розвідці заявили про те, що Захід нібито розглядає варіант диверсії на ЗАЕС з розплавленням активної зони ядерних реакторів. Наскільки це реально зробити?
Перш за все, це чергова брехня, яка, на мою думку, зараз вкладається у парадигму так званого ядерного питання. Після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що потрібно відновити випробування ядерної зброї, які були заборонені вже багато десятиліть тому, у Путіна відбулося засідання Ради безпеки РФ. Там виступали начальник Генштабу ВС РФ Валерій Герасимов та міністр оборони РФ Белоусов, які говорили про потребу відновити полігон для ядерних випробувань на Новій Землі, згадували про «Орешник», «Посейдон» тощо.
Важка аварія з розплавленням активної зони свого часу сталася на «Фукусімі». Тоді унаслідок землетрусу й цунамі резервні дизель-генератори, які розташовувалися на узбережжі, були затоплені. Через це не вдалося відновити резервне електропостачання для систем безпеки, які забезпечують прокачування води в реакторах. На момент аварії реактори вже були зупинені аварійним захистом через землетрус, але в кожному з них були басейни витримки відпрацьованого ядерного палива.
Протягом 72 годин без охолодження почався процес випаровування води з цих басейнів. Унаслідок цього розплавилася активна зона, і через високі температури цирконієвий сплав, з якого зроблені оболонки тепловиділяючих елементів, вступив у хімічну реакцію з водою — виділявся водень. Саме через накопичення водню під дахом відбувся вибух, адже вже 4% водню в об’ємі повітря створюють вибухову суміш. Тому вибух був не ядерним, не атомним, а саме водневим, і вже після цього вибуху стався вихід радіоактивних речовин.
На Запорізькій АЕС уже понад два роки всі реактори перебувають у стані холодного зупину. Температура в них значно знижена, тиск також мінімальний. Наприклад, станція близько місяця працювала на резервних дизель-генераторах (це було тоді, коли окупанти планували підключити ЗАЕС до російської енергосистеми), і жодних критичних ситуацій не сталося. На той момент працювало 7 або 8 стаціонарних (як невеликі будинки) дизель-генераторів із 20, ще 13 перебували в режимі очікування. Крім того, є ще 18–20 мобільних дизель-генераторів, які Запорізька АЕС закупила після аварії на «Фукусімі».
Тоді нічого не сталося, тому що система охолодження працювала — вода прокачувалася, і її було потрібно значно менше, ніж під час роботи реактора на потужності або при аварійній зупинці. У таких випадках, коли реактор щойно зупиняється, а його температура ще висока, потрібно чимало часу, щоб вона знизилася.
Тому всі ці розмови про «72 години» — це некоректне пояснення. Якщо уявити гіпотетичну ситуацію, що відмовлять абсолютно всі генератори — і стаціонарні, і мобільні (тобто 38 одиниць), — то навіть у такому разі до настання важкої аварії пройде не 72 години, а орієнтовно до 100 днів, за оцінками фахівців-атомників. Тож зараз, якщо й чекати небезпеки, то не з технічного боку, а радше з боку якихось російських провокацій — умовно кажучи, «підлості», як це в них часто буває.
До речі, в таких умовах що взагалі росіяни можуть там зробити?
Я думаю, що це може бути лише інформаційна атака — у межах тієї самої парадигми ядерних погроз. Бо, по-перше, вони не самогубці. Вони не підуть на дії, які можуть спричинити катастрофу. По-друге, у них так і не вийшло приєднати станцію до своєї енергосистеми. Вони ж відновили лінію електропередач, яка, за їхніми словами, була пошкоджена на їхній території — приблизно за півтора кілометра від ЗАЕС.
Чому не вийшло? А тому, що з 6 на 7 жовтня (до речі, у день народження Путіна) по тій лінії завдали удару невідомі дрони. Влучили саме в підстанції на новій лінії, яку вони будували ще з грудня 2024 року в напрямку Енергодара. Влучили настільки влучно, що після кількох днів «роздумів» росіяни вирішили: простіше відновити стару лінію — ту, що з’єднує станцію з українською енергосистемою.
Судячи з усього, росіяни, напевно, досі не відмовилися від планів підключити Запорізьку АЕС до своєї енергосистеми…
Так, вони не відмовилися — безумовно. Але невідомими безпілотниками були пошкоджені трансформатори в Молочанську та Мелітополі ще в червні, коли Greenpeace опублікувала перші супутникові знімки. І зараз, схоже, вони оцінили масштаби пошкоджень. Адже після тих ударів вони не одразу вирішили відновлювати лінію, що з’єднує станцію з українською енергосистемою на 750 кВ. Очевидно, вони спочатку перевірили, що саме зруйновано, і дійшли висновку: ремонт триватиме довго. Які саме пошкодження — достеменно невідомо.
Але, судячи з повідомлень українського Генштабу, там справді «попрацювали» дуже ефективно. Постраждали не лише підстанції в Молочанську та Мелітополі — там, до речі, була підстанція «Південна Донбаська» на 750 кВ, через яку раніше здійснювався основний відпуск потужності Запорізької АЕС до великої війни. Також були уражені об’єкти в районі окупованого Генічеська. Тобто, справді, робота виконана якісно. Оце, власне, і є санкції, які реально діють.
Тобто, фактично, все це зводиться до того, що, наскільки я зрозуміла з ваших слів, росіяни зараз просто не здатні на ті дії, про які самі пишуть?
Ні, не здатні. Це радше інформаційна атака. Як завжди — підвищення градуса істерії.
А з якою метою вони це роблять? Щоб просто перебити американський інформаційний порядок денний про відновлення ядерних випробувань?
Так, я думаю, саме так. По-перше, це спроба змістити увагу. А по-друге, ЗСУ дуже вдало влучають — не лише по нафтопереробних заводах, базах і складах паливно-мастильних матеріалів, а й по великих трансформаторних підстанціях, ключових — на 500 і 750 кВ.
Якщо подивитися логіку ударів і карти, то видно, що ідея така: вивести з ладу великі підстанції, які пов’язані з Волзьким каскадом ГЕС. Саме через них передаються маневрові потужності в Московський регіон і на європейську частину Росії.
Наскільки, на вашу думку, наразі реальний блекаут у Москві?
Думаю, що цілком реальний. Хоча в них дуже розгалужена енергомережа – навколо Москви розташовано кілька кілець енергопостачання і систем ППО, оскільки росіяни стягнули до Москви усе, що можливо. Тому пробити цей захист наразі проблематично.
Але ми бачимо, що, наприклад, підстанція «Володимирська», яка була вражена днями отримує живлення з «Ногінської», а «Ногінська» стовідсотково має зв’язок із Москвою. Крім того, у цьому районі розміщені великі промислові підприємства з дуже високим рівнем енергоспоживання (наприклад, Ліпецький металургійний комбінат), у тому числі військові заводи. Тому головне завдання ударів не в тому, щоб зробити блекаут для мешканців Москви, як це намагаються зробити росіяни в українських містах, оскільки такі дії засуджуються протоколами Женевських конвенцій, а в тому, щоб вивести з ладу об’єкти військово-промислового комплексу.Підстанції, які забезпечують такі підприємства, є законними військовими цілями згідно з міжнародним правом. Ми не воюємо проти цивільного населення, на відміну від росіян. Звісно, треба бути дуже обережними, щоб потім нас не звинувачували у «дзеркальних» діях.
Повертаючись до ситуації на ЗАЕС, чи можливі певні російські провокації найближчим часом? Адже росіяни, ймовірно, своїми повідомленнями намагаються підготувати інформаційний простір до таких дій.
Ну, по-перше, вони, як завжди, можуть написати, що «українські дрони» начебто влучили кудись — у «навчальний центр» чи навіть «у градирню». Але треба розуміти, що на станції зараз перебуває велика кількість російських військових. І це не війська радіаційного чи хімічного захисту. Там є «кадирівці» та інші підрозділи ЦТТ, і це зафіксовано — навіть постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні публікувало відповідні відео.
Тому будь-які українські диверсії там просто неможливі. У нас чудово усвідомлюють, що поруч живуть люди, і головне завдання — зберегти станцію в цілісності. Українські сили не обстрілюють територію навколо ЗАЕС, бо все навколо заміновано, і будь-яке влучання може призвести до детонації. Звісно, росіяни можуть обстріляти щось показово, але не настільки, щоб це створило реальну загрозу ядерній безпеці. Тобто такі дії радше інформаційні.
Тим паче, що обстріли там уже траплялися — наприклад, по цистернах із дизельним паливом. Але це не становить загрози реакторам чи системам безпеки.
Тобто до масштабних аварійних наслідків такі обстріли не можуть призвести?
Саме так. Вони теж це розуміють. От, наприклад, коли перший заступник керівника адміністрації Путіна Сергій Кирієнко 4 вересня проводив виробничу нараду на Запорізькій АЕС, тоді якраз готували блоки до переходу в режим генерації. І вже 23 вересня вони пошкодили лінію електропередач, бо підключали відкритий розподільчий пристрій ЗАЕС до своєї системи 330 кВ.
Енергодар вже заживлений до російської енергосистеми. Тому вони, звісно, намагатимуться зберегти станцію, адже поки що і місто Енергодар, і сама ЗАЕС фінансуються не з державного бюджету РФ, а безпосередньо з бюджету «Росатому».
За відкритими джерелами інформації збитки не публікують, але відомо, що за 2023 рік вони становили близько 12 мільярдів рублів. Отже, росіяни зацікавлені хоча б частково відновити роботу одного енергоблоку — не на повну потужність, але достатньо, щоб покривати дефіцит електроенергії на окупованих територіях материкової України та Криму, а також у Краснодарському краї.
Для «Росатому» справжнім шоком став підрив Каховської ГЕС — російські військові зробили це без узгодження з «Росатомом», який планував виробництво електроенергії саме через цю систему. Вони тоді тиждень були в шоці і не знали, що писати і як реагувати. Це показує, що військові й «Росатом» діють окремо, без координації. А куратором усіх цих процесів є Кірієнко.
Тим не менше, росіяни, зокрема Наришкін та підконтрольна йому структура СЗР, на цьому тлі знову лякають можливістю великої зони ураження в разі аварії. Наскільки це взагалі реально?
По-перше, гіпотетично такі сценарії вже розглядали українські фахівці ще влітку 2023 року — одразу після підриву Каховської ГЕС. В Україні є система моделювання розповсюдження радіонуклідів у випадку важкої аварії з розплавленням активної зони — це система RODOS. Вона працює на базі Укргідрометцентру, Держатомрегулювання та ДНТЦ ЯРБ.
Фахівці навіть створювали карти можливого поширення радіації залежно від погодних умов і напряму вітру для кожного енергоблоку. Тобто все це регулярно моделюється — не знаю, чи щодня, але постійно, як частина системи аварійного реагування. Це прописано в офіційних документах. Тому панікувати не варто. Усі можливі сценарії враховані, і такі заяви росіян — це просто чергові «страшилки» для інформаційного тиску.
Кошарна Ольга Павлівна (нар. 8 жовтня 1955 року) – ексчлен колегії Державної інспекції ядерного врегулювання України, директор з питань інформації та зв'язків з громадськістю асоціації "Український ядерний форум", кандидат хімічних наук.
Незалежна експертка з питань ядерної енергетики та безпеки.