Про що йдеться у матеріалі:
Висока вартість деревних пелет змушує власників будинків шукати дешевші варіанти для опалювального сезону. На цьому тлі все більше уваги привертає овес, який можна використовувати як паливо в обладнанні, пристосованому до агробіомаси. Перспектива зменшення рахунків за опалення виглядає привабливо, однак засипання зерна в котел, не пристосований до сільськогосподарської біомаси, може обернутися дорогою поломкою. Чи справді овес здатен стати дешевою альтернативою пелетам - з'ясовував Главред.
«Протягом багатьох років деревні пелети вважалися одним із найзручніших і найчистіших джерел тепла в сучасних односімейних будинках. Однак ринкова реальність поставила на випробування гаманці багатьох власників нерухомості - зростаючі витрати на сертифіковані гранули роблять рахунки за опалювальний сезон чималим викликом», - зазначають експерти WP.pl.
Дивіться відео про використання вівса для опалення:
На тлі коливань цін в інтернеті та галузевих дискусіях дедалі частіше як дешевшу альтернативу традиційним пелетам називають зернові культури, зокрема овес.
За орієнтовними цінами, наведеними у матеріалі, тонна якісних деревних пелет може коштувати приблизно 17 700–21 200 грн. Водночас нехарчове зерно місцеві постачальники можуть продавати приблизно за 7 100–10 600 грн за тонну.
Різниця виглядає суттєвою, але порівнювати лише вартість тонни некоректно. Овес має дещо нижчу енергетичну щільність, а його спалювання висуває додаткові вимоги до котла.
«У ситуації, коли ціни на деревні пелети високої якості нерідко сягають 17 700–21 200 гривень за тонну, на ринку зростає інтерес до нехарчового зерна, яке у місцевих постачальників можна придбати за ціною 7 100–10 600 гривень за тонну. За теплотворною здатністю сухе зерно виглядає багатообіцяльно, що спонукає багатьох інвесторів до розрахунків. Однак перш ніж хтось вирішить змінити вид палива, варто ознайомитися з особливостями цього палива», - наголошують фахівці.
Особливості золи, низька температура її деформації та технічні вимоги означають, що далеко не кожен побутовий котел зможе без проблем працювати на вівсі.
Для опалення може використовуватися зерно, яке не відповідає вимогам для харчових або кормових цілей, якщо воно придатне для конкретного обладнання та відповідає чинним нормам.
Добре висушений овес має теплотворну здатність приблизно 15–17 МДж/кг. Для сертифікованих деревних пелет класу A1 цей показник зазвичай становить понад 16,5–18 МДж/кг.
Тобто різниця не є критичною, однак для отримання аналогічної кількості тепла зерна знадобиться більше.
Експерти зазначають, що через дещо нижчу енергетичну щільність для отримання кількості тепла, порівнянної з однією тонною деревних пелет, може знадобитися близько 1,2 тонни вівса. Тому реальну економію потрібно рахувати не за ціною однієї тонни, а з урахуванням витрати палива, його теплотворної здатності та ККД конкретного котла.
Головна проблема полягає не стільки у вартості зерна, скільки у його поведінці під час горіння. Котли, розраховані виключно на деревні пелети, можуть бути непридатними для такого палива.
«Це найважливіша технологічна відмінність. Якщо зола з чистої деревини (пелети ENplus A1) має високу температуру деформації (часто понад 1200 °C), то зола з сільськогосподарської біомаси - через високий вміст калію, фосфору та інших мінеральних сполук - починає розм’якшуватися та спікатися при значно нижчих температурах, нерідко в діапазоні 700–900 °C. На традиційному пальнику замість сипучого пилу утворюються тверді, склоподібні спіки (шлак), які можуть забивати вентиляційні отвори, порушувати процес горіння та змушувати значно частіше чистити топку», - попереджають спеціалісти.
Через інший мінеральний склад агробіомаса також може підвищувати ризик утворення відкладень та корозії теплообмінних поверхонь. Зокрема, сільськогосподарська біомаса зазвичай містить більше хлору, сірки та азоту, ніж лісомаса. Наявність цих елементів у димових газах може сприяти корозії теплообмінника та утворенню важковидалених відкладень на його стінках, якщо обладнання не має відповідної стійкості.
Ще одна проблема пов’язана із системою подачі. Зерна вівса мають іншу форму, сипучість і насипну масу, ніж стандартизовані деревні гранули діаметром 6 мм. Через це використання іншого палива може вплинути на роботу системи дозування, а заводські налаштування подачі повітря та палива можуть виявитися непридатними. У результаті можливе неповне згоряння зерна.
Використовувати зерно у котлі, який виробник розрахував лише на сертифіковані деревні пелети, ризиковано. Окрім проблем із горінням, це може мати наслідки для гарантії на обладнання.
«В інструкціях до багатьох пелетних котлів визначено конкретні вимоги щодо допустимого палива (наприклад, вказано стандарт ENplus A1), а використання іншої сировини може призвести до проблем із горінням та втратою гарантійних прав. Виробники у технічно-експлуатаційній документації чітко визначають параметри палива та застерігають про відсутність відповідальності за пошкодження, що виникли внаслідок використання невідповідного палива», - зазначають експерти.
Тому перед купівлею зерна потрібно перевірити інструкцію до котла, перелік дозволених видів палива та умови гарантійного обслуговування.
Найкращим варіантом для агробіомаси є багатопаливні котли, які конструктивно розраховані на таку сировину. Такі установки можуть мати спеціальні пальники, зокрема жолобного типу або з обертовою камерою згоряння, а також механічні системи очищення решітки, які видаляють шлак під час роботи.
У деяких установках допускається також використання сумішей зерна з деревними пелетами. Однак конкретне співвідношення та можливість такого способу опалення мають бути прямо передбачені технічною документацією.
Важливе значення має і вологість зерна. Для стабільного горіння сировина повинна бути добре висушена - зазвичай до рівня нижче 12–14%. Надлишок вологи погіршує процес спалювання, ускладнює стабільну подачу та може сприяти псуванню палива під час зберігання.
«Овес та агробіомаса - це, без сумніву, цікавий сегмент ринку відновлюваних палив, який за наявності відповідної технологічної бази дозволяє оптимізувати витрати на опалення. Однак це не є універсальним, прямим замінником деревних пелет для кожного побутового котла», - наголошують фахівці.
Овес не є єдиним видом агробіомаси, який використовують як паливо. На ринку також представлені пелети із соломи, гранули з лушпиння соняшнику та фруктові кісточки.
Солом’яні пелети можуть коштувати дешевше за деревні, але мають нижчу насипну щільність і залишають значно більше золи. Лушпиння соняшнику має високу теплотворність, проте його мінеральний склад може сприяти утворенню твердих згустків на решітці.
Фруктові кісточки характеризуються високою щільністю, однак для них потрібні потужні та зносостійкі системи подачі.
Для власника будинку ключовим залишається технічний бік питання: дешевша тонна зерна сама по собі не гарантує нижчих витрат. Якщо котел не пристосований до агробіомаси, проблеми зі шлаком, подачею, відкладеннями, корозією або гарантією можуть нівелювати перевагу дешевшого палива.
«Без пальника, пристосованого до видалення згустків та стійкого до специфіки вихлопних газів з агробіомаси, економія на купівлі тонни палива може швидко поступитися місцем витратам, пов’язаним з очищенням, регулюванням або ремонтом установки», - попереджають спеціалісти.
Отже, овес справді може бути економічно привабливою альтернативою деревним пелетам, але насамперед для обладнання, яке від початку розраховане на спалювання агробіомаси. Перед зміною палива необхідно перевірити допустимі види сировини, налаштування котла, умови гарантії, вимоги до вологості та чинні правила використання такого палива.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Іспанський інститут енергозбереження (IDAE) порадив, що ущільнення вікон і дверей може скоротити споживання енергії на опалення на 5–10%. У практичному посібнику інститут навів метод виявлення протікань тепла і запропонував пошук щілин свічкою як доступний спосіб. За даними інституту, 40% усіх втрат тепла в житлі припадає на вікна та скло, а від 25% до 30% потреби оселі в опаленні формується саме через ці втрати.
WP Dom зазначив, що закриті міжкімнатні двері змінюють рух тепла та впливають на перерозподіл повітря в оселі. У матеріалі детально описано, як закривання міжкімнатних дверей впливає на роботу термостатичних клапанів і на необхідність компенсації теплових втрат. Коли температура в одній кімнаті знижується, термостатичні клапани в сусідніх приміщеннях можуть відкритися ширше, що призводить до додаткового споживання енергії.
Читайте також:
WP.pl (Wirtualna Polska) - один із найбільших польських інтернет-порталів, що публікує новини, аналітику та інформаційні матеріали про події в Польщі та світі. Портал працює з 1995 року і входить до медіагрупи Wirtualna Polska Holding.Сайт створили польські інтернет-ентузіасти як каталог веб-сторінок, який згодом перетворився на великий медійний портал із новинними, економічними, технологічними та розважальними розділами.
WP.pl є одним із найпопулярніших польських онлайн-ресурсів і щомісяця охоплює мільйони користувачів. Портал публікує матеріали власної редакції, а також інформацію з інших джерел і агентств.