Як українка стала останньою принцесою Кореї - випадкова зустріч змінила історію

Юлія Муллок з принцом Кореї / Колаж: Главред, фото: скріншот з YouTube

Українка продавала квартиру, мріяла про нове життя й не підозрювала, що за порогом на неї чекає принц.

Ви дізнаєтеся:

Історія Юлії (Джулії) Муллок - це неймовірний сюжет, гідний голлівудської екранізації. Українка за походженням, яка випадково зустріла кохання всього свого життя в архітектурному бюро, зрештою стала останньою принцесою Корейської імперії.

Ким була Юлія Муллок до зустрічі з принцом

Історикиня, доцентка кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка Ольга Сухобокова у заснованому нею проєкті Diaspora.ua розповіла історію Юлії Муллок.

Юлія народилася 18 березня 1928 року в штаті Пенсильванія (США) у родині українських емігрантів. Вона здобула чудову освіту й побудувала успішну кар’єру в Нью-Йорку. Юлія працювала в команді одного з найвидатніших архітекторів світу, яка розробляла проєкт знаменитої скляної піраміди для Лувру.

Проте в особистому житті 35-річна жінка почувалася самотньою. Вона вже була готова кардинально змінити долю й переїхати до Іспанії, для чого навіть виставила на продаж свою квартиру.

Як відбулося доленосне знайомство з принцом

Події розгорталися за класичними канонами кіно. Оглянути квартиру, яку продавала Юлія, прийшов її новий колега по архітектурному бюро - Ї Ґу. Він був випускником престижного Принстона та, як виявилося, прямим спадкоємцем корейського імператорського престолу.

Принц закохався з першого погляду. Він був молодшим за Юлію лише на рік і відчайдушно не хотів, аби вона їхала з країни. Ї Ґу вдався до надзвичайного кроку й, щоб підкорити серце коханої, він вивчив українську мову і освідчився їй українською. Попри те, що для обох родин це був нетиповий шлюб, батьки Юлії дали благословення.

Яким було життя українки в статусі принцеси

Ставши дружиною принца, Юлія отримала офіційний титул "Її Імператорська Величність". На той момент Корея вже перетворилася з монархії на республіку, а все майно королівської родини було націоналізовано.

Лише у 1963 році новий президент дозволив подружжю повернутися до Сеула. Вони оселилися в одному з королівських палаців. Хоча реальної політичної влади родина не мала, вони залишалися символом нації. Юлія гідно несла свій титул, намагаючись адаптуватися до суворої корейської культури.

Дивіться відео про останню принцесу Кореї:

Чому Юлію Муллок називали "великою мамою"

Життя в палаці не було казковим. Консервативні батьки чоловіка так і не визнали іноземку своєю. Ситуацію погіршувало те, що у пари не було дітей, що в королівській династії вважалося трагедією.

Щоб знайти розраду, Юлія присвятила себе благодійності. Вона опікувалася сиротинцями та заснувала крамницю одягу, де працювали люди з інвалідністю. За її доброту та турботу корейці з любов'ю називали її "великою мамою". Згодом подружжя удочерило дівчинку на ім’я Євгенія, але тиск родини принца та обставини зрештою зруйнували цей союз.

Як завершилася історія останньої принцеси

У 1982 році, після 20 років шлюбу, Юлія та Ї Ґу офіційно розлучилися. Це було важке рішення, адже почуття між ними все ще зберігалися. Жоден із них так і не одружився вдруге. Принц виїхав до Японії, а Юлія ще тривалий час залишалася в Сеулі.

Остання принцеса Кореї пішла з життя на 90-му році в Гонолулу (Гаваї), у притулку для літніх людей. Вона пережила свого принца на 12 років, залишившись у пам'яті двох народів як символ гідності, милосердя та незвичайної долі українки, яка підкорила імператорське серце.

Вас також може зацікавити:

Про персону: Ольга Сухобокова

Ольга Сухобокова — українська історикиня, доцентка кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціалізується на історії країн Заходу ХІХ–ХХ століть, соціальній та культурній історії, а також на дослідженні історії української діаспори у світі.

Викладає курси з нової та новітньої історії зарубіжних країн, активно займається науково-дослідною та просвітницькою діяльністю. Є авторкою наукових і науково-популярних публікацій, у яких приділяє увагу маловідомим постатям і сюжетам світової історії, пов’язаним з українцями за походженням. Засновниця історико-просвітницького проєкту Diaspora.ua, який популяризує історії українців у світовій діаспорі та їхній внесок у культуру, науку, політику й суспільне життя різних країн.

Новини заразКонтакти