Могли зникнути назавжди: 6 давніх українських слів, які знову повертаються у вжиток

Забуті слова української мови / Колаж: Главред, фото: magnific

Сьогодні такі слова можуть повертатися завдяки літературі, соціальним мережам та популяризації української мови.


Ви дізнаєтесь:

Відлога, жижки, зорецвіт, вертоград, ланіти та варґи - шість слів, які для наших предків були буденними, а сьогодні майже не звучать у розмові. До Дня Незалежності викладачка української мови Валентина Заєць розібрала, чому ця лексика вийшла з обігу і що зараз повертає її в активне мовлення, повідомляє 24 Канал.

Відлогою колись називали частину одягу, що накриває голову, - те, що нині ми звемо капюшоном. За словами Заєць, такі назви дають змогу побачити, як українці описували буденні предмети задовго до появи сучасної термінології.

Викладачка застерігає від сприйняття давніх назв як книжкової екзотики чи вигадки мовознавців.

"Коли ми говоримо про забуті слова, важливо розуміти: вони не були якимись штучними чи вигаданими. Для свого часу це була звичайна жива лексика, якою люди користувалися у побуті", - зазначає Валентина Заєць.

Чому жижки збереглися лише у фразеологізмі

Жижками українською називали частину ноги під коліном. Окремо це слово майже ніхто не вживає, натомість воно вціліло у виразі "жижки затремтіли" - тобто сильно злякатися або відчути слабкість від страху.

Причина такої вибірковості, за спостереженням викладачки, криється в механіці самої мови.

"Фразеологізми – це своєрідна мовна пам'ять. Навіть якщо окреме слово вже не використовують щодня, воно може зберегтися всередині сталого вислову. Саме тому ми й сьогодні розуміємо, що означає "жижки затремтіли", хоча далеко не кожен використовує слово "жижки" окремо", - каже вона.

Зорецвітом іменували айстру: у корені закладені зоря і цвіт, тож буквально це квітка, схожа на зірку. Саме в цій категорії Заєць бачить найбільший шанс на відродження.

"Коли ми бачимо такі слова, то розуміємо, що українська мова має величезний ресурс для творення образних назв. "Зорецвіт" дуже добре показує, наскільки поетично українці могли називати звичайні речі", - наголошує викладачка.

Від вертограда до ланіт: що повертає слова в ужиток

Вертоградом у давній українській мові був сад. Нині слово має переважно архаїчне чи художнє звучання - як і ланіти та варґи, тобто щоки й губи, добре відомі з класичної літератури.

На повернення такої лексики працюють не лише книжки й соцмережі, а й музична індустрія. Рядок "Ти торкаєшся ланіт, моє тіло у вогні…" звучить у пісні Dark Disco виконавиці Jerry Heil.

Водночас тотальна реанімація застарілого словника, переконана Заєць, недоцільна.

"Не потрібно боятися архаїчних слів. Вони є частиною нашої мовної історії. Але й повертати абсолютно всі слова лише тому, що вони давні, також не потрібно. Мова сама визначає, що їй потрібно", - говорить викладачка.

Сенс усього процесу вона бачить не в стилізації під минуле.

"Повернення забутих слів – це не спроба говорити так, як наші предки, і не механічна заміна сучасних слів давніми. Це можливість знову побачити, наскільки багатою є українська мова. Частина цієї лексики може природно повернутися в повсякденне мовлення, частина залишиться в літературі чи окремих регіонах, але знати її – означає краще розуміти власну мовну історію", - підсумовує Валентина Заєць.

Цікаве по темі:

Про джерело: 24 канал

24 канал - український цілодобовий новинний телеканал. З початку мовлення мав назву «Телеканал новин 24», згодом назву скоротили до сучасної «24 канал», що, зокрема, використовується в оновленому логотипі компанії та на сайті телеканалу 24tv.ua, пише Вікіпедія.

Входить у медіахолдинг ТРК «Люкс» власником якого є Катерина Кіт-Садова. Транслюється по всій Україні.

Мовить з 1 березня 2006 року.

24 канал подає новини в інформаційних блоках: політичні новини України і світу, економіка, спорт, шоу-бізнес, технології, авто, туризм тощо. Крім того, глядач отримує інформацію про погоду, курси валют.

Новини заразКонтакти