У середу, 23 вересня, в Мінську відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
Він склав присягу у своїй робочій резиденції, Палаці Незалежності, в атмосфері найсуворішої секретності - про інавгурацію, всупереч законодавству Білорусі, не оголошували заздалегідь і її не транслювали по ТБ.
На церемонії були присутні всього кілька сотень людей, серед яких були високопосадовці Білорусі, члени парламенту, керівники державних організацій і ЗМІ, діячі науки, культури і спорту і... жодного закордонного гостя.
Після інавгурації лідер білоруської опозиції Світлана Тихановськаопублікувала відеозвернення, в якому визнала себе "єдиним лідером, якого обрав білоруський народ», назвавши інавгурацію "фарсом" і уточнила, що з цього моменту накази Лукашенка силовим структурам "нелегітимні і не підлягають виконанню".
А член президії Координаційної ради опозиції Павло Латушко назвав подію "сходкою для коронації чергового злодія в законі".
Офіційно президентом Білорусі Лукашенка не визнали і в країнах Заходу. Президент Литви Гітанас Науседа в Twitter написав, що ніяка інавгурація – ані секретна, ані помпезна – не змінить того факту, що результати виборів президента в Білорусі незаконні.
Представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт повідомив, що ФРН не вважає Лукашенка легітимним білоруським лідером навіть після інавгурації.
Читати такожЛукашенко тоне і тягне за собою на дно ПутінаМіністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок заявив, що Лукашенко несе відповідальність за президентські вибори, які не були ні вільними, ні справедливими, і після інавгурації не має легітимності керувати своєю державою.
Такої ж думки дотримуються і в Латвії, Естонії, Чехії, Данії, Польщі, Канаді, Великобританії та США.
"Той факт, що "інавгурація" Лукашенка повинна була бути таємницею, лише ще раз доводить, що він втратив будь-яку легітимність у якості лідера. Він не президент Білорусі і повинен піти у відставку", - йдеться у заяві Комітету Сенату США з міжнародних відносин.
Хоч і з показовою затримкою, але відреагувала на інавгурацію і Україна. "Враховуючи хід виборчої кампанії в Білорусі і подальші події, сьогоднішня "інавгурація" Лукашенка не означає його визнання легітимним главою білоруської держави", - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Експерти, опитані Главредом, припускають, що Лукашенко після своєї потайної інавгурації може опинитися в ізоляції через невизнання його повноважень країнами Євросоюзу.
"Країни ЄС не матимуть справ із Лукашенком. А Росія і її сателіти, члени ОДКБ, ймовірно, визнають його президентом, що створить конфлікт легітимностей", - уточнює політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.
Білоруський політичний експерт Юрій Свірко впевнений, що санкції ЄС щодо Білорусі не за горами:
"Санкції однозначно будуть запроваджені, питання у тому, наскільки вони будуть дієвими і чи підтримають їх усі країни Євросоюзу. Навряд чи санкції - це основний механізм протидії. Наприклад, по РФ вони ніяк не вдарили і були, скоріше, формальними. Якщо вони будуть такими ж і щодо Лукашенка, то він ще абияк буде виживати. Але насправді економічна ситуація в Білорусі дуже погана, і російський кредит їй сильно не допоможе. І якщо події будуть розвиватися так і надалі, то економічний стан Білорусі призведе до падіння Лукашенка".
Читати такожЧому Лукашенко з доброзичливого сусіда перетворився на антиукраїнського яструбаПолітичний аналітик, колишній народний депутат України Тарас Чорновіл нагадує, що раніше санкції не запроваджувалися через те, що їх має запровадити увесь Євросоюз, а не окремі його країни. До останнього гальмував санкції Кіпр, де, за словами експерта, сильний вплив РФ. Однак днями міністр закордонних справ Кіпру Нікос Христодулідес повідомив, що Нікосія не блокуватиме санкцій.
"Позиція майже вироблена, далі йде бюрократична процедура, а це процес не одного дня - їх повинні затвердити всі органи Єврокомісії. Традиційно запровадження санкцій залишає певну лазівку - вони, як правило, не діють проти президента країни і міністра закордонних справ, оскільки з цими людьми все ж потрібно якось контактувати. Однак у випадку з Лукашенком, якого вперше за кілька десятиліть офіційно визнали нелегітимним, його ім'я все ж можуть внести до санкційного списку", - говорить Чорновіл.
На його думку, в такому випадку Білорусь може потрапити в повну міжнародну ізоляцію, однак, не торгову, а політичну.
"Це означає, що угоди, які не вимагають підпису президента, відповідно до Віденської конвенції, можуть і далі укладатися, маючи законну силу. Іншими словами, торговельне співробітництво між країнами може зберігатися, але при цьому лідер держави позбавляється участі в будь-якому переговорному процесі", - уточнив Чорновіл.
"Ми опинилися в числі дуже небагатьох, - навіть, може бути, є єдиними - де кольорова революція не відбулася. І це вибір білорусів, які ні в якому разі не хочуть втратити країну", - сказав Лукашенко під час своєї інавгураційної промови.
Проте вже незабаром після приведення Бацьки до влади в білоруських соцмережах стали з'являтися заклики до жителів міст виходити в середу ввечері на акції протесту в центральні райони.
Цього разу Лукашенко не став церемонитися з протестувальниками - силовики застосовували проти людей водомети з пофарбованою водою, кийки, сльозогінний газ.
Крім Мінська, протести пройшли в ряді великих міст - Бресті, Могильові, Гомелі, Гродно, Століні та інших, де також пройшли затримання. Офіційний представник ГУВС Мінміськвиконкому Наталія Ганусевич повідомила, що на несанкціонованих акціях протесту в Мінську в середу були затримані кілька десятків людей. При цьому правозахисники говорять про 200 затриманих у різних містах країни, більша частина з яких - у столиці.
Експерти вважають, що, всупереч заявам Лукашенка, насправді революція може тільки початися.
"Лукашенко спокійно жити вже не буде. Питання тільки в тому, буде це повзуча контрреволюція або справжня революція", - переконаний Юрій Свірко.
"Стихійна протидія нікуди не дінеться і, напевно, незабаром спалахне з новою силою. Як правило, це відбувається або в день події, або в неділю, коли в Мінську заплановані традиційні марші. І оскільки майбутній марш навряд чи буде менш людним, ніж попередні, Лукашенко може знову зважитися на застосування сили проти демонстрантів. До чого це призведе – невідомо, але фактор ризику тут присутній, бо спроби не провокувати Лукашенка привели до ігнорування ним всіх і вся. І контролювати невдоволення звичайних громадян штаб Тихановської, представники якого раніше закликали до виключно мирних акцій, вже не зможе", - вважає Володимир Горбач.
За його словами, від того, наскільки сильним буде насильство на білоруських вулицях, залежатиме участь Росії в цьому процесі. "Якщо Лукашенко і його репресивні органи втратять контроль над ситуацією, то цілком ймовірно, що в справу може втрутитися Путін, причому навіть усунувши в якийсь момент Лукашенко. Так як не виключено, що на минулій зустрічі Лукашенка і Путіна в Сочі, Путін дав білоруському президенту якийсь дедлайн [для придушення протестів]", - пояснив Горбач.
З урахуванням заяви глави українського МЗС, в україно-білоруських взаєминах може продовжитися напружений період, що почався після оголошення результатів виборчих перегонів.
"Безумовно, відносини між країнами на офіційному рівні будуть погіршуватися. Україна буде прагнути надати всі умови білорусам, яким загрожує розправа або в'язниця, для можливості приїхати в країну. І тому ми можемо очікувати практично холодну війну між офіційними Мінськом і Києвом. У перспективі, з урахуванням того, що Білорусь буде прискореними темпами інтегруватися з Росією, можна очікувати, що Білорусь стане ще одним стратегічним плацдармом Росії", - вважає Білоруський політолог, доктор політичних наук Павло Усов.
За його словами, не виключено, що в якості плати за підтримку Росії, в Білорусі протягом року може з'явитися російська військова база, і в цих умовах Білорусь в особі влади Лукашенка може стати ще одним джерелом небезпеки для України.