Окупаційні війська Росії продовжують свої наступальні операції на багатьох напрямках. Ворожі сили відкрили новий фронт на півночі Харківської області та здатні атакувати кордон у районі Сумської області. На Донбасі головним напрямком удару залишається Часів Яр, окупація міста потрібна противнику для реалізації ключової мети - захоплення всієї Донецької області. Україна очікує на отримання західної зброї для стабілізації ситуації.
В інтерв'ю Главреду полковник запасу, військовий експерт Роман Світан розповів, чому війська РФ розпочали новий наступ на Харківщині, оцінив загрози для Сумської, Київської та Чернігівської областей, назвав головний напрям удару окупантів на фронті, зробив прогноз щодо стабілізації ситуації та її розвитку, проаналізував, на скільки ще вистачить російського військового потенціалу Росії, та пояснив, як може вплинути допомога Китаю росіянам під час війни.
Російські окупанти проводять операцію на півночі Харківської області. Фіксується їхнє певне просування. Як ви оцінюєте ситуацію? У чому задумка росіян? Противник намагається створити "санітарні зони" чи будує плацдарми для майбутнього наступу на Харків?
Росіяни зараз реалізують щонайменше три завдання: перше - військове, інші два - політичні.
Військове завдання полягає у спробі розтягнути лінію фронту. Противник на Харківському напрямку намагається витягнути на себе наші резерви, щоб ми зняли сили з Покровського напрямку. Саме Покровський напрямок зараз є основним напрямком російського удару. Росіяни здійснюють до 30 атак до Покровська: з боку Авдіївки, з-під Донецька, і з боку Старомайорського, з півдня, на Времівський виступ. Там знаходяться їхні основні резерви - мотострілецькі підрозділи, які вже готові увірватися в прориви і вийти на цьому напрямку на оперативний простір. Тому військове завдання наступальних дій у районі Харкова полягає у відволіканні українських резервів.
Перше політичне завдання - показати так звані перемоги. Останні декілька тижнів у росіян немає позитивних відомостей зі східного фронту. У районі Часового Яру та Очеретиного вони вперлися в наші редути і не можуть просунутися. Тому їм знадобилося якесь нове скріпне побєдобєсіє, яке і реалізували у районі Харкова.
Друге завдання зі сфери політики - створення позитивної інформаційної подушки на тлі візиту Путіна до Сі Цзіньпіна. Потрібен був хоча б якийсь позитивний момент.
Загалом усі ці задуми росіян були нами прогнозовані. Вони лежать у канві завдань, які прагне втілити їхнє військово-політичне керівництво.
Чи існує загроза того, що росіяни можуть підійти до Харкова і взяти під контроль траси, які ведуть до міста?
Росіяни до Харкова точно не підійдуть. Щоб взяти траси, які ведуть до міста, їм потрібно пройти весь обласний центр. Основні траси там ідуть зі сходу на захід. Траси йдуть на захід і на північний захід, без контролю над Харковом до них не дістатися. Проблеми тут ніякої немає. Зараз у російських військ є можливість на відстані 20 кілометрів діставати до окружної дороги. Але це східна траса - на Бєлгород. По ній ніхто нічого підвозити не буде.
Противник не рухатиметься на Харків, оскільки для цього в нього немає ані сил, ані засобів. Рух буде, в основному, у бік Вовчанська. Причому їм цікавий не сам Вовчанськ, а вихід на залізницю - на Бурлук і Куп'янськ. Росіяни хочуть вийти на Куп'янськ із західного напрямку, правого берега річки Оскіл.
Як довго може тривати загострення ситуації на півночі Харківської області?
Виходячи з логіки ведення бойових дій, весь кордон України і Росії давно мав би бути лінією бойового зіткнення. У цьому плані у нас якась, м'яко кажучи, неправильна війна. Воюємо на півдні України, а напрямок на Москву - кінь не валявся. Загальний напрямок на північ - з Харківщини на Бєлгород, з Сумщини на Курщину і Брянщину, з Чернігівщини на Брянщину - був повністю відкритим. Ані ми, ані росіяни військових дій там не проводили. Це як в одній із реприз із минулого: тут граємо, тут не граємо, а тут ми рибу загортали.
І зараз ці 600 кілометрів державного кордону мають стати лінією бойового зіткнення різної інтенсивності. Однозначно, дії там уже переходять у реальні бойові відносини. Надалі все залежить від наявності сил і засобів як з одного, так і з іншого боку. Дії росіян у районі Харкова і Вовчанська будуть розтягуватися по всій лінії кордону, аж до Чернігівщини. Це все триватиме до повного розгрому російської армії і нашої перемоги.
Росіяни у війні активно застосовують кориговані авіабомби (КАБи), зокрема й на півночі Харківської області. Керівник ОВА Харківщини Олег Синєгубов говорив, що дальність КАБів - до 90 кілометрів. Наскільки я розумію, цими бомбами противник здатний завдавати ударів по всьому периметру Харкова. Як можна протистояти загрозі? Єдиний варіант протидії - збивати носії цих бомб?
Росіяни будуть здатні завдавати ударів по Харкову на відстані 90 км лише тоді, якщо вони виходитимуть на лінію російсько-українського кордону. А вони цього бояться, оскільки чудово розуміють, що в нас є ті самі комплекси С-300, дальність яких - 70-75 км. Тому якщо противник і працюватиме КАБами, то тільки по північній околиці Харкова. Увесь Харків коригованими авіабомбами вони не покриють, а от крилатими і балістичними ракетами - С-300 і С-400 - можуть.
Відігнати носії коригованих авіабомб - літаки Су-34 - легко, якщо є в наявності далекобійні засоби ураження цілей. Наприклад, за наявності у нас одного Patriot або F-16, їхні літаки на дальність пуску вже не підійдуть. Patriot працює в радіусі до 100 км, а F-16 - на 100-120 км. Вони здатні знести російські літаки і навіть не підпустять Су-34 до рубежу скидання бомби.
Таким чином, якщо у нас буде ця пара - Patriot і F-16 - кориговані авіабомби до Харкова не дійдуть. У такому разі вони взагалі не дійдуть до території України.
У найближчі місяці у нас немає варіантів, щоб прикрити Харків?
На даний момент нічим. Це можуть зробити або ЗРК Patriot, або SAMP/T, або F-16. Інших варіантів немає.
Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов раніше припустив, що росіяни можуть почати наступальні дії вже у Сумській області. Як ви оцінюєте загрозу?
Така загроза однозначно існує.
Чи вдасться росіянам у Сумській області досягти такого ж просування, як і на півночі Харківщини?
Кількості сил і засобів, яку має противник у районі Сумської області, недостатньо навіть для проведення таких операцій, як на півночі Харківської області. Тому наразі просунутися так само йому не вдасться. Проте якщо вони перекинуть під Суми частину резервів, з того ж Харківського напрямку, тоді зможуть просунутися на глибину приблизно 3-4 кілометри - до другої лінії оборони.
Три-чотири кілометри - мінімальна відстань від кордону, а є ще й позиції, які розташовані глибше. Ближче до кордону не можна було будувати лінію оборони через постійні обстріли дронами та артилерією. Росіяни не давали цього робити. Тому лінію оборони довелося будувати в глибині нашої території. "Сіра зона" - якраз між кордоном і лінією оборони. Її протяжність становить близько 10-12 км.
І росіяни однозначно будуть рухатися до "сірої зони". Вони можуть зайти у Сумську область так само, як і на північ Харківщини, якщо перекинуть туди достатню кількість сил і засобів. Якби у противника в районі Сум були необхідні сили, він почав би реалізацію своїх планів паралельно з харківською операцією. Адже з точки зору військової логіки йому вигідно створити "гарячу точку" десь ще.
На сьогодні у Росії немає сил для операції в Сумській області. Втім, поповнити свої війська до такої ж кількості, як у районі Харкова, вона може строком до одного тижня.
Війська РФ активізувалися на півночі Харківської області, є ризики і для Сумщини. Днями у компанії Білоруська залізниця повідомили про готовність приймати російські військові ешелони. Чи можемо ми припустити, з'являться загрози для Київщини та Чернігівщини?
Загалом білоруський напрямок зараз для нас не є небезпечним. Частина Чернігівської області межує з Росією в районі Клинців і Климового - Брянська область. Інша частина Чернігівщини межує з Білоруссю. А Київська - вся з Білоруссю. Загрози наразі немає, тому що Лукашенко однозначно не дозволить, щоб бойові дії почалися з його території.
Лукашенко чудовоо розуміє, що в такому разі ляже білоруська економіка. Протягом доби ми знищимо два нафтопереробні заводи, на яких тримається практично вся економіка Білорусі: Мозирський, що розташований за 50 км від кордону, і Нафтан (Новополоцький НПЗ, - ред.), розташований трохи глибше, але ми дістанемо і до нього. І тоді будуть відмінусовані два НПЗ, Білоруськалій і ще декілька військових підприємств. Адже ми знаємо, де виробляється і ремонтується техніка для Російської Федерації. Для нас це все легальні цілі. Лукашенко не захоче за добу втратити всю економіку Білорусі. Сам ляже перед російськими танками, що поїдуть на нашу територію. Або почне телефонувати Сі Цзіньпіну, просити і плакатися в жилетку, щоб він урезонив Путіна. Лукашенко так робив не раз, і, найімовірніше, знову задіє цей механізм.
Путіну зараз дуже важливо створити картинку перекидання техніки до Білорусі. Причому це ще не переміщення військ, поки йдеться лише про інформаційно-психологічну операцію. Росія задіяла ІПСО, щоб протистояти ідеям і риториці на Заході про введення військ НАТО до України. Щоб інформаційно перекрити ідеї та рішення, які пропонуються в країнах Балтії, Румунії, Чехії, Франції та Великій Британії, Путін запустив ІПСО. Поки що жодних пересувань російських військ до Білорусі немає. Запущено лише інформаційний потік про їхнє можливе перекидання.
Ба більше, тут ще питання і у тому, де Путіну взяти війська для перекидання в Білорусь, якщо бракує сил на Харківський і Сумський напрямки. У Путіна нестача військ навіть на східному і південному напрямках, а також безпосередньо на лінії бойового зіткнення.
Як ви оцінюєте ситуацію на східному і південному фронтах? Зокрема, на Донбасі та в Запорізькій області.
Створення Харківського напрямку - "теплова пастка" від росіян. Противник вкинув цю "пастку", щоб відвернути увагу від східного фронту, де він скрізь уперся і не міг просуватися. Причому вже помітно, що наступ у районі Харкова не підготовлено, все робилося похапцем. До операції в Сумській області росіяни теж не підготувалися. Адже якщо вони задумували операцію, то планували її як мінімум у двох областях.
На Донбасі та в Запорізькій області тривають бойові дії, вони не закінчувалися. Навпаки, бої навіть посилилися. Росіяни підвищили тиск у районі Очеретиного, Карлівки та Курахового. Досить-таки серйозно вони тиснуть з півдня в районі Старомайорського. Це загальний напрямок на Покровськ, західний адміністративний кордон Донецької області. Розгортання механізованих бригад, частини яких перебувають у районі Донецька, Волновахи і Пологів, свідчить про те, що основна мета росіян - вихід на адмінкордон Донецької області.
Вони посилено тиснуть із півдня регіону, оскільки розуміють, що з півночі натиснути не вийде: Часів Яр пройти не можуть, а без витискання наших військ із цього міста до Костянтинівки, Дружківки, Краматорська та Слов'янська не дійти. Саме тому максимальні зусилля противника зосереджені на півдні Донеччини та східному фланзі Запорізького фронту.
Російські війська намагаються просунутися в районі Роботиного і Старомайорського?
Так. Росіяни зараз намагаються якось закріпитися в районі Роботиного, проте надовго заходити у село вони не можуть. Здебільшого заскакують на китайських квадроциклах - наші FPV-дронщики за ними ганяються. Курсанти, нові дронщики, так здають заліки, цілячись по цих живих цілях. Непогано виходить, навіть не треба вигадувати полігони. Полігон у Роботиному росіяни знесли у нуль і носяться там на китайських квадроциклах.
Що стосується Старомайорська, в районі населеного пункту росіяни дійсно чинять серйозний тиск. Там знаходяться частини лінійних російських військ, які тиснуть на Покровськ з півдня. Росіяни намагаються знову вклинитися в нашу оборону і повернути позиції, які вони втратили торік на Времівському виступі. І напрямок з півдня на Покровськ - дуже небезпечний.
США відновили військову підтримку України, допомога вже почала надходити. На вашу думку, коли вдасться стабілізувати ситуацію на фронті?
В останнє півріччя рух боєприпасів і військової техніки було припинено. Тепер, щоб знову запустити весь маховик, потрібен щонайменше місяць. За фактом - півтора-два місяці. Весь цей рух сил і засобів у наш бік стане на максимальний потік десь на початку червня. Ще буде потрібен місяць, щоб озброєння наситили фронт. Думаю, лише наприкінці червня можна буде говорити про те, що фронт насичений західною зброєю, і потік ніхто вже не зупинить. Маховик поступово запускається, гроші виділено. Процес пішов. Йдеться і про логістику, яку не можна перевантажити. Наприклад, неможливо зібрати військову техніку на мільярд доларів і скопом її везти до України. Постачання техніки потрібно розосереджувати за часом з урахуванням відстані.
Таким чином, стабілізація ситуації на фронті очікується приблизно наприкінці червня. До того часу, можливо, підвезуть і бойові літаки. Ми чекаємо на винищувачі F-16, які посприяють стабілізації. Щоправда, багато що залежить від того, з яким озброєнням привезуть літаки і під які завдання. Припустимо, якщо в них будуть лише ракети "повітря-повітря", отже, з'явиться можливість відігнати російські Су-34 з коригованими авіабомбами від лінії бойового зіткнення, або можна буде ловити російські ракети в Україні. Можливо, навіть збивати ворожі ракети над територією РФ.
Від F-16 не сховаються навіть ракети, які йдуть на гранично малих висотах під горизонтом наших наземних зенітних ракетних комплексів. У літаків авіоніка і радари дозволяють бачити ціль на дальності 100 км. Усі російські ракети, які підкрадаються до нашої території на малих висотах, можна буде валити у російському повітряному просторі.
Я думаю, що до кінця червня фронт насититься зброєю. Якщо з'являться F-16, нам набагато простіше буде виконувати завдання з оборони.
А от перспективи наступальних дій безпосередньо залежатимуть від чисельності наших військ.
На вашу думку, чи надасть Захід Україні достатню кількість озброєнь? Чи дозволять країни-партнери наносити своєю зброєю удари по території Росії?
Думаю, питання ударів по Росії вже вирішено. Держсекретар США Блінкен зазначив, що немає жодної заборони на такі заходи, а українське військово-політичне керівництво самостійно вирішує, як застосовувати озброєння, які передаються. Російські офіційні особи вже підтвердили роботу щонайменше двох західних засобів ураження в Бєлгородській області: американських протилокаційних ракет HARM (відпрацювали по зенітних ракетних комплексах) і французьких авіабомб Hammer, що планують. Причому Hammer - авіабомби з реактивним прискорювачем - на певному етапі польоту це вже ракета, яку можна закидати на відстані близько 20 км.
Ці засоби ураження вже працюють по Бєлгороду. Тому я вважаю питання вирішеним. Чи буде у нас достатня кількість таких засобів, залежить від партнерів.
У найближчі півтора місяця Росія буде користуватися вікном можливостей і продовжувати наступальні операції?
Так, це вікно можливостей, яке Росія буде використовувати. І зараз росіяни викладуться на повну котушку, оскільки розуміють, що захід озброєнь і літаків до України припинить будь-який їхній рух. Російські війська спробують добігти максимально вглиб нашої території в бік заходу Донбасу і встромити десь якесь древко з написом "Тут був Вася". Це робиться для того, щоб потім за допомогою Китаю спробувати посадити українське військово-політичне керівництво вирішувати питання політичним шляхом. Росія спробує максимально все заграбастати, а потім запропонує миритися.
Під час нашої розмови ви згадали візит Путіна до Сі Цзіньпіна. Як відомо, Китай допомагає Росії у війні проти України. За вашими оцінками, скільки ще росіяни здатні вести активні бойові дії?
Усе залежатиме від ситуації з прямою допомогою Росії з боку Китаю.
Якщо говорити про снаряди і боєприпаси, росіяни уже повністю залежать від Північної Кореї. Якби Пекін і Пхеньян не допомагали, у військ РФ було б менше боєприпасів як мінімум наполовину. Замість 10 тисяч боєприпасів, які росіяни випускають на добу, вони б вистрілювали лише те, що самі виробляють - 5-7 тисяч боєприпасів, але не більше. Противник вийшов на максимальне виробництво і працює "з коліс": 10 тисяч боєприпасів виходить з урахуванням 3-4 тисяч снарядів від КНДР.
Аналогічна ситуація і з військовою технікою. Судячи з тих втрат, яких росіяни зазнають зараз, під кінець 2024 року, якщо не буде рішення щодо заморожування війни і мирного врегулювання, у них взагалі не залишиться техніки, здатної рухатися хоч якось. Там залишиться тільки старий і непідйомний металобрухт, його дуже багато. На супутникових знімках часом можна побачити великі поля, заставлені радянською військовою технікою. Це вже навіть не металобрухт - танк на метал не поріжеш, адже там лише дуло і катки, решта йде упереміш із гумою. Усі ці залишки вже не підйомні. Тому до кінця року на росіян очікують нульові складські залишки. Вони працюватимуть "з коліс": скільки вироблять техніки, стільки й використовуватимуть. Проте цього дуже мало. Ми зараз за добу знищуємо набагато більше техніки, ніж вони її за ті ж 24 години виробляють. Тому без китайського продукту широкого вжитку та автопрому противнику стане непросто. Втім, Китай може і не допомагати Росії - все залежатиме від того, як відреагують американці на китайську підтримку.
Загалом, у Росії є вікно можливостей щодо військової техніки до кінця року. Щодо боєприпасів потенціал давно закінчився. Якщо збережеться нинішня динаміка знищення авіації (на тиждень ми мінусуємо декілька бортів), то на кінець року росіяни вийдуть у нуль навіть щодо літаків і вертольотів - наприклад, щодо Су-25, Су-24, Мі-8, Мі-24, Ка-52.
Тому Росії та її військам буде дуже важливо добігти до кінця червня і спробувати заморозити бойові дії. Інакше до кінця року вони залишаться навіть без білизни.
Наступальний потенціал Росії буде вичерпано вже до кінця поточного року?
Він буде вичерпаний не повністю. Однак можливості для проведення серйозних бойових операцій вичерпаються точно. Це в тому разі, якщо Росії не допоможе Китай. Пекін може продовжити можливості Росії виконувати бойові завдання до нескінченності.
На вашу думку, Китай усе-таки постачає Росії летальну зброю, причому напряму, чи надає лише компоненти?
Китай напряму постачає Росії деякі види озброєнь. Наприклад, це ракети, які передаються під виглядом північнокорейських. Китай передає озброєння Північній Кореї, після чого працює "реекспорт" - з КНДР ця зброя прямує 10 тисяч кілометрів залізницею і надходить до Росії. Везуть усе: починаючи від квадрациклів, закінчуючи реактивними снарядами і мінами. Китайці постачають росіянам весь спектр озброєнь. До того ж КНР точно передає РФ комплектуючі. Практично всі комплектуючі Росія зараз отримує з Китаю через "прокладки" - механізми, про які Путін із Сі Цзіньпіном і говорив.
Світан Роман (4 січня 1964, м. Макіївка Донецької області) - український військовий льотчик-інструктор, полковник запасу, який пройшов через полон 2014 року, працював радником керівника Донецької ОДА Сергія Тарути. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року став одним із провідних військових експертів на українських телеканалах та інших медіа, пише Вікіпедія.