Після враження Керченського мосту у жовтні 2022 року, питання деокупації Криму військовим шляхом стало усе частіше обговорюватися не тільки в Україні, а й на Заході. Чим далі, тим більше стає зрозуміло, що майбутня кримська операція - не така віддалена перспектива.
Примітно, що це розуміють і росіяни, які останнім часом постійно закатують істерики та переходять до погроз лише від одної згадки про окупований півострів в Україні та закордоном.
В інтервʼю Главреду історик, політичний аналітик Олександр Палій розповів, чому Крим може стати пасткою для росіян, як Росія відповість на удари по Кримському мосту, чи призведе повернення Криму Україні до занепаду та розпаду Росії.
Генерал Бен Ходжес вважає, що Україні варто звільняти спочатку Крим, тому що потім їй може бути легше звільняти Донбас. Чи дійсно може статися так, що після втрати Криму Росія може піти і з Донбасу?
В принципі, Бен Ходжес правильно говорить. В умовах, коли російський ворог серйозно ослаблений, витіснення росіян з Криму означатиме різке зменшення лінії фронту з Росією. І українським військам стане значно легше.
Звісно, ніхто не говорить про те, що Росія раптово вийде з Донбасу – її звідти буде викинуто.
Наскільки операція з деокупації Криму наразі політично руйнівна для Росії – які процеси це може запустити?
Деокупація залежатиме суто від військової ситуації – це відбуватиметься військовим шляхом. Зараз ми бачимо, що і США підтримують Україну у цьому питанні – була відповідна заява пані Нуланд, заступника держсекретаря США, яка сказала, що Україна має право використовувати озброєння, які постачають США, у тому числі для завдання ударів по російських військових базах у Криму.
З точки зору оборони, Крим досить вразливий. Тому що його забезпечення відбувається або Чорноморським флотом РФ (а його можливості достатньо обмежені), або через Кримський міст. Якщо Україна перебиває обидві можливості постачання, то Крим опиниться просто в пастці, внаслідок чого у російських військ буде два шляхи – або дуже швидко тікати, або залишатися гинути. Тому Крим може стати великою пасткою для російської армії. Такою самою, якою свого часу було правобережжя Херсонщини.
Для цього Україні потрібні засоби враження на більшу глибину – щонайменше на 200-300 кілометрів, і такі боєприпаси Україні скоро постачатимуться. Найближчим часом ми побачимо розвиток цієї ситуації, адже лінія фронту на Донбасі стабілізована, тому Крим на певному моменті може стати дуже вразливим через те, що росіяни просто не зможуть його обороняти.
Ви згадували про позицію США. Хотіла б попросити вас розʼяснити позицію США з приводу кримської операції. Наприклад, Блінкен вважає її “червоною лінією” для РФ, у той час як Вікторія Нуланд заявляє про те, що Вашингтон не тисне на Україну у питанні Криму і не спонукає до такої операції. Виникає враження, що саме у питанні Криму США намагаються тримати дистанцію…
Це хибна точка зору. Нещодавно в американському виданні Politico вийшла стаття про те, що Блінкен, мовляв, робив якісь натяки під час зустрічі з зовнішньополітичними експертами про те, що Крим може бути певною зоною ескалації для Росії. Після цього, аби розставити крапки над “і”, зʼявилася позиція Нуланд, яка фактично це спростувала і заявила, що США підтримають повернення Криму військовим шляхом. Жодних двозначностей тут не було – навпаки, Держдеп їх ліквідував.
Якщо говорити про початок кримської операції, цього року це можливо?
Так, це реально. Ми бачили як, наприклад, лінія оборони Росії у Харківській області розвалилася навіть не за дні, а за лічені години. Тому усе можливо.
А скільки часу може знадобитися для того, щоб деокупувати Крим?
Важко сказати – залежить від того, які сили у цьому будуть задіяні. Можливо, пару місяців або кілька тижнів. Тому що на півдні Криму є гірська частина, де не так легко може проходити процес деокупації, як на рівнині. Але все можливо, бо якщо перерізаються комунікації та Крим стає ізольованим, він дуже вразливий з точки зору оборони.
Хочу також нагадати, що українці вже багато разів брали Крим, хоч про це і мало хто знає. Зокрема, свого часу Крим брав князь Святослав Хоробрий і утвердив там Тмутараканське князівство, Володимир Великий брав Корсунь (Херсонес) у Севастополі, у 1575 році – гетьман Богданко, У 1675 році – Іван Сірко, потім Нестор Махно. Це вже пʼять разів, тож візьмемо і вшосте.
Окремо б хотіла спитати щодо Кримського мосту, який ви раніше згадували. Як може відреагувати Росія, якщо Україна завдасть по ньому удар?
Черговими ракетними ударами по Україні – так само, як вони реагували у жовтні, коли Україна вже завдавала удар по Кримському мосту.
Тобто лякалки Медвєдєва про ядерний удар – скоріше лякалки, я правильно вас розумію?
Росія може завдати ядерного удару, але у такому випадку буде завдано серйозного удару у відповідь і знищено усе російське угруповання на території України. Це буде дуже небезпечна ескалація, яка насправді мало чого Росії дасть. Тому що українську армію вони не розібʼють ядерною зброю. Та вони можуть вдарити по місту, будуть сотні тисяч жертв. Але для Росії це нічим добрим не завершиться – це все одно буде їхньою поразкою.
З цього у мене випливає ще одне питання – що буде з Росією та її політичним керівництвом, коли Україна поверне собі Крим військовим шляхом? Як на це може відреагувати російське суспільство?
З Росії зараз “окуклюватиметься” Північна Корея. А коли помре Путін, або його якимось чином усунуть від влади, то наступна російська влада намагатиметься вести нову діяльність. Коротше кажучи, у будь-якої російської влади буде консенсус щодо недопущення катастроф.
Чи можна у такому випадку розраховувати на розпад Росії?
Не через Крим безпосередньо, а здебільшого через економічну ситуацію. Тобто через колапс, який утворився, відсутність економічного майбутнього. Швидше за все, так і буде. Відповідно, частина території Росії підпаде під вплив різних держав – Китаю та США. Відтак, на території РФ можуть утворитися кілька зон впливу.