Про що ви дізнаєтесь:
Ностальгія за «радянською якістю» та нібито унікальними вітчизняними розробками й досі звучить у розмовах старшого покоління. Проте за фасадом індустріальної могутності СРСР приховується незручна правда: від моменту свого заснування і до розпаду держава систематично копіювала чужі технології, дизайн і готові виробничі рішення.
Те, що пропаганда подавала як тріумф інженерної думки, на практиці часто виявлялося застарілими копіями західної техніки — нерідко майже дослівно відтвореними. Главред розповість більш детально.
Як розповідають на каналі «Історик», радянська ідеологія десятиліттями переконувала громадян, що СРСР є однією з найрозвиненіших науково-технічних держав світу. Насправді ж купували лише те, що неможливо було вкрасти або скопіювати — наприклад, великі промислові заводи.
Натомість побутова техніка, яка потрапляла на полиці магазинів, здебільшого була копією закордонних аналогів, що з’явилися на Заході на 10–20 років раніше.
Детальне порівняння радянських товарів із західними прототипами залишає мало простору для сумнівів.
Пилосос «Москва»
Випуск розпочався у 1954 році, але сам прилад був практично повною копією американського Lewyt Model 40, представленого ще у 1947-му. Було скопійовано навіть форму корпусу.
Схожа доля спіткала і дрібні електроприлади:
Відео про те, що саме СРСР крав у інших країн і видавав за своє, можна переглянути тут:
Навіть у складніших пристроях СРСР не гребував прямими запозиченнями.
«Електроніка МК-85» — програмований калькулятор, представлений у 1985 році, був копією японського Casio FX-700P (1983). Водночас радянська промисловість не змогла відтворити оригінальну якість: частина роз’ємів і функцій у «вітчизняній» версії була відсутня.
Навіть у цих сферах оригінальність була умовною:
Тисячі подібних прикладів демонструють: значна частина промислової сили СРСР трималася на системному копіюванні технологій «загниваючого Заходу». Поки пропаганда говорила про унікальність радянських досягнень, громадяни користувалися морально застарілими версіями товарів, які в оригіналі створювалися для комфорту мешканців капіталістичних країн.
Історія радянської промисловості — це не історія проривів, а історія запізнілого копіювання, яке десятиліттями видавали за великі перемоги.
Вас може зацікавити:
YouTube-канал «Історик» — це український освітній проєкт, присвячений маловідомим або цікавим фактам з історії, науки й побуту. Автор розповідає просто і зрозуміло про речі, які ми часто бачимо, але не замислюємось про їхнє походження — наприклад, чому радянський посуд мав чорний обідок чи як з’явилися певні технології. Канал ведеться українською мовою, має близько 130 тисяч підписників і понад пів тисячі відео. Відео короткі, насичені фактами й ілюстраціями, тож легко сприймаються навіть школярами. Основна мета каналу — зробити історію цікавою, живою й близькою до сучасного глядача.