Про що йдеться у матеріалі:
Прутський похід 1711 року зазвичай згадується в російських підручниках кількома сухими абзацами. Без деталей, без емоцій і без головного — усвідомлення масштабу поразки. Насправді ж це був момент, коли історія могла піти зовсім іншим шляхом, а Російська імперія — припинити існування ще на етапі формування. Про це свідчать архівні документи, з якими працює дослідниця історії Марина Тратнер, йдеться у відео проєкту "Реальна історія" з Акімом Галімовим у відео на YouTube, передає 2+2.
Матеріали з Державного архіву Швеції, зокрема звіт очевидця Томаса Функа, показують не «тріумф дипломатії», а повну військову катастрофу армії Петро I.
Главред з'ясував, коли Росія могла припинити своє існування.
За словами дослідниці, російське військо опинилося в абсолютній пастці. Воно було оточене турецькими, татарськими силами та козаками Пилипа Орлика, без шансів на прорив або постачання.
Солдати були настільки виснажені, що ледь тримали зброю. Армія буквально гнила живцем — без їжі, без надії і без стратегічного виходу. Ситуація стрімко рухалася до повного знищення.
Дивіться відео про те, що у шведських архівах йдеться про Україну:
Найбільш руйнівний для імперського міфу момент — спроби Петра І здатися. Спочатку він надсилав послів із проханням про капітуляцію. Їх просто ігнорували. Після цього — ще один лист, який також не дав результату і завершився новими обстрілами.
Зрештою цар пішов ва-банк. Марина Тратнер цитує документ, у якому детально описано стан російського табору:
«Коли цар побачив, що вся його армія повністю розгромлена і неминуче опиниться в руках турків, він зрозумів — себе не врятувати. Люди і коні помирали від голоду, їли кору, листя і гілки. У таборі стояв страшенний сморід від трупів, а військо було в такому розпачі, що це неможливо описати», — цитує архівні знахідки Марина Тратнер у розмові з дослідником історії Акімом Галімовим.
У стані «найбільшої небезпеки і жаху смерті» Петро І вирішує скористатися шансом. Він надсилає до Великого візира віцеканцлера Шафірова з карт-бланшем — тобто з правом погоджуватися на будь-які умови, а також кілька возів, навантажених цінностями.
«Цар… не проґавив можливості скористатися незнанням Великого візира і надіслав віцеканцлера Шафірова до нього з карт-бланшем, а також кілька возів навантажених важливими речами, щоб задобрити переможця», - вказала дослідниця
Цей крок спрацював. Турецьке командування, не усвідомлюючи реального масштабу відчаю російського царя, погодилося на перемир’я.
Після підписання домовленостей російська армія не перемогла — її відпустили. Петро І разом із залишками війська марширував під турецьким конвоєм, щоб татари не напали на «втомлених і повністю переможених людей».
«Найбільша частина його армії була повністю знищена. Із тієї невеликої групи людей, які врятувалися, 300 або 400 померли від голоду і хвороб», - резюмує Марина Тратнер.
Цей документ, як наголосив Акім Галімов, «фіксує момент нищівної поразки армії Петра І. Це просто неймовірно!».
За умовами перемир’я Петро І мав повернути Азов, зруйнувати фортеці та припинити втручання у справи козаків. Він вижив завдяки золоту і хитрощам — але, щойно опинився в безпеці, порушив домовленості.
Вам також може бути цікаво:
Акім Альфадович Галімов— український журналіст, сценарист, автор і продюсер історичних проектів 1+1 Media. У проекті "Реальна історія" Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми.