Про що ти дізнаєшся:
Тарас Григорович Шевченко — не лише поет і художник, а справжній символ української культури, боротьби за свободу та національну гідність. Проте за образом канонізованого митця стоїть жива людина зі своєю унікальною біографією, несподіваними рисами характеру та фактами з життя, які досі лишаються маловідомими. Про деякі з них зібрав і Главред.
Як розповідає Олександр Алфьоров, Шевченко був невисокого зросту — 164 сантиметри. Хоча й народився в кріпацькій родині, вирізнявся охайністю, витонченим смаком та любов’ю до модного одягу. Живучи в Петербурзі, значну частину зароблених коштів витрачав на стильні речі. Серед мистецької богеми його знали як денді, що створювало йому імідж європейського інтелігента.
Тарас вільно володів українською, російською та польською мовами. Прагнув вивчити французьку, але зазнав труднощів. Його стосунки з польською шляхтянкою Ядвігою Гусиковською не лише стали особистою драмою, а й дали поштовх до вивчення польської мови та створення ліричних поезій.
Під час заслання в Казахстані Шевченко мав романтичний зв’язок із жінкою на ім’я Катя. За окремими джерелами, вона народила йому двох дітей. Однак офіційно він так і не одружився. Його особисте життя було сповнене самотності та невисловлених почуттів, які відчуваються в його поезії.
Попри популярність, Тарас не зміг зібрати 2000 карбованців, щоб викупити своїх рідних із кріпацтва. Цей біль став постійною темою його творчості — особливо в творах, присвячених темам материнства, дому й втрати.
За життя Шевченко здобув визнання насамперед як художник. У 1860 році він став академіком гравіювання за роботу за мотивами картини Рембрандта. Його спадок як митця налічує сотні малюнків, пейзажів, портретів і сцен з повсякденного життя, які разом із поезією формують глибоко національну художню мову.
У світі встановлено понад 1300 пам’ятників Шевченку — від Києва до Буенос-Айреса. Один із кратерів на Меркурії названо на його честь у 1975 році. Це свідчить про глобальне визнання значущості його постаті.
Найменше у світі видання «Кобзаря» має розмір менше за макову зернину. Його створив український майстер Микола Сядристий. Це не лише данина поетові, а й символ того, як глибоко Шевченко вкоренився в українській культурі.
У передсмертні роки поет тяжко хворів. Страждав на хвороби серця, печінки та нервової системи. Помер у 47 років від водянки. Поховали його в Каневі, на Чернечій горі — святому місці, що стало символом національної пам’яті.
У поемі «Гайдамаки» Шевченко відтворив епічну картину повстанського руху. Він перетворив образ козака на ідеал борця за волю — не лише історичного героя, а духовного провідника української нації.
За образом канонічного Шевченка стоїть багатогранна особистість, чиє життя — це справжній роман про силу духу, гідність і мистецьку пристрасть.
Вас може зацікавити:
Олександр Алфьоров - український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, майор ЗСУ, пише Вікіпедія.