Ви дізнаєтеся:
Російська пропаганда, підсилена ностальгією деяких людей, продовжує малювати ідеалізовану картину життя в СРСР: мовляв, усі були нагодовані, вдягнені й щасливі. Особливе місце в цих міфах займає тема їжі, насамперед переконання, що радянські продукти були "натуральними", "смачними" та "якісними". Однак реальність радянського життя була зовсім іншою.
Блогер на YouTube-каналі "Хмаринка HISTORY" розвінчав популярний міф про радянську "найкращу їжу у світі". Він навів приклади семи базових продуктів, які сьогодні є звичними, але в СРСР були або рідкістю, або мали дуже низьку якість.
У радянських магазинах продавалися так звані "солодкі плитки", які зовні нагадували шоколад. Проте ці вироби майже не містили натурального какао - головного інгредієнта справжнього шоколаду. Замість цього в них додавали пальмову олію, ароматизатори, парафін і замінники жиру. Такий "шоколад" не танув у роті, а залишався твердим і мав неприємний, ванільно-мильний смак. Справжній шоколад був дефіцитним і діставався лише "по блату" або на свята.
Кальмари, креветки, восьминоги, мідії - усе це здавалося фантастикою для більшості мешканців СРСР. Морепродукти траплялися хіба що у великих портових містах, і то в обмеженій кількості. Найпоширенішим "делікатесом" був консервований криль - дрібні ракоподібні, які мали більше запаху, ніж смаку. Також можна було іноді купити крабові палички сумнівної якості або морську капусту з неприємним запахом.
Дивіться відео про те, що насправді їли в СРСР:
Хоча на прилавках сир начебто був, за якістю він не витримував жодної критики. Запах і смак були різкими й неприродними. Доступними були переважно плавлені сири - "ковбасний" або в брикетах. А ось про м’які сири, брі, камамбер, рікоту чи моцарелу більшість радянських людей навіть не чула. Імпортні сири були лише на столах номенклатури або дипломатів.
"Вина", які продавали в СРСР, часто називали "чорнилом" або "шмурдяком". Це були напої з додаванням спирту, барвників і ароматизаторів. Щоби скуштувати щось схоже на справжнє вино, потрібно було їхати до Грузії, Молдови чи Криму, але навіть там якість була далеко не європейська.
Пиво було представлено кількома сортами, часто прокислим або розбавленим. Крім цього, головна його мета була не смак, а швидке сп'яніння.
Овочеві магазини в СРСР часто мали неприємний запах гнилі. В асортименті були зелена проросла картопля, підгнилі буряки, в’яла морква й кислі яблука. Дійсно якісні овочі вирощувалися, але держава не вміла їх зберігати й транспортувати. Щодо екзотичних фруктів (банани, апельсини, ананаси) - це було щось з області фантастики. Мандарини з'являлися раз на рік, під Новий рік.
Сьогоднішня господиня може дістати заморожені котлети, пельмені, налисники, лазанью або піцу й за лічені хвилини нагодувати всю родину. В СРСР єдиним масовим напівфабрикатом були пельмені. Але через неправильне зберігання вони злипались у суцільну грудку, яку доводилося довго розварювати. Інших зручних варіантів просто не існувало.
Чай, кава, спеції, консерви були майже недоступні. Замість чаю люди використовували сушені трави, замість кави - цикорій або обсмажений ячмінь. З прянощів був хіба що чорний перець. Навіть сіль та цукор продавались у вигляді злиплих грудок, які потрібно було дробити вдома. Консерви якщо і були, то часто неїстівні або низької якості.
Вас також може зацікавити:
"Хмаринка HISTORY" — це український YouTube-канал, присвячений історії України та її народів. Канал пропонує відео, які розповідають про історію земель сучасної України, українського народу та інших національностей, що проживають на території України. Аудиторія каналу - понад 56 тисяч користувачів.
Відео на каналі охоплюють різноманітні історичні теми, включаючи аналіз радянських міфів, мовну політику, постаті українських діячів, а також події, що формували національну ідентичність. Канал вирізняється доступною подачею матеріалу, критичним підходом до історичних наративів та популяризацією української історії серед широкої аудиторії.