Ви дізнаєтеся:
Назва московської Красної площі роками викликає плутанину, оскільки її часто пов'язують з кольором. Але насправді її історична назва зовсім не пов’язана ані з "красотою", ані з кольором будівель, ані з радянською символікою.
Главред з'ясував, чому Красна площа має таку назву.
У XV столітті територія сучасної Красної площі називалася просто "Торг". Це було велике торгове місце, де фактично вирувало ринкове життя Москви. Згодом закріпилася назва "Троїцька" - на честь церкви, яка розташовувалася в південній частині площі.
"Ваша правда, Софочко, красна – від давнього нашого слова красьнъ, тобто красивий; звідси місяць "красавік", місто у Латвії – Крааслава. А згадана площа спочатку просто іменувалася "Торг", після червоної заграви пожеж 1571 року отримала назву "Пожар", згодом – Лобне місце, а у другій половині XVII століття стала "Красна", - пояснила краєзнавиця Ганна Черкаська на порталі UAHistory.
Ця частина історії площі знайшла відображення і в культурі, оскільки про неї писали письменники та співаки різних епох.
"У народі Лобне місце називалося "питочная". Його згадує Михайло Лермонтов у "Пісні про купця Калашникова" – місце страти головного героя. Пам'ятаєте, Володимир Висоцький у пісні "Разбойничья" співав: "Лобным местом ты красна да веревкой склизкою"? І не тільки мотузкою…" - зазначає Ганна Черкаська.
У середині XVI століття відносини між Московським царством і Кримським ханством були вкрай напруженими. Кримські татари регулярно здійснювали походи на московські землі, а Москва, у свою чергу, намагалася розширювати вплив у регіоні.
У 1571 році хан Девлет I Ґерай організував великий військовий похід на столицю Московського царства, скориставшись тим, що основні сили Івана IV перебували в іншому напрямку через Лівонську війну.
Військо кримського хана підійшло до Москви у травні 1571 року. Московські укріплення на той момент були слабко підготовлені до повноцінної облоги.
Кримсько-татарське військо прорвалося до міста й почалися масові підпали дерев’яної забудови. Вітер сприяв стрімкому поширенню вогню.
Москву того часу переважно будували з дерева, що зробило її надзвичайно вразливою до вогню.
В результаті майже все місто було знищене пожежею. Полум’я поширювалося настільки швидко, що багато мешканців не встигли врятуватися.
Після масштабної пожежі 1571 року територію почали називати "Пожар" або "Пожарище". Вогонь знищив значну частину забудови і навіть певний час на площі забороняли будь-яке будівництво.
У другій половині XVII століття площа отримала сучасну назву - "Красна". Існує кілька версій її походження:
Багато хто помилково пов'язує назву площі з кольором її стін чи бруківки. Насправді корені слова сягають набагато давнішої мовної традиції, ніж прийнято думати.
Красна чи Червона площа - відео про доречність перекладу назви головної площі РФ:
У давньоруській мові "красна" означало "красива", але з часом слово почало асоціюватися і з червоним кольором. Саме тому в різних мовах назву площі перекладають як "Червона площа".
За словами краєзнавиці, це місце протягом ХХ століття неодноразово ставало ареною політичного насильства. У 1905 році терорист Іван Каляєв кинув бомбу в карету московського генерал-губернатора великого князя Сергія Олександровича, сина імператора Олександра ІІ, і вбив його.
У листопаді 1942 року єфрейтор Савелій Дмитрієв обстріляв з гвинтівки автомобіль Анастаса Мікояна, переплутавши його з машиною Йосипа Сталіна, за що згодом був розстріляний за вироком трибуналу. У серпні 1968 року на Лобному місці провели сидячу демонстрацію проти вторгнення радянських військ до Чехословаччини восьмеро сміливців, і з кожним із них система розправилася.
Найбільш резонансна історія трапилася на самому початку 1969 року.
"22 січня 1969 р. йшла пряма трансляція з Красної площі – зустріч екіпажів космічних кораблів "Союз-4" и "Союз-5". Раптом ефір перервався. Через день повідомили, що планувався замах на космонавтів. Молодший лейтенант радянської армії Віктор Ільїн здійснив спробу замаху на Брежнєва, за що отримав 20 років психушок", - розповіла Ганна Черкаська.
Cама краєзнавиця має власне бачення того, як варто називати цю територію з огляду на її похмуру історію.
"Лобне місце, криваві розправи, стіна-могильник найбільших злочинців, піраміда з чучелом того, кого земля не приймає… не Красна, "Кривава" площа", - наголосила вона.
Знаючи історію площі, мовознавці переклали її назву як "Червона площа" – саме таким словом вона позначена в польській, болгарській, англійській, французькій та татарській мовах.
Читайте також:
Ганна Черкаська - українська краєзнавиця, вчителька та журналістка, авторка публікацій з історії та культури України, зокрема регіональної історії Запорізького краю.
Вона відома як дослідниця локальної історії, яка у своїх матеріалах популяризує маловідомі сторінки минулого, історичні постаті та події, а також подає краєзнавчі сюжети у форматі журналістських і просвітницьких текстів.