Про що ви дізнаєтесь:
У минулих століттях в Україні існувала поширена практика «йти у прийми», коли чоловік після шлюбу переходив жити до родини своєї дружини. Це явище не лише відобразилося у фольклорі, а й стало серйозним викликом для сучасних дослідників генеалогії через масову зміну прізвищ. - детальніше розповість Главред.
Про особливості життя приймаків та труднощі пошуку предків розповів дослідник Ярослав Сумишин на YouTube-каналі «Хроніки генеалога».
Підпишіться на наш канал у WhatsApp, щоб першими дізнаватися головні новини.
Слово «приймак» походить від дієслова «приймати» - тобто той, кого взяли в сім’ю. Зазвичай в українській традиції дружина йшла до чоловіка, але були й винятки із ситуацій:
Найбільшою проблемою для сучасних українців, які досліджують свій родовід, є те, що приймаки часто втрачали своє родове прізвище. Потрапляючи в сім’ю дружини, чоловік отримував нове прізвисько від громади. Наприклад, Петро, який одружився з донькою Мельника, міг стати «Петром Мельниковим» або просто «Мельником».
Як зазначає автор відео Ярослав Сумишин:
Приймаки, потрапляючи в сім’ю дружини, тривалий час перебували в затінку нової, зазвичай шанованої в селі родини. Часто слово "зять" випадало, і молодий чоловік фактично отримував прізвище дружини.
Для дослідника історії роду це стає складною загадкою, оскільки в документах (метричних книгах чи сповідальних розписах) людина може фігурувати під різними прізвищами впродовж життя.
Відео про те, хто такий приймак, можна переглянути тут:
У відео наводяться конкретні випадки з життя українських селян XVIII–XIX століть. Один із предків автора, Семен, спочатку згадувався як «Шумів зять», потім як «Зенц Шумов», а наприкінці життя став «Паламарем», оскільки почав служити при церкві.
Інший приклад стосується Лаврентія Качуровського, який наприкінці XVIII століття був звичайним наймитом, а після шлюбу повністю перейняв прізвище родини тестя:
У документах XIX століття Лаврентій фігурує винятково як Качуровський, повністю перейнявши прізвище дружини. Наприкінці XVIII століття він був наймитом, а в 1827 році записаний як батько великого сімейства і заможний господар, - розповідає Сумишин.
Щоб встановити справжнє походження предка-приймака, потрібно проаналізувати всі метричні книги населеного пункту за кілька десятиліть. Лише порівняння записів про шлюб, народження дітей та смерть дозволяє знайти справжнє прізвище, яке людина мала до того, як «пішла в прийми».
Автор відео підсумовує:
Приймак - це без перебільшення соціокультурний феномен, який є частиною родового укладу українців, символізує традиції наших предків і збагачує родинну історію.
Вас може зацікавити:
Канал «Хроніки генеалога (CHG)» є популярним українським YouTube-ресурсом, сфокусованим на генеалогії, історії та родознавстві. Його основна мета — популяризувати дослідження родоводу, вивчати походження українських прізвищ, а також розкривати маловідомі історичні та культурні факти. Контент охоплює поради щодо роботи з архівами, аналіз шляхетських родів та стародавніх вірувань, як-от повір'я про дні тижня. Канал підтримується Центром вивчення генеалогії «Пращур», пропонуючи глядачам якісні та детальні матеріали. Ведучий Ярослав Сумишин активно залучає аудиторію до вивчення їхнього особистого минулого та історичної спадщини.