Про що йдеться у матеріалі:
Звичний зі шкільних підручників термін «Київська Русь» є пізнішою політичною конструкцією. Назви такої держави не існувало в середньовічних джерелах, а сама концепція виникла значно пізніше — у межах російської історіографії. Про це заявив український історик, глава Інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров у відео на YouTube.
За його словами, реальна історія назви української держави суттєво відрізняється від версії, яку десятиліттями поширювали в імперській та радянській традиції.
Главред з'ясував, яка правильна назва Київської Русі.
Історик наголошує, що в джерелах використовувалася інша назва.
«Назва української середньовічної держави виключно Русь в нашій мові. Греки називали Ро́сія, латиняни, європейці Рутенія. Отже, назви нашої середньовічної держави Русь: Росія, Рутенія або королівство Русі», - йдеться у відео.
За словами Алфьорова, жодних окремих «Русей» у вигляді різних держав із різними назвами в тогочасних джерелах не існувало. Йдеться про одну державу — Русь.
Дивіться відео про справжню історію Русі:
На думку історика, у XVIII–XIX століттях російські вчені сформували концепцію, яка мала обґрунтувати історичну тяглість російської державності від Києва.
Він пояснює, що тоді було створено модель нібито поступового перенесення центру влади — з Києва до Володимира-Суздальського, далі до Москви, а потім до Санкт-Петербурга. Саме в межах цієї логіки, за його словами, й виникла потреба деталізувати та «розділити» Русь на окремі історичні етапи.
«Для цього всього фальшу необхідно було придумати назви цих держав, де були різні столиці. І так придумали. Новгородську Русь, Київську Русь, Московську, Володимиро-Суздальську або Заліську Русь», - вказує Алфьоров.
Таким чином, вважає історик, з’явилася концепція кількох «Русей», які нібито послідовно змінювали одна одну.
Окремо Алфьоров звертає увагу на проблему з Новгородом у цій схемі. За його словами, археологічні та історичні дані свідчать про те, що Новгород є молодшим за Київ.
«Виявилося, що Новгород молодший за Києва. І не міг бути перед цим столицею Новгородської Росії, звідки (за концепцією російських істориків, - ред.) прийшла влада до Києва», - додав історик.
Це, на його думку, створює логічну невідповідність у концепції, де влада нібито рухалася з півночі до Києва.
Ще одним кроком у зміні історичної оптики, за словами історика, стало введення поняття (рос.) "Древняя Русь". Він вважає, що цей термін дозволяв абстрагуватися від Києва як центру держави.
«Росіяни вигадали назву іншої держави, яка мала назву Росія. Древняя Русь. Ну, що це таке Древняя? Незрозуміло. (Це зроблено, - ред.) для того, щоб викинути назавжди з концепції цих переміщень Русей, яких ніколи не існувало і, щоб Київ просто не колов очі Москві, Сталіну, Кремлю», - наголосив Алфьоров.
Таким чином, стверджує Алфьоров, Київ поступово втрачав центральне місце в історичній нарації про походження Росії.
Попри це, сам термін «Київська Русь» активно використовувався українськими істориками у ХХ столітті. Алфьоров пояснює це особливими умовами радянської доби.
За його словами, у 1970–1980-х роках українські патріотичні історики свідомо застосовували саме цей термін як інструмент інтелектуального спротиву. Це була спроба зберегти в історичному дискурсі Київ як центр держави.
«Насправді ми говоримо про те, що наша середньовічна українська держава мала тільки на назву Русь в наших джерелах. Ніякої Київської Русі зрозуміло не було. Але термін Київська Русь – це був елемент боротьби в комуністичних реаліях наших істориків», - резюмує він.
Вам також може бути цікаво:
Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.