Традиційні паски 300 років тому робили зовсім не так, як зараз - в чому особливість

Рецепт традиційної української паски - як робили паски 300 років тому / Колаж: Главред, фото: УНІАН

Старовинні рецепти паски свідчать, що святковий хліб із давніх часів був символом достатку й творчості, поєднуючи різноманітні традиції, казав історик.

Про що йдеться у матеріалі:

Сучасні рецепти паски часто здаються «традиційними», але насправді вони можуть суттєво відрізнятися від тих, які використовували українці кілька століть тому. Історик пояснює: справжня паска XVIII століття могла здивувати навіть досвідчених господинь. Про це розповів український історик, глава Інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров у відео на YouTube.

Главред з'ясував, як раніше робили паски.

Якою була паска 300 років тому

За словами історика, рецепти старовинних пасок збереглися до наших днів, і вони значно відрізняються від сучасних уявлень.

«У нас, у істориків, є рецепти пасочок, яким по 300 років», - сказав Олександр Алфьоров.

Зокрема, один із рецептів був створений для київського митрополита Рафаїла Заборовського.

«Паску, яку приготували київському митрополиту Рафаїлу Заборовському, говорить про те, що в паску додавали родзинки, корицю та шафран», - зазначив він.

Неочікувані інгредієнти з усього світу

Ще цікавіші деталі залишив козацький полковник XVIII століття Іван Куляпка, який описував кулінарні традиції Гетьманщини.

«Що необхідно в пасочку додавати родзинки, шафран, додавати горіх мигдальний і додавати ще цукор», - розповів історик.

Водночас важливо розуміти, що цукор у ті часи був зовсім іншим.

«Вибачте, але цукор з буряків почали виготовляти в 19-му столітті. А в 18-му це був тростинний цукор», - пояснив Алфьоров.

Дивіться відео про те, чи не гріх купувати паски:

Крім того, до паски додавали навіть спеції, які сьогодні здаються нетиповими.

«В тому числі, наприклад, імбир білий, як то писали, для духу, або жовтий імбир для кольору - це куркума», - додав він.

Паска як символ достатку і свята

Історик наголошує, що паска була не просто випічкою, а важливим обрядовим символом.

«Насправді рецепт пасочок — це не просто рецепт, це концепція. Це урочистий обрядовий хліб, який прикрашали і в який додавали різні інгредієнти», - пояснив Алфьоров.

Особливу роль відігравали інгредієнти, привезені з-за кордону.

«І особливо було почесно додати щось таке, чого не було в Україні, для того, щоб продемонструвати те, що це історія торжества», - зазначив він.

Чи можна експериментувати з паскою сьогодні

На думку історика, сучасні експерименти з рецептами — це цілком у дусі традиції.

«Коли сьогодні говорять, чи можна якісь додавати інші інгредієнти до паски, ну, звісно, можна. Треба», - підкреслив Алфьоров.

Він навіть заохочує додавати нові інгредієнти.

«Додавайте шоколад, додавайте інше, цукати, все, чим можна прикрасити і зробити її ще солодшою», - сказав історик.

Ба більше, навіть купувати паску — це не суперечить традиціям.

«Купувати паски – це теж не гріх… були регіони, де, наприклад, не було білого хліба… то там купували паски», - резюмує він.

Вам також може бути цікаво:

Про персону: Олександр Алфьоров

Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.

Новини заразКонтакти