Основні тези:
Північна Корея вступила у війну на боці Росії. Тепер її допомога агресору полягатиме не тільки в наданні озброєнь і боєприпасів, а й у відправленні частини своїх військ. Президент України Володимир Зеленський, представляючи План перемоги у Верховній Раді, заявив про те, що участь північнокорейських солдатів у війні на боці Росії – це вже підтверджений факт.
Джерела в українській розвідці повідомили Суспільному, що Росія формує "бурятський батальйон" на базі 11-ї окремої десантно-штурмової бригади російської армії, який комплектується військовослужбовцями з Північної Кореї. Йдеться про три тисячі солдатів КНДР, які посилять російські війська у війні проти України і будуть задіяні в Курській області.
Пізніше видання NV, посилаючись на свої джерела в Силах оборони України, повідомило, що Росія готує на Далекому Сході 10 тисяч військових із КНДР для війни з Україною.
Головний редактор каналу Sotnik-TV, журналіст, письменник і публіцист Олександр Сотник в інтерв'ю Главреду розповів, чому Росії знадобилися північнокорейські військові за її "необмеженого людського ресурсу", як вступ КНДР у війну змінює статус цієї війни, як Захід відповість на відправку Пхеньяном військ для війни з Україною, а також чому навіть така підтримка КНДР не допоможе Росії перемогти.
Чому, на ваш погляд, Росії – за її "необмеженого людського ресурсу" – знадобилися північнокорейські солдати, та ще й у "бурятському батальйоні"? Буряти закінчилися, чи втрати серед північних корейців будуть не такі болючі, адже бунти солдатських матерів не почнуться?
Підтвердилася моя теза, озвучена рік-півтора тому, про те, що Росії воювати нічим і ніким. Не такий вже й невичерпний двоногий ресурс у Путіна і Кремля. Населення є, але його реальна чисельність – це сьогодні державна таємниця в Росії, яка, мабуть, найбільше охороняється. Про 246 мільйонів осіб можна говорити скільки завгодно, але це неправда. Підозрюю, що зараз у Росії немає і 70 мільйонів осіб – там близько 67-68 мільйонів двоногих залишилося. З них, звісно, можна набрати "м'ясо" для нових "м'ясних штурмів", але Путін на це не піде, оскільки хтось же повинен відтворювати населення.
Однак головна причина полягає в тому, що Путін боїться, що "двоноге м'ясо" повстане: одна справа – йти на просмажування за гроші, а зовсім інша – коли тебе з теплого ліжечка за ніздрі витягує воєнком і наказує йти захищати. Кого захищати? Путло?
Був негласний пакт між мохнорилими і Путлом: я не лізу до тебе в політику, а ти не лізеш до мене. Цей пакт Путін порушувати не хоче, тому що тоді він може закип'ятити це глибоко кримінальне населення і викликати відповідну реакцію "та пішов ти!".
Тому Путін звертається до північнокорейського жировичка (лідер Північної Кореї Кім Чен Ин, – ред.), щоб той допоміг своїми організмами. Їх, звісно ж, зовсім не шкода. Йдеться про відправку на війну 10 тисяч солдатів КНДР, і це вже не бригада, а дивізія. Для початку їх випробують у Курській області, а потім кинуть виконувати інші завдання, думаю, на "м'ясні штурми". Солдатам КНДР не потрібно буде платити божевільних грошей: вони ж покірні, з іншої держави, з іншої печери, дружньої.
Я все чекаю, коли західні партнери України знімуть маску стурбованості зі своїх облич і заявлять про те, що воронка війни розширюється – КНДР вступила у війну. Поки що, крім морди стурбованості, я нічого не побачив, жодних виразних оцінок цієї новини я не почув. Будемо сподіватися, що вони попереду.
Якими можуть бути наслідки для фронту такого посилення російської армії, якщо північні корейці вже почали тікати з позицій? Є перші свідчення про 18 солдатів КНДР, які втекли з позицій у Курській і Брянській областях. Подібні втікачі будуть ще?
Будуть ще. Адже для них це єдиний спосіб врятуватися. А, крім того, їх в українському полоні, можливо, хоч нагодують досхочу.
Згадайте, як у Другу світову війну німці використовували росіян-утікачів для того, щоб ті через гучномовець агітували: "Російський Ванюшка, здавайся! І в тебе буде все добре". Без німецького акценту, чистою російською мовою. Північнокорейських утікачів потрібно використовувати точно так само, щоб вони висовувалися з окопів і чистою корейською мовою зверталися до цих організмів, яких пригнав Кім Чен Ин воювати незрозуміло за що. У північнокорейських солдатів взагалі немає мотивації. За що вони будуть пластатися на українських фронтах?
Тому втеча носитиме масовий характер.
Чому солдатів КНДР вирішили задіяти саме в Курській області, а не на території України?
Мені здається, це пробний шар. Росія спочатку випробує їх у Курській області, а потім застосує на інших напрямках. Тому що проблема Путіна з двоногим "м'ясом" буде тільки наростати. І він проситиме у Кім Чен Ина ще, ще і ще. Апетит приходить під час їжі.
Чи багато північнокорейських солдатів може надати Путіну Кім Чен Ин, з огляду на те, що він сам брязкає зброєю біля кордону з Південною Кореєю, йому самому треба?
Це багатошарове питання. Адже йдеться про протистояння КНДР не тільки з Південною Кореєю, а й зі Сполученими Штатами, Заходом загалом. Зараз вісь зла дуже активізувалася, тому що президентська кампанія в США виходить на фінішну пряму. Щойно закінчиться президентська кампанія, і стане зрозуміло, хто стане новим американським президентом, ця нечисть одразу вгамується, і напруження знизиться. А зараз це все поки що вирує.
Як, на ваш погляд, змінює статус цієї війни залучення військовослужбовців іншої держави? Якими можуть бути політичні наслідки того, що КНДР вступила у війну?
Для КНДР це такий самий схематоз, як і для Кремля. Як раніше було – "наша допомога союзникам у рамках розширеної взаємодії, розширеного військового співробітництва і взаємодопомоги". От і Північна Корея так допомагає в "СВО".
Але якщо називати речі своїми іменами, то КНДР вступила у війну. Виходячи з цього, Захід має право розширити свою допомогу.
У зв'язку з виборами Байден не піде на те, щоб дати відмашку "мочити" Росію далекобійними американськими ракетами. Він не дасть Трампу цього козиря. Тому що Трамп і так розмахує скрізь ядерною війною і кричить, що ми на порозі третьої світової, мовляв, подивіться, що Байден творить. Байден не дасть йому цього козиря. І справа не в Україні, а в майбутньому Америки, у стратегічному баченні сьогоднішнього моменту, до чого це може призвести. Наступні чотири роки будуть дуже драматичними, і це відіб'ється і на Україні.
Тому до 5 листопада потрібно потерпіти, а потім уже буде видно, яке рішення ухвалить Байден. Я думаю, що він ухвалить позитивне рішення – і вглиб печери полетить усе, причому настільки далеко, наскільки це тільки можливо.
Тобто ви вважаєте, що жодної виразної реакції Заходу до виборів у США не буде, а після них можливі варіанти?
Реакція європейських союзників України, найімовірніше, буде, а от реакції США до 5 листопада чекати не варто.
А чи можуть ті європейські країни, які раніше заявляли про свою готовність відправити в Україну власні війська, тепер перейти від слів до справи? Як ми пам'ятаємо, президент Франції Макрон був дуже активний у цьому питанні.
Цей якраз той момент, який уже необхідно прояснити. Зі вступом у війну третіх країн настала година Х – той момент, коли країнам Заходу час сказати своє слово і теж вступити в цю війну.
Вступлять? Рішучості вистачить?
Не візьму на себе сміливість і відповідальність сказати за них. Вони скажуть усе самі.
Іншими словами, ви вважаєте, що після виборів у США Байден дасть дозвіл завдавати ударів углиб Росії, а європейські країни, можливо, відправлять свої війська в Україну. Як ще Захід може відреагувати на вступ КНДР у війну?
Не можу сказати. Однак навряд чи Україну в прискореному порядку приймуть до НАТО, про що говорив Зеленський, представляючи План перемоги. Його виступ у Раді мені здався побажанням "усього хорошого проти всього поганого". Я не почув там конкретних стратегічних шляхів досягнення перемоги, а якщо це план, вони мають там бути. Щоправда, можливо, ці шляхи прописані в закритій частині плану. Поки що це побажання Києва щодо того, що мають зробити союзники, а от що має зробити Київ – про це не йдеться.
Чи здатен Путін залучити війська ще якихось країн, окрім КНДР? Того ж Лукашенка він може нарешті вмовити?
Лукашенко на це не піде, оскільки для нього це смертний вирок. У нього інші плани. У нього Коленька в Китаї, а сам Лукашенко вже думає про те, як відійти від справ і залишитися серед живих. Лукашенко буде своєю хитрою дупою петляти до останнього. Тому – навряд чи.
КНДР – це єдина держава, яку Путін може реально і відкрито залучити до війни. І він це зробив.
У ситуації, коли союзники Росії підтримують її не тільки зброєю і боєприпасами, а й надають свої війська, а союзники України завмерли в очікуванні виборів у США, як, на вашу думку, виглядають шанси кожної зі сторін на успіх і перемогу в цій війні?
Шансів у Росії на перемогу не додається. Вона демонструє готовність воювати до останнього українця. Пєсков заявив, що План перемоги Зеленського – це "перепакований план США з війни до останнього українця". Так от, "до останнього українця" хоче воювати Кремль. І він буде використовувати бурятів, північних корейців – кого завгодно: кого можна просмажити, того і відправить на війну.
Зараз іде війна на знищення українців, а не на перемогу Росії. Тому що перемоги Росії в цій війні не буде.
Мені здається, потрібно дотерпіти до 5 листопада, а потім будуть зрушення. Принаймні після 5-го числа буде зрозуміло, чи то на перші позиції виходять Трамп і Республіканська партія, чи то продовжується лінія демократів. Тоді буде зовсім інша лінія поведінки країн НАТО. Адже ми знаємо, які у Трампа взаємини з Альянсом, які претензії до нього. У разі перемоги Трампа буде дуже багато складнощів.
Хоч я і не американець, але особисто для мене була б кращою перемога Камали Гарріс, яка продовжить лінію Байдена і, безумовно, буде підтримувати Україну. Але тоді й Байден зробить усе, щоб до кінця його каденції це питання закрити, щоб не залишати Камалі цей, вибачте, "геморой" у вигляді війни в Європі.
Олександр Сотник (творче ім'я – Саша Сотник) – письменник, публіцист, автор-виконавець пісень, диктор радіо і телебачення, блогер. Творець і автор каналу Sotnik-TV. Виступає з жорсткою критикою російської влади. 11 березня 2010 року підписався під зверненням "Путін повинен піти". Під час російсько-української війни неодноразово виступав із засудженням російської збройної агресії проти України, пише Вікіпедія.