Кандидат від Демократичної партії Джозеф Байден оголошений переможцем президентських виборів у Сполучених Штатах.
Втім, офіційні результати будуть оприлюднені ще не скоро. І кандидат від республіканців Дональд Трамп цілком має змогу оскаржити попередній результат у суді.
Однак, якщо й суд зрештою дійде до висновку про перемогу Байдена, у січні демократ вступить на посаду президента США.
Якщо Україна приблизно розуміла, чого чекати від Дональда Трампа на посаді американського президента, бо мала саме з ним справу протягом останніх років, то з приводу того, чого чекати від президента Джозефа Байдена, лунають різні прогнози.
Главред попросив експертів поділитися оцінками і прогнозами щодо того, як можуть змінитися українсько-американські відносини з приходом до влади Байдена, наскільки зміниться підтримка нашої країни Сполученими Штатами у безпековій сфері, яким буде вплив Вашингтону на українську внутрішню політику, а також як вплине на політику Байдена-президента щодо України його попередній досвід непростих стосунків із низкою українських політичних діячів.
Принципово американо-українські відносини не зміняться. Прихід до влади Байдена дає підстави сподіватися на більшу допомогу Україні від США, оскільки можна було б перезавантажити відносини. Але – для цього Україна повинна мати власну стратегію розбудови відносин із США, а у нашої влади немає жодної. Вона рефлексує, як примітивна істота, на рівні безумовних рефлексів, без жодної стратегії.
Тож Україна опиняється в ситуації, коли не вона грає, а її грають. Ми стали навіть не шаховою фігурою, а шаховою дошкою, на якій грають інші і яку можуть перевернути, якщо партія комусь не подобається.
Ті люди в Україні, які раніше мали відносини з Байденом, тепер отримають певні преференції: Порошенко і наші антикорупційні активісти матимуть можливість швидше добігти до Байдена. Таким чином, вони формуватимуть у американської влади певне ставлення до того, що відбувається у нас. Адже ставлення до Зеленського і його команди у Байдена відверто негативне… Усе це буде на користь планам Порошенка про реванш, але абсолютно не користь України. Бо наші «реваншисти» пропонуватимуть щось адміністрації Байдена, і це «щось» потім повернеться в Україну як позиція США. Це буде вкрай погано!
Для нас була б дуже бажаною більша інтеграція США у переговорні формати, але немає жодних підстав сподіватися на це за Байдена. Втім, на безпековому напрямку певні військові поставки (чогось більш сучасного та якісного) будуть іти в Україну, причому дуже демонстративно.
Крім того, Україна завжди була сферою віце-президента США: наша світова значущість після втрати ядерного потенціалу стала такою, що достатньо і віце-президента для підтримання стосунків із нами. Так і зараз українським напрямком більше цікавитиметься віце-президент, ніж президент США. Байден займатиметься більш важливими питаннями.
Однак треба мати на увазі один нюанс: Велика Британія вийшла з тіні і має плани більш потужно опікуватися Україною. І це буде більш істотно, ніж відносини України з Байденом, віце-президентом США чи держсекретарем.
До влади у США приходять демократи – це найбільш агресивна частина американського політикуму: головні війни, в яких брали участь американці протягом останніх років, розв’язували саме демократи. І саме представники Демпартії США сповідують експансіонізм у зовнішній політиці. Тому у України немає підстав радіти з приводу перемоги Байдена і сподіватися отримати якісь блага від Сполучених Штатів.
Більшою мірою американська політика щодо України буде визначатися тим, якими будуть стосунки між США та Росією. Коли ці відносини погіршаться, Україна перетвориться знову на полігон протистояння між РФ і Сполученими Штатами, як це було в 2014 році. Недарма у 2014-му жартували, що «США і Росія готові воювати до останнього українця». І тепер, за президенства Байдена, цей жарт знову може стати актуальним.
Україна цікавить Сполучені Штати виключно як інструмент стримування Росії, не більше. А це означає одне: дуже боюся, що для нас прихід Байдена до влади – це війна.
В принципі, якби на посаді президента лишився Трамп, це теж нічого доброго Україні не обіцяло б. В принципі, у політиці США щодо нашої країни відбувається хитання між двома концепціями – «Україна як розмінна карта» і «Україна як військовий полігон».
Не думаю, що після перемоги Байдена суттєво посиляться позиції Порошенка в Україні. Так думає хіба що сам Порошенко. Бо Байден приходить із командою, яка ще більш «ліва» і цинічна, ніж за часів Обами. І Байден тут є лише «фігурою на носі корабля». Реальну політику робитимуть зовсім інші люди, з якими у Порошенка навряд чи добрі стосунки, зокрема, з тією ж Камалою Харріс.
У Байдена може бути величезна кількість сентиментів до України, але, якщо держсекретар США, радник із питань національної безпеки та ще кілька впливових осіб скажуть, що в інтересах США діяти інакше, всі плани Байдена будуть «помножені на нуль». Команда демократів буде керувати державою, а не одна особа.
Враховуючи наявність особистих історій, пов'язаних у Байдена з Україною, наша країна не зникне з радарів американської зовнішньої політики. Більше того, новий президент США приділятиме Україні значно більше уваги. За президентства Байдена буде друга спроба запустити в Україні хвилю реформ і внутрішніх перетворень. В ідеалі, це мало б закінчитися стратегічним партнерством України та США.
Якщо говорити про співпрацю у безпековій сфері, то до моменту готовності НАТО надати Україні перспективу членства, США могли б надати їй перспективу співробітництва, аж навіть до питання надання Україні статусу основного союзника США поза НАТО. Такий статус можна було б використати для посиленого військово-безпекового співробітництва. Однак для отримання такого статусу Україні потрібно буде здійснити великі внутрішні перетворення. А це неможливо без суттєвого посилення українських політичних еліт.
У Байдена будуть серйозні претензії до президента Зеленського, але він не махне рукою на Україну. Навпаки, Байден намагатиметься змінювати її зсередини – через вплив на українські політичні еліти.
Існує думка, що з приходом до влади в США Байдена можуть посилитися і позиції Петра Порошенка. Відносини Байдена з Порошенком перевірені часом, але Порошенко не має монополії на відносини з Байденом. Насправді політичним фаворитом адміністрації Обами був від початку Арсеній Яценюк. США робили ставку саме на нього, і фактично завдяки впливу Штатів Яценюк і став прем'єр-міністром одразу після Революції. Натомість Порошенко прийшов на пізнішій хвилі і вже мав потужного конкурента в особі Яценюка для вибудовування відносин із американською адміністрацією. Як ми бачимо, встановити тісні й довірливі відносини із Бараком Обамою Порошенку так і не вдалося. Натомість йому вдалося це зробити із Байденом та Меркель.
Зараз Порошенко – у кращій ситуації, ніж Яценюк. Звичайно, він пропонуватиме своє партнерство Джозефу Байдену, але, думаю, американська адміністрація дивитиметься ширше. Вона не відкидатиме Порошенка, але водночас шукатиме альтернативи і створюватиме внутрішню конкуренцію в українському політичному таборі за право співробітництва з адміністрацією Байдена. Тут знову з'явиться і Яценюк, звернуть увагу і на фігуру Віталія Кличка.
Припускаю, що будуватиметься коаліція за участі Кличка, Порошенка та, можливо, суто ліберального крила, яким може бути партія Голос. Так, згодом Кличка можна буде просувати в президенти як електорабельну фігуру із найменшим негативом, Порошенка – у прем'єр-міністри, Яценюка – на посаду голови НБУ або міністра фінансів, а Притулу можна зробити спікером парламенту (принаймні говорить він весело).
Із Володимиром Зеленським у адміністрації Байдена довіри вже точно не буде. Бо на таку фігуру, як Зеленський, не можна робити політичну чи геополітичну ставку. Тому президент Зеленський є перехідною і недовговічною фігурою.
Після президентських виборів у США принципових змін в американсько-українських відносинах не буде, але тактичні і стилістичні – безумовно, відбудуться. Головне (і це позитив) – політика США по відношенню до України і підтримка Сполученими Штатами нашої країни за Байдена стане більш системною і послідовною.
Втім, не варто очікувати, що значно зростуть масштаби підтримки Штатами нашої країни. Я би застерігав зараз від завищених очікувань. Американська політика по відношенню до України і так майже на максимумі. Тож очікувати, що нам дадуть якийсь особливий статус – теоретично можна, але якщо це і відбудеться, то тільки після того, як американці розберуться зі своїми внутрішніми проблемами. Не варто очікувати, що перше, про ще буде думати Байден – про Україну, бо у США зараз вистачає інших більш актуальних проблем.
Але увага до України буде більшою. І, як зараз повідомляють деякі джерела, це буде вимоглива увага. Зокрема, більше вимогливої уваги буде в питаннях реформ, а особливо – антикорупційної політики.
Що стосується впливу на внутрішню політику та припущень, що після перемоги Байдена суттєво зміцняться позиції Порошенка, то я вважаю, що це – перебільшення. Американці вирізнялися тим, що політика по відношенню до тієї чи іншої країни, як правило, будувалася і проводилася через оцінки посольства. А Посольство США в Україні достатньо добре орієнтується у наших справах, і там дуже добре розуміють, що зараз далеко не Петро Олексійович є визначальним чинником в українській політиці, і що його вплив обмежений, а тому позиція Порошенка – надто заангажована і не завжди адекватна. Тому не варто покладатися тільки на одну точку зору.
Відомо багато прикладів, коли американці ставили об’єктивний підхід вище за суб’єктивні симпатії. Зокрема, свого часу Штати першими серед інших держав (крім Росії) визнали перемогу Януковича у 2010 році, і вони завжди підтримували контакти з представниками різних таборів. Завжди.
Тому думати, що Байден буде на боці Порошенка і підіграватиме йому – це перебільшення.