Про що ви дізнаєтесь:
Після календарної реформи більшість християнських свят в Україні «зсунулися» і тепер збігаються з датами західної традиції. Різдво, Миколая та Богоявлення вже відзначаються за новим стилем. Проте Великдень, головне свято християнства, залишився осторонь змін. Для багатьох вірян це виглядає нелогічно, але причина криється не в традиціях, а в складній системі астрономічних і богословських розрахунків. Главред спробує розібратися в даному питанні.
Як пояснюють на каналі «Історія в параграфах», на відміну від Різдва чи Миколая, Великдень не має фіксованої дати. Його визначають за спеціальною системою — Пасхалією, яка поєднує астрономічні спостереження та церковні правила. Саме вона і стала головною перешкодою для повного переходу на новий календар.
Ще у 325 році Перший Вселенський собор у Нікеї встановив правило, яке діє донині: Великдень святкують у першу неділю після першого повного Місяця, що настає після весняного рівнодення. Водночас Пасха не може передувати юдейському Песаху.
На перший погляд формула проста, але з часом вона почала давати різні результати через календарні неточності.
Юліанський календар, яким довго користувалася церква, поступово почав відставати від реального сонячного циклу. Через це «церковне рівнодення» фактично зсунулося майже на два тижні. Григоріанський календар цю помилку виправив, але православна Пасхалія залишилася прив’язаною до старих розрахунків.
Навіть після переходу ПЦУ на новоюліанський календар правило визначення Великодня не змінилося — весна в церковних обчисленнях настає пізніше, ніж в астрономії.
Відео про те, чому святкування Великодня у православних та в католиків відрізняється, можна переглянути тут:
Ще одна ключова відмінність — ставлення до юдейського календаря. У східній традиції християнський Великдень не може збігатися з Песахом або святкуватися раніше. Західні церкви цього правила не дотримуються, що й призводить до різних дат святкування.
Для Православної церкви України важливим залишається питання єдності з іншими помісними православними церквами, більшість із яких користуються тією ж Пасхалією. Зміна дати Великодня в односторонньому порядку могла б створити нові розколи — саме цього церква намагається уникнути.
Довгі роки календарне питання використовувалося як інструмент ідеологічного тиску, зокрема з боку Російської православної церкви. Перехід на новоюліанський календар став важливим кроком до звільнення від цієї залежності та повернення до науково точного літочислення.
Втім, історія з Великоднем показує: календарна реформа — це не одномоментне рішення, а складний процес, у якому переплітаються астрономія, богослов’я та міжцерковна дипломатія.
Вас може зацікавити:
«Історія у параграфах» — це український просвітницький YouTube-проект, ведучою якого є відома журналістка Юлія Галушка. Контент каналу зосереджений на детальному розборі ключових подій минулого, що безпосередньо впливають на сучасне життя та політичну ситуацію в Україні. Авторська подача матеріалу базується на залученні фахових істориків та політологів, які допомагають глядачам деконструювати радянські міфи та ідеологічні маніпуляції. Відео виходять у форматі структурованих відеоблогів, де кожен історичний епізод розглядається як окремий «параграф» із залученням архівних документів та статистичних даних. Особливу увагу проект приділяє темам відновлення незалежності, аналізу імперських амбіцій Росії та соціально-економічним реаліям радянського побуту. Завдяки професійному підходу канал став важливою платформою для деколонізації української історії та формування критичного мислення у мільйонів користувачів.