20 жовтня британський прем'єр-міністр Ліз Трас офіційно подала у відставку. Трас перебувала на посаді всього 45 днів, чим поставила рекорд за тривалістю повноважень прем'єра в новітній історії Великобританії.
В інтерв'ю Главреду політичний і економічний експерт Тарас Загородній розповів, чому Борис Джонсон має всі шанси знову повернутися в крісло прем'єра, як зміна керівництва уряду Британії відіб'ється на допомозі України і чому Росія рано радіє турбулентності в Британії.
Хто може стати новим прем'єром Великобританії - у кого найбільші шанси?
Судячи з опитувань, лідирує Борис Джонсон, останній із консерваторів. Але не виключено, що ним стане і Ріші Сунак, який все-таки вийшов у фінал з Ліз Трас. Але нам необхідно розуміти, наскільки зміниться політика щодо України. Я думаю, що, загалом, сильно не зміниться. Тому що Британія з самого початку досить цілісно дотримується позиції щодо України - у неї є свої інтереси в Східній Європі. І це навряд чи серйозно вплине на політику Британії щодо економічної та військової допомоги, яку вони нам надають.
Адже є поняття глибинної держави і національних інтересів. Британія - це нація з великими імперськими традиціями, нація вибудовування балансів. Тобто вони розглядають Східну Європу як противагу Німеччині та її гегемонії на континенті. Відповідно, Британія все одно буде підтримувати Україну, тому що це в їхніх інтересах. Крім того, у Великобританії також присутні інтереси в Чорноморському регіоні - тобто тут цілий комплекс інтересів, які зав'язані, на енергоносіях з Каспійського регіону. Зокрема, є перспектива отримати до них прямий доступ в обхід Росії, через коридор Азербайджан-Грузія. Тобто дуже багато переплетено в загальному контексті, що означає, що в горизонті року навряд чи щось зміниться щодо України.
Чи був у трас шанс залишитися або вона спочатку була не на своєму місці?
Наскільки мені відомо, вона прийшла із досить суперечливою економічною програмою, де пропонувала і збільшення соціальних стандартів, і зниження податків. У Британії це неможливо, і, відповідно, після досить незграбних дій її уряду почалися коливання процентних ставок і хвилювання на ринку. Внаслідок чого виник конфлікт уряду з банком Англії та іншими фінансовими інститутами. Зрештою все це і призвело до відставки Трас. Сподіваюся, що наступний уряд буде більш грамотним і, якщо вже й буде що-небудь обіцяти, то це буде реалізовано більш прагматично.
У кого з кандидатів, по-вашому, більше шансів витягнути Британію з кризи?
Я в цьому випадку більше вірю у Джонсона. Тому що лідер - це та людина, якій вірять. Ось він прийде, скаже, що буде саме так, чим вселить упевненість в те, що зможе стати драйвером. Джонсон на це здатний, оскільки він - людина часу кризи. І він може сказати всім: "Ходімо за мною". І за ним підуть. Не факт, що більш спокійна людина зможе вирішити ситуацію, оскільки вона буде губитися, бути обережною. До слова, Джонсона часто порівнюють із Черчиллем, оскільки він близький до нього за характером - той теж часто йшов проти мейнстріму. І в цьому плані Джонсон був би більш привабливим кандидатом для британців.
У консерваторів протягом останнього часу відбулося дві гучних відставки. Як ви вважаєте, наскільки це позначиться на їхньому становищі всередині країни - британці від них не втомилися?
Для їх відходу є всі шанси. Адже коли відбуваються такі часті зміни в консервативній партії, то зрозуміло, що виборці прагнутимуть обрати іншу партію, яка запропонує їм альтернативу. Тим більше, що Британія зіткнулася з наслідками Брексіту, на які наклалися підступні обмеження і війна в Україні, оскільки ці події теж не додають стабільності ні європейській, ні британській економікам. І зрозуміло, що виборці мають право обирати зовсім інший напрямок, який буде для них більш прийнятним.
Але зміна влади у Великій Британії відбувається не так швидко, як в Україні. Там усе інакше - цей процес має свою інерцію. І навіть якщо завтра там теоретично оголосять перевибори, то поки в Британії відбудуться вибори, відбудеться зміна парламенту і зміна влади, усе буде продовжувати рухатися по тих самих рейках, які були закладені Джонсоном і Трас. Оскільки бюджети вже затверджені, плани виконуються і навчання українських військових по 10 тисяч на місяць теж відбувається.
Як цю турбулентність усередині Британії може використовувати Росія?
Росіяни краще б собою займалися, адже для них нічого не зміниться. Англосакси можуть довго запрягати, але коли вже запрягли і все, як поїзд, пішло по колії, цей процес вже не зупиниш. Зміна уряду ніяк не вплине на загальну поведінку та інтереси державного апарату. Плюс погані новини для росіян полягають у тому, що в ВПК Великобританії вкладені великі гроші. А коли це відбувається, тобто коли ВПК розкочегарюється, то галузь починає диктувати умови урядам за допомогою лобістських компаній і всіх інших структур, які з цим пов'язані. Тому росіяни, звичайно, можуть радіти відставці трас, але це ніяк не допоможе їм врятувати своє угруповання під Херсоном, не додасть їм нових танків і мотивованих озброєних людей. Та й санкцій з РФ ніхто не зніме. Тому що кумиром Трас була Тетчер, Джонсона - Черчілль, який провів Великобританію через Другу світову війну. А все це, незалежно від прізвища - погані новини для Росії.