Про що йдеться у матеріалі:
Один із найвідоміших міфів російської історії пов’язаний із постаттю Юрія Долгорукого — князя Київської Русі, якого в Росії називають засновником Москви. Український історик та глва Інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров у відео на YouTube пояснив, що історія цього князя значно складніша, а місце його поховання пов’язане саме з Києвом.
За його словами, йдеться про церкву Спаса на Берестові — одну з найдавніших пам’яток Києва, розташовану поруч із територією Києво-Печерської лаври. Саме тут, за літописними свідченнями, міг бути похований Юрій Долгорукий.
Главред з'ясував, де могила Юрія Долгорукого.
Церква Спаса на Берестові має давню історію та пов’язана з періодом Київської Русі. За словами Олександра Алфьорова, храм виник наприкінці XI — на початку XII століття на території, яка мала важливе значення для князівської влади.
«Ця церква Спаса на Берестові в історичному просторі. Там Лавра. Це козацький вал XVII століття, ну а саме Берестове – це там, де була резиденція Володимира Великого. Наприкінці XI – на початку XII століття виникла ця церква, церква на честь Спаса», — розповів історик Олександр Алфьоров.
За історичними даними, храм пережив руйнування, а пізніше був перебудований. Археологічні дослідження дозволили виявити фундаменти давньої споруди.
Дивіться відео про те, хто заснував Москву:
Пошуки поховання Юрія Долгорукого проводилися ще у XX столітті. За словами історика, радянська експедиція не змогла знайти останки князя, однак пізніше українські археологи виявили давні саркофаги.
«За літописом саме тут був похований Юрій Долгорукий, засновник Москви. Це була дійсно така постать дуже символічна для Росії. І в 1947 році сюди приїхала експедиція шукати Юрія Долгорукого. Проте росіяни нічого не знайшли. А от у 1989–1990 роках нашими археологами було знайдено саркофаги з похованнями. І ці поховання, власне, належать тим самим нашим давньоруським князям», — зазначив Олександр Алфьоров.
Водночас дослідження останків залишають питання щодо точної ідентифікації поховання князя.
"Проте в Стокгольмі нещодавно зробили ДНК-аналіз, і в кістяку не знайшли чоловічої Y-хромосоми. Тож, можливо, це навіть не поховання Юрія Долгорукого", - пояснив історик.
У російській історичній традиції Юрія Долгорукого часто називають засновником Москви. Однак Олександр Алфьоров наголошує, що ця версія має більше міфологічного характеру, ніж історичного підтвердження.
За словами історика, Юрій Долгорукий справді мав зв’язок із територією Москви, однак це не означає заснування міста в сучасному розумінні.
"Юрій Долгорукий був київським князем. І заснування ним Москви – це один із міфів, який дуже активно розкручують росіяни. Так, була Москва-ріка, на якій стояв двір цього князя, що перейшов йому в результаті рейдерського захоплення", - сказав Олександр Алфьоров.
Історик пояснив, що згадка про Москву в літописах пов’язана із зустріччю князів, а не з офіційним створенням міста.
«І зрештою ми знаємо, що була зустріч князя Юрія Долгорукого зі своїм кузеном, новгородським князем, на Москва-ріці у дворі. Ніякого міста Юрій Долгорукий не засновував. Москва – це пізніша історія, не пов'язана з нашим князем Юрієм Долгоруким», — розповів історик.
Постать Юрія Долгорукого стала важливою частиною російського історичного наративу через спроби пов’язати Москву із давньою Руссю.
«Проте російська пропаганда діє досі, вважаючи його засновником Москви. Для чого? Ну, щоб хоча б мати бодай якусь дотичність до нашої української середньовічної держави Русь», — пояснив Олександр Алфьоров.
Саме через це образ князя використовується як символ історичної спадкоємності, хоча його життя було тісно пов’язане насамперед із Києвом та Руссю.
За словами історика, Юрій Долгоруки кілька разів ставав київським князем, але не мав великої підтримки серед місцевої еліти. Його життя завершилося трагічно.
«У 1157 році його отруїли на боярському банкеті у османника Петрили», — розповів Олександр Алфьоров.
Також історик зазначив, що поруч могли бути поховання інших представників князівського роду.
«Князь був у саркофазі, як і його начебто син Гліб у парному похованні зі своєю дружиною. Начебто теж отруєння на тому ж самому банкеті, де й завершив своє життя Юрій Долгорукий», — додав історик.
Вам також може бути цікаво:
Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.