Ексзаступник керівника Державного управління справами Сергій Прилипко багато років поєднував державну службу з діяльністю у сфері аудиту, фондового ринку та бізнесу. Компанія «Імона-Аудит», біля витоків якої він стояв і яка нині належить його дружині, регулярно отримує державні та комунальні замовлення. Паралельно держконтракти отримують компанії, пов’язані з його дітьми.
Пік закупівель послуг «Імона-Аудит» припав на 2024 рік - понад 5,2 млн грн. Саме тоді Прилипко обіймав посаду заступника керівника Державного управління справами. Після його звільнення з ДУС у січні 2026 року обсяги держзамовлень компанії та пов’язаного з родиною бізнесу помітно скоротилися.
Хто стоїть за «Імона-Аудит», які державні підприємства та установи були її замовниками, якими компаніями володіють члени родини Прилипка, що зазначено в його декларації та яку роль він відігравав у сфері аудиту - зокрема в Аудиторській палаті України.
Держзамовлення «Імона-Аудит»
ТОВ «Аудиторська фірма «Імона-Аудит» - невелика компанія з 34 співробітниками, яка працює у сфері бухгалтерського обліку, аудиту та податкового консультування. Попри невеликий штат, вона регулярно виграє тендери на аудит фінансової звітності державних і комунальних підприємств.
Обсяги закупівель її послуг через Prozorro за останні роки виглядають так: у 2023 році компанія отримала замовлень на 1 828 580 грн, у 2024-му - вже на 5 218 093 грн, у 2025-му - на 2 453 806 грн, а з початку 2026 року - лише на 279 980 грн.
Серед найбільших замовлень останніх років, за даними Опендатабот, - контракти з ДПЗД «Укрінтеренерго» (понад 500 тис. грн), КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району Києва» (570 тис. грн), КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» (500 тис. грн), ДП «Дирекція по будівництву об’єктів» (389 тис. грн), «Вінницяоблводоканал» (383 тис. грн), а також Львівський національний університет імені Івана Франка (260 тис. грн). Серед останніх замовлень - червневі аудити Управління охорони здоров’я на 100 тис. грн та Департаменту ЖКГ і будівництва на 80 тис. грн Кам’янської міської ради.
Пік держзамовлень фірми - понад 5,2 млн грн у 2024 році - припав на період, коли Сергій Прилипко обіймав посаду заступника керівника Державного управління справами. Після цього обсяги скорочуються.
Сімейний бізнес і тендери
Схожа динаміка простежується і в іншого сімейного бізнесу.
Синові Сергія Прилипка В’ячеславу належить 50% ТОВ «Комп’ютери та комунікації», яке фігурує у 533 тендерах. Обсяг продажів компанії становив 37,6 млн грн у 2024 році та 26,7 млн грн у 2025-му. З початку 2026 року - лише 3,6 млн грн.
Прилипко звільнився з ДУС у січні 2026 року за власною заявою (указ №57/2026). Постає питання: чи випадково різке падіння контрактів сімейних компаній збіглося в часі з його відставкою?
Донька Наталія Прилипко як ФОП є офіційним постачальником програмного продукту «АФР-ТЦП». Через нього подаються адміністративні дані до НКЦПФР - регулятора, у структурах якого раніше працювали і сам Прилипко, і його дружина.
Порушень у тендерах за відкритими джерелами наразі не встановлено. Водночас збіг у часі між державною посадою та піком держзамовлень родинних компаній варто перевірити профільним органам на предмет потенційного конфлікту інтересів.
Що видно з декларації
Із червня 2014 року до січня 2026-го Сергій Прилипко був заступником керівника Державного управління справами. У його декларації зазначені частки у кількох компаніях: ТОВ «Агентство фондового ринку» (25%), «Стелла сервіс» (50%), «Сінтера» (50%), «Еліус» (20%) та ВАТ «Компонент» (33%).
Згідно з відкритими реєстрами, частки у цих бізнесах мають також син В’ячеслав і донька Наталія. Разом із батьком їм належить частка у «Білоцерківському кар’єрі».
У власності ексчиновника в Києві - квартира площею 153 м², а також квартира площею 19,3 м², придбана у 2023 році за 680,7 тис. грн.
У селі Олександрівка Обухівського району у власності - два житлові будинки та чотири земельні ділянки. Ще дві ділянки дружина придбала у 2023 році. Ділянка площею 4 600 м² перебуває у постійному користуванні.
Окремо варто звернути увагу на розділ «Об’єкти незавершеного будівництва» у декларації Сергія Прилипка на сайті НАЗК. Там зазначений житловий будинок загальною площею 645,5 м² у Києві. Право на нього набуте 12 травня 2004 року, а сам об’єкт досі не прийнятий в експлуатацію.
Тобто понад 22 роки будинок площею майже 650 «квадратів» залишається незавершеним. Об’єкт незавершеного будівництва не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно. Тож постає питання: чи не є тривалий «недобуд» способом уникнути податкового навантаження?
Скандал в Аудиторській палаті
«Імона-Аудит» заснували у липні 1995 року викладачі КНЕУ імені Вадима Гетьмана. Біля витоків компанії стояв доцент Сергій Прилипко, який очолював фірму на початкових етапах.
Згодом Прилипко перейшов у сферу фондового ринку та аудиту. Він очолював раду директорів Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України при ДКЦПФР. На цій посаді керував системою SMIDA - єдиним інформаційним масивом даних про емітентів цінних паперів. Також Прилипко був завідувачем секретаріату Аудиторської палати України. Членство аудиторських фірм у палаті є обов’язковим.
Показовою у цьому контексті є історія роботи Сергія Прилипка у системі контролю за аудиторами та його подальшого переходу до Державного управління справами. Цей період його біографії, який сьогодні майже не згадується у відкритих матеріалах, заслуговує окремої уваги.
Водночас документально підтверджено, що паралельно з державною службою Прилипко продовжував викладацьку діяльність у КНЕУ. Відповідні доходи від університету, отримані за сумісництвом, зазначені ним, зокрема, у декларації за 2015 рік.
Не менш цікавою є історія його роботи в Аудиторській палаті України, яка передувала переходу до Державного управління справами. За наявними свідченнями, саме тоді виник конфлікт, пов’язаний із питаннями внутрішньої роботи та атестації аудиторів, після якого Прилипко залишив цю структуру. Публічних документів, які дозволяли б однозначно підтвердити всі обставини того конфлікту, наразі недостатньо. Тому цю частину його біографії потребує окремої перевірки за архівними матеріалами.
Окремого вивчення потребує і коло людей, які супроводжували Прилипка на різних етапах його професійної діяльності. Зокрема, варто перевірити роль Марії Єремеєнко у публічних конфліктах навколо Аудиторської палати у 2017–2018 роках, а також її професійний зв’язок із Прилипком. Якщо документально підтвердиться, що вона брала активну участь у кампанії проти керівництва або членів Аудиторської палати, це може бути важливим елементом для розуміння подальшого розвитку конфлікту та зв’язків, сформованих ще багато років тому.
Нині Марія Єремеєнко є заступницею керівника в «Імона-Аудит». Раніше вона працювала разом із Прилипком у ДУС. Сергій Прилипко вийшов зі складу співзасновників «Імона-Аудит» у 2021 році. Відтоді компанія офіційно належить його дружині Олені Величко та Ользі Величко, що відображено у деклараціях НАЗК.
Олена Величко викладає у КНЕУ та входила до Аудиторської палати й Ради Спілки аудиторів України. Вона обіймала керівні посади у ДКЦПФР (нині НКЦПФР), а з 2012 по 2017 рік була штатною радницею міністра економіки.
Чому «Імона-Аудит» після атак на Аудиторську палату вирішила зривати реформи
У грудні 2024 року «Імона-Аудит» пройшла перевірку з контролю якості (наказ ОСНАД №86-кя від 30 грудня 2024 року). За результатами перевірки фірма отримала обов’язкові до виконання рекомендації.
У вересні 2025 року було зареєстровано ГО «Сучасні стандарти аудиту». Її створення у Facebook привітав користувач Sergey Prilipko. Наразі сторінка організації регулярно публікує дописи з критикою органу, який проводив перевірку.
Для «Імона-Аудит» це означає втрату статусу фірми, що успішно пройшла контроль якості, ризик втрати права на обов’язковий аудит і неможливість укладати нові договори на обов’язковий аудит.
Чому під ударом євроінтеграційний закон
Останнім часом сторінка ГО «Сучасні стандарти аудиту» активно критикує урядовий законопроєкт №15540 від 21 серпня 2026 року. Він вносить зміни до Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» і має на меті імплементувати Директиву ЄС 2022/2464.
Законопроєкт передбачає, що компанії мають проходити перевірку звітності зі сталого розвитку, для аудиторів зі сталого розвитку запроваджується окрема атестація, а у Реєстрі аудиторів створюється спеціальний розділ для таких фахівців.
Підтвердити ESG-дані зможе лише сертифікований фахівець із прозорої бази. Натомість звітність українських компаній, які пройдуть аудит за новими правилами, визнаватимуть у Європі.
Для ринку це крок до європейських стандартів прозорості. Для гравців, які звикли працювати в межах давніх особистих зв’язків, - нові вимоги та ширший нагляд.
Кар’єра Сергія Прилипка проходить через ключові інститути фінансового та аудиторського нагляду - ДКЦПФР, Аудиторську палату, Державне управління справами, - і саме на перетині цих інституційних зв’язків і бізнесу його родини концентруються державні контракти, обсяг яких синхронно скорочується з відставкою чиновника. Це не доказ порушення, але збіг, який точно заслуговує на перевірку профільними органами.