Україна отримала артилерійські касетні боєприпаси від США і готується застосувати їх у війні проти країни-агресора Росії. Як раніше заявляв президент США Джо Байден, що касетні боєприпаси покликані забезпечити успіх українського контрнаступу.
В інтервʼю Главреду головний редактор військового порталу Defense Express Олег Катков розповів, як виглядають касетні боєприпаси, як Україна може їх використовувати та чому так нервує Росія.
Розʼясніть, будь ласка, що собою являють касетні боєприпаси, які нам передають США?
Вони складаються з окремих субелементів, тобто саме снаряд є носієм. Це така касета (звідки і походить назва боєприпасу), яка під час наближення до відповідної цілі розкривається і розкидає по площі невеликі за розміром суббоєприпаси. Ну і за рахунок всього цього вони вражають значно більшу площу. Для розуміння – вважається, що один касетний боєприпас 155 мм виконує в середньому роботу 10 звичайних осколково-фугасних снарядів.
Чому Росія так нервує через передачу цих боєприпасів?
Ну, вони хвилюються через будь-що. При цьому вони, звісно, не говорять про те, що РФ вкрай активно сама використовує касетні боєприпаси. Якщо ми говоримо про американські, які передаються, то їхній рівень відмови (кількість снарядів, які не вибухають одразу. – Главред) становить від 2,34%, а у радянських і російських, які вони зараз використовують, рівень відмови понад 40%.
Враховуючи те, що РФ використовує касетні боєприпаси, протипіхотні міни та інше, просто застарілі артилерійські, і, звичайно, осколково-фугасні снаряди, а рівень забрудненості вибуховими речовинами і вибуховому пристроями, і нерозірваними снарядами, особливо - протипіхотними та протитанковими мінами України виводить її на перше місце у світі. Ну і тому об'єктивно ці 2,34% нерозріваних субелементів американських касетних артилерійських боєприпасів точно нічого не змінить. Принаймні, відносно мінної загрози та від вибухових пристроїв.
Але не на полі бою, бо справа в тому, що касетні боєприпаси створювались і були наріжним каменем оборони Європи і Альянсу в принципі з часів Холодної війни, бо вони умовно виконують умовно роботу десяти інших снарядів.
Є дуже проста формула: якщо відповідну задачу необхідно виконати одним касетним боєприпасом, то альтернатива – використати або 10 гармат, які зроблять по одному пострілу за той самий час, або поставити одну гармату, яка має зробити 10 пострілів. А це означає, що в умовах контрбатарейної боротьби це для неї загрозливо.
Також це означає те, що боєприпасів в умовах, коли весь світ намагається їх десь знайти (а маючи значні запаси касетних боєприпасів їх цілком логічно передавати, тому що вони зможуть зекономити звичайні осколково-фугасні боєприпаси), зменшити настріл на стволах і потребу в артилерійських системах. Саме тому вони і були наріжним каменем для країн НАТО. Зрештою, навіть британська агенція RUSI у 2011 році випустили доволі детальний звіт, де в тому числі зачеплено питання касетних боєприпасів. І з огляду на навчання, які Велика Британія проводила з союзниками, просто виникає пряме питання – чи відповідає стратегії безпеки країни приєднання Великої Британії до конвенції щодо відмови від касетних боєприпасів? Бо під час проведення навчань виявилось, що будь-які тактичні успіхи британської армії напряму залежать від того, чи надається артилерійська підтримка касетними боєприпасами з боку США.
Навіть якщо згадувати про саму конвенцію про заборону касетних боєприпасів, то Росія, Україна, США не є і членами, як і певна кількість країн НАТО. Причому чим ближче ці країни знаходяться до РФ, тим менше підписантів цієї конвенції.
Китай також не є членом цієї конвенції, тому за цих умов доволі складного це оцінювати. Тим паче, що вона писалася з досвіду конфліктів малої інтенсивності – в Іраку, Афганістані, які тривали десятиріччями.
А у випадку повномасштабних бойових дій, війни високої інтенсивності воювати і не використовувати касетні боєприпаси проти країни, яка їх використовує – це все одно що виходити на ринг проти людини з кастетом та ножем у боксерських рукавичках.
Тобто нібито і можливо, але виглядає дивно.
Хочу уточнити – ці касетні боєприпаси запускаються з літаків, я правильно розумію?
Ні, це артилерійські. Хоча їхній індекс не називався, але, скоріше за все, це М864, або щось дуже схоже на нього. Дійсно, касетне спорядження може бути і у реактивних снарядах (наприклад, до HIMARS, в тому числі і у високоточних). Можуть бути і авіаційні бомби, але справа в тому, що їхнє використання передбачає їх скидання безпосередньо над противником. А в умовах України без переваги у повітрі це обʼєктивно неможливо зробити.
Якщо зараз йдеться саме про артилерійські боєприпаси, то власне чи можуть в перспективі нам так само передати власне касетні авіабомби, коли, наприклад, ми отримаємо F-16?
Як я вже сказав, для того, щоб використати касетну авіаційну бомбу, літак має знаходитися безпосередньо над ціллю. А це можливо зробити, лише коли за умов повної переваги у повітрі і тоді, коли у противника немає навіть зенітно-ракетних комплексів.
А для цього треба бути США разом із західними країнами, і десь 38 днів поспіль бомбити країни на кшталт Іраку.
Іншими словами, нам, скоріше за все, не будуть передавати авіаційні касетні бомби з максимальною долею вірогідності для того, щоб їх скидати або з радянських машин, або з F-16, тому що тоді ми просто не зможемо їх використати – це буде самовбивча місія.
Але якщо говорити, що передача артилерійських касетних боєприпасів відкрила двері до інших, то в теорії можлива передача снарядів GMLRS до HIMARS з касетним спорядженням та навіть касетних ATACMS, якщо вони ще у США залишилися.
А на яку відстань можуть летіти ці боєприпаси?
Якщо ми говоримо про артилерійські боєприпаси, то це залежить від артилерійської системи, з якою вони використовуються. Але приблизно на ту саму дальність, що й звичайні осколково-фугасні боєприпаси.
Була заява керівника Пентагону про те, що Україна зобов'язалася застосовувати ці боєприпаси у “відповідних місцях”. Де теоретично ми можемо їх використовувати? Чи йдеться про можливу передачу їх під якусь конкретну операцію?
Сумніваюся, що під конкретну операцію. З усіх розмов відносно будь-яких обмежень чув лише про те, щоб не застосовувати цю зброю по території РФ у визнаних кордонах станом на 1991 рік. Відносно можливих обмежень взагалі, то у нормативно-правовому акті, який регулює продаж, передачу, надання допомоги у створенні і будь-яких інших речей щодо переміщення касетних боєприпасів з території США до будь-якої іншої країни, який був прийнятий у 2011 році, є обмовка, якою, скоріше за все, США і скористалися. Зокрема про те, що передача касетних боєприпасів з рівнем відмови понад 1%, можуть бути застосовані проти військових цілей у районах, де немає цивільних. Насправді у даному випадку, звісно, ми можемо їх використовувати проти військових об'єктів. А там, де є військові об'єкти Росії [у зоні бойових дій], там вже немає цивільних.
Військовий експерт, головний редактор військового порталу Defense Express