Обвал світових фондових ринків, який 5 серпня розпочався в Японії, а потім продовжився у США та Європі, став найбільшим за останні 37 років. В результаті нього десятки великих світових компаній втратили сотні мільярдів доларів. «Чорний понеділок», «пекельний шторм», «чорні лебеді з Японії», «фінансовий апокаліпсис» – як тільки не назвали це глобальний обвал ринків.
Голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак в інтерв’ю Главреду пояснив, якими насправді будуть наслідки обвалу світових фондових ринків, чи можна вважати це початком нової світової фінансової кризи, по кому передусім вдарять ці події, чи зачепить обвал фондових ринків Україну, а також як українцям убезпечити свої заощадження в період турбулентності, як і у що краще вкладати гроші.
Що зараз відбувається, і чи можемо ми вже говорити про те, що в світі почалася нова фінансова криза?
Обвал фондового ринку в Японії, США та Європі прихильники теорії змови назвали ледь не "фінансовим апокаліпсисом". Та насправді все простіше.
Економіка живе за циклами, які графічно найкраще ілюструє синусоїда. Так було, є і буде – рух економіки по синусоїді. Це стосується і національних економік, і глобальної економіки. Амплітуда цих коливань у кожної країни різна, відповідно до рівня розвитку економіки. А загальна синусоїда глобальної економіки проходить одні й ті самі цикли кожні 8-12 років.
Досі світ перебував на вершині синусоїди, а в понеділок, 5 серпня, лопнули надуті «бульбашки» штучних фінансових активів – і залишилися реальні виробничо-ринкові активи кожної компанії. Тобто виробничо-ринкові активи прийшли до своїх реальних показників. Лопнули лише ті фінансові активи, що були штучно надуті внаслідок спекуляцій та різних ігор.
Таким чином, нічого страшного і екстраординарного зараз не відбувається – лише лопається штучне, повертаємося до реального.
Хочу зауважити, що найбільше падіння (на 17%) зараз отримала та компанія, довкола продукту якої найбільше був роздмуханий ажіотаж, – компанія, яка займається штучним інтелектом. Тож світ зараз спускається вниз по синусоїді до реалій, до земного – до тих товарів і послуг, які можна помацати і якими можна користуватися. А всі роздуті чорним, білим і сірим піаром продукти, як штучний інтелект, приходять до того, чим вони насправді є. А, по суті, ШІ сьогодні – це така об'єднана величезна світова енциклопедія, не більше. Нічого нового ШІ створити не може – може лише видати вам інформацію за вашим запитом, користуючись енциклопедіями кожної країни, які об'єднані в одну. Переоцінка штучного інтелекту, переоцінка штучно набутих фінансових активів зараз і відбулася. І світ повертається до реальних виробничо-ринкові активів більшості компаній світу. Нічого страшного не відбувається, можна спокійно ходити по землі і не боятися, що з неба щось впаде, крім російських ракет.
Але цей обвал найбільший за останні майже 40 років…
В цьому нічого дивного немає, адже за сьогоднішнього розвитку інформаційних технологій, інтернету та соцмереж будь-яка інформація, зокрема й фейкова, розповсюджується надзвичайно швидко. Це часто і спотворює уявлення про сам процес, і робить амплітуду процесів, що відбуваються, більшою.
Цю подію охрестили «чорним лебедем». Чому цей «лебідь» прилетів саме з Японії попри всі прогнози про те, що, якщо турбулентність і почнеться, то в Китаї?
Синусоїда почала свій рух донизу 5 серпня від найбільш перегрітої економіки на цей момент часу, а такою сьогодні є японська економіка, а не китайська.
Зростання китайської економіки почало сповільнюватися, і цей процес почався ще 5-6 років тому. Китай плавно і поступово зменшує темпи свого зростання.
Японська економіка сьогодні є третьою економікою світу після американської і китайської попри невеликий розмір цієї країни і досить обмежені природні ресурси. Економіка Японії була перегріта величезною кількістю виробництва і експорту високотехнологічних товарів. Щойно на ринку високотехнологічних товарів з'являються якісь інші серйозні гравці, як, наприклад, на ринку електромобілів Tesla, на ринку мобільних телефонів Samsung i Apple, виробничі потужності японських компаній залишаються великими, але реалізують вони менше своєї продукції, тобто не ті обсяги, на які розраховані виробничі потужності.
Таким чином, японська виявилася найбільш перегрітою економікою, і саме від неї почався цей обвал. Так само у 2008 році він почався зі Сполучених Штатів Америки, які на той момент були найбільш перегрітою економікою через багаторічну іпотечну надзвичайно дешеву програму.
Якою є роль цифрових валют у цій історії, і що з ними буде далі? Адже 5 серпня так само суттєво просіли і цифрові валюти.
Коли відбувається такий досить масштабний обвал на фондових ринках, він психологічно тягне за собою обвал і інших суміжних, в тому числі валютних, ринків, зокрема й ринки криптовалют. Це психологічний фактор.
Єдине правильне рішення за таких умов – призупинити торги, щоб не дозволяти паніці ширитися. Оскільки ринки криптовалют закрити не можна, тому що це не біржа, не фізичне місце, панічні настрої там подовжилися.
Загалом, слід розуміти, що криптовалюти, починаючи від біткоїна і закінчуючи всіма іншими, – це великий глобальний елемент, це валюти, не підкріплені економікою жодної країни світу, на відміну від класичних валют. Тож це просто фінансові спекуляції, на яких грають ті, хто вміє.
За вашим прогнозом, знецінення криптовалют триватиме, чи ситуація вирівняється?
Все залежить від активності на ринку. Якщо зараз, коли відбувся обвал біткоїна, люди кинуться його купляти, поки дешевше, буде нова хвиля купівлі, цей ринок відновиться, і криптовалюти знову підуть вгору.
Якщо люди зрозуміють, що це великі фінансові спекуляції, і є ризик нового обвалу через деякий час, буде повільне вкладання і зниження цін на криптовалюти.
Якими будуть наслідки обвалу фондових ринків для США? Адже американський фондовий ринок теж обвалився… Наскільки наслідки будуть серйозними і довготривалими? А, відповідно, чи може це позначитися на здатності Штатів підтримувати Україну, якщо турбулентність затягнеться?
Йдеться про приватний сектор економіки, акції крупних приватних компаній. Багато з них – американські, багато – транснаціональні. Але, тим не менш, усе це саме приватні компанії. Тому немає прямої залежності між державною урядовою політикою і станом справ цих компаній.
Тому прямого зв'язку тут немає, і для України не буде наслідків.
Це може впливати на внутрішню економічну політику США. У 2008-2009 роках після обвалу уряд США вирішив підтримати деякі ключові американські компанії, щоб вони не збанкрутували. Наприклад, тоді уряд США серйозно підтримав General Motors, врятувавши тим самим від банкрутства і від купівлі цієї компанії іншою європейською чи японською.
Американський уряд вдасться до подібних заходів і зараз. Якщо вважатиме за потрібне, можливо, він підтримуватиме ключові американські компанії, які є важливими для економіки Штатів та збереження впливу на світову економіку.
Яким чином ці процеси зачеплять економіки Китаю і Росії?
На Росію негативно вплине не обвал фондових ринків, а санкції, запроваджені за її поведінку. Зокрема, зараз РФ активно підтримує Іран у його агресивній політиці щодо Ізраїлю. І для Сполучених Штатів Америки, і для Європи це буде черговим підтвердженням того, що вони мають справу із державою-терористом.
Тож ставлення до Росії у світі визначається її агресією проти України і її підтримкою Ірану.
А обвал фондових ринків Росію точно не зачепить, тому що її, точніше російські компанії, через санкції фактично викинули зі світової фондової торгівлі, російські державні активи вже заарештовані, і вона не може ними керувати. Тож Росія ще раніше була виключена з ринку світового капіталу. Тому від фондового обвалу вплив на неї буде мінімальний, якщо взагалі буде.
Чи можуть пересічні українці або окремі групи населення відчути прямо чи опосередковано наслідки обвалу на світових фондових ринках?
Обвал світового фондового ринку українці ніяк не відчують. По-перше, тому що там не присутні українські компанії. По-друге, внутрішнього фондового ринку в Україні практично немає. Тож прямого впливу ці процеси ні на Україну, ні на українців не матимуть. Зараз дуже мало прямих іноземних інвестицій в Україні, ще менше українських інвестицій по світу. Ми ще дуже далеко від цього рівня світового фондового ринку, тому він фактично не має впливу на нас.
Як в умовах турбулентності українцям бути зі своїми заощадженнями, у що краще і безпечніше вкладати?
У криптовалюти можна вкладатися тільки тим, хто вміє грати на цьому ринку, а тому, хто не вміє, краще навіть не починати.
А так, незалежно від того, чи є криза, мої рекомендації щодо заощаджень наступні. Передусім не тримайте їх «під матрацом», бо гроші знецінюються через інфляцію. Краще тримати заощадження в банківській системі. Їх потрібно ділити на три рівні частини: долари, євро (чи інша «тверда» валюта) і гривня. В гривні ви матимете найвищі відсотки. Відсоток від заощадження в доларах і євро менший, але через них ви захищаєте себе від девальвації гривні. Тоді і в умовах девальвації, і в умовах ревальвації ви будете максимально захищені, тому що у вас різні кошики заощаджень.
Якщо є інші фінансові можливості, то зараз саме час купляти нерухомість і земельні ділянки, бо вони зараз в Україні за мінімальними цінами – нижче вже не буде. З часом, коли закінчиться війна, вартість цих активів в Україні буде зростати. Тому ви не прогадаєте.
Як довго триватиме турбулентність на світових ринках, коли вони почнуть заспокоюватися?
Щонайбільше турбулентність триватиме до кінця цього тижня. А з наступного – почнеться повернення до виробничо-ринкової реальної економіки.
Чи можуть зараз, до виборів у США, просто загасити цю «пожежу», але потім вона почнеться з новою силою? Чи можлива криза після нового року?
Ніякої нової кризи не буде ні після виборів у США, ні після нового року, тому що синусоїда розвитку економіки не рухається з такою швидкістю. Цикл триває близько 12 років.
Український економіст, учений, громадський діяч; автор книги «Як підняти українську економіку». Кандидат економічних наук.
У 2009 році Андрій Новак був обраний головою оргкомітету економічного форуму українського світу. Того ж року стартував ініційований ним проект Альтернативного Кабінету міністрів України.
У 2010 році став головою Комітету економістів України.
У 2011 році був обраний проректором Європейського університету.
29 квітня 2012 на V черговому з'їзді Української партії Андрій Новак був обраний головою Української партії. У квітні 2013 року було оголошено про припинення його членства в цій партії.
6 лютого 2019 року офіційно став кандидатом на виборах президента України.