Ви дізнаєтеся:
У понеділок, 6 липня, за новим церковним календарем православні віряни в Україні вшановують пам'ять преподобного Сисоя Великого - одного з найвідоміших єгипетських подвижників раннього християнства, який прославився глибоким смиренням, аскетичним життям і невпинною молитвою. Главред зібрав корисну інформацію про те, що дозволено і категорично заборонено робити цього дня.
Точних відомостей про походження святого збереглося небагато. Відомо, що він жив у IV–V століттях і подвизався в єгипетській пустелі Скетіс - одному з головних центрів раннього християнського чернецтва.
За церковним переказом, Сисой був духовним спадкоємцем традиції великих пустельників. Після смерті преподобного Антонія Великого він оселився в печері святого, продовжуючи життя в суворому пості, мовчанні та безперервній молитві.
Головною особливістю духовного шляху Сисоя було глибоке смирення. Він уникав людської слави, не прагнув популярності й приділяв основну увагу внутрішньому духовному вдосконаленню та боротьбі зі своїми пристрастями.
Сучасники розповідали, що преподобний відрізнявся надзвичайною простотою і завжди вважав себе найнегіднішим із людей. Він говорив, що кожен новий день сприймає як початок шляху покаяння.
З ім’ям Сисоя Великого пов’язано безліч повчальних переказів. Розповідають, що до нього часто приходили люди за духовною порадою, однак він нерідко відповідав дуже коротко або взагалі зберігав мовчання, вважаючи, що особистий приклад здатний навчити краще за будь-які слова.
Преподобний став одним із яскравих представників так званого внутрішнього чернецтва, в якому головна духовна боротьба відбувається насамперед у серці людини.
Особливе місце в церковній традиції посідає розповідь про останні години життя святого. Коли учні запитали його, чи досяг він спасіння, Сисой смиренно відповів, що навіть не знає, чи поклав початок істинному покаянню. Ці слова стали одним із найвідоміших свідчень його глибокого смирення.
Згідно з переказами, перед самою смертю обличчя преподобного просяяло незвичайним світлом, а він сам немов розмовляв з ангелами. Учні сприйняли це як знак його мирного переходу у вічне життя.
У Сисоєв день не радили рахувати гроші або обговорювати фінансові справи - вірили, що це може спричинити втрати та матеріальні труднощі. Уникали також поспіху, адже будь-які поспішні або необдумані дії вважалися приреченими на невдачу.
Цього дня зазвичай випадає особливо рясна роса - у народних віруваннях їй приписували цілющу силу, яка нібито зміцнює здоров’я людей, тварин і птахів та наповнює тіло життєвою енергією. Тому в Сисоєв день вважалося доброю прикметою пройтись босоніж по ранковій росі, а вже після цього одягнути теплі шкарпетки, щоб «закріпити» здобуте здоров’я.
Читайте також:
Реформа церковного календаря в Україні - процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новиюліанський календар активізується щороку з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як предстоятель ПЦУ митрополит Єпифаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.