Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт №3637 "Про віртуальні активи", яким узаконили використання і обіг криптовалют в Україні.
Здавалося б, це крок до відкритого використання "крипти", проте опитані Главредом експерти називають цей закон черговою лазівкою для недобросовісних платників податків.
Тому не виключено, що цей закон згодом зможе загнати українську економіку в ще більшу тінь, причому не тільки її віртуальний сегмент.
Варто зазначити, що ухвалений депутатами проєкт закону рамковий і поки не прописує юридичних механізмів – цим ще належить зайнятися Кабміну, який має підготувати відповідні нормативні акти після того, як документ підпише президент.
На даний момент він передбачає:
Крім того, законопроєктом передбачається створення нового регулятора - Національної служби з регулювання обігу віртуальних активів (НСВА), яка займатиметься видачею дозволів на роботу криптокомпаній в Україні. В цілому контролювати ринок криптовалют, згідно з документом, буде Мінцифра, в окремих випадках - Нацбанк і Нацкомісія з цінних паперів, а проводити фінансовий моніторинг активів будуть відповідно до групи розробки фінансових заходів з відмиванням грошей (FATF).
Як повідомив на своїй сторінці у Телеграм глава Мінцифри Михайло Федоров, щоденний обіг віртуальних активів становить в Україні 1 млрд грн. "Але все це знаходиться в тіні. Через це міжнародні біржі не можуть заходити в Україну. З жодної операції з віртуальними активами не сплачуються податки", - уточнив міністр.
Читати такожБіткоіни замість гривні в Україні: в НБУ зробили заяву про легалізацію криптовалютиЗа словами політичного та економічного експерта Тараса Загороднього, за рахунок того, що ринок криптовалют в Україні знаходився в тіні, ним активно користувалися корупціонери, оскільки це, за його словами, давало їм можливість заробляти анонімно. Тому основна причина легалізації - спроба відбілити ті біткоїни, які є в українських чиновників. "Криптовалюта - це спосіб заховати свої активи і заявити, що біткоїни був куплений 10 років тому, коли він коштував три копійки. З урахуванням того, що у нас немає нульової декларації, це зручний спосіб для того, щоб відбілювати свої доходи. І якщо криптовалюту узаконять у банківській системі, це дасть чергову можливість відмивати доходи. Тому не думаю, що легалізація була проведена не без інтересу", - зазначив Загородній.
З експертом погоджується і адвокат Олексій Зеленцов - за його словами, ухвалений закон про криптовалюту нагадує так звану податкову амністію. "Як і у випадку податкової амністії, з віртуальними активами держава навряд чи забезпечить дотримання конституційних гарантій щодо захисту прав власності. Можна стверджувати, що закон про віртуальні активи насправді створює загрозу втратити їх. Адже державні органи отримують повноваження здійснювати перевірки. А як показує практика, перевірки часто мають наслідком вилучення матеріальних носіїв інформації (серверів, іншого обладнання), що автоматично означає втрату активів", - переконаний експерт.
За словами аналітикині VoxCheck Олександри Панасицької, для банківських установ новий закон насамперед означає, що тепер вони будуть більше працювати з віртуальними активами. "Українські компанії, що працюють з криптовалютами, отримають повноцінний доступ до банківських послуг. Клієнти зможуть підписувати письмове розпорядження з банками, на підставі яких банки зберігатимуть їх віртуальні активи, відкривати рахунки для операцій з такими активами. Таким чином, для банків також з'явиться додатковий дохід від обслуговування нового сектора економіки", - зазначає експерт.
У той же час, усі установи, в тому числі банківські, у зв'язку з цим будуть підпадати під дію закону про фінмоніторинг, а тому кожен платіж, який перевищує 30 тисяч гривень (в еквіваленті), їм доведеться перевіряти і збирати інформацію про клієнта.
"До такої інформації належить номер рахунку/електронного гаманця або унікальний номер електронного платіжного засобу платника (особи, яка ініціювала переказ), заздалегідь оплаченої картки багатоцільового використання та номер рахунку або унікальний номер електронного платіжного засобу одержувача", - додала експерт.
Читати такожНад криптовалюта висить сокира, або чому біткоіни приреченийОднак аж надто радіти появі криптовалют і їх легальному використанню, особливо звичайним українцям, у яких є заощадження в "крипті", поки рано.
"Найближчим часом ніяких змін не буде. Просто тому, що закон набуде чинності не раніше, ніж будуть внесені зміни до Цивільного кодексу. Крім того, півроку відводиться НБУ для підготовки підзаконних нормативних актів, якими керуватимуться банки. Поки закон дозволяє купувати і продавати віртуальні активи за гривню. Тобто купувати за них товари і послуги заборонено-попередньо їх потрібно буде конвертувати в гривню", - говорить Главреду начальник управління фінмоніторингу Юнекс Банку Володимир Павлик. І уточнює, що також в прийнятому законі міститься норма, згідно з якою віртуальним активом вважається той, що емітований резидентом України, а тому є ймовірність, що біткоїни як валюту на території України можуть взагалі не визнати через його іноземне походження.
"Ймовірно, ідея полягає в тому, щоб законний і повністю легальний доступ до світового ринку криптовалют українці отримували тільки через ліцензовані в Україні компанії. Вони отримають право емітувати власні віртуальні активи, які будуть забезпечені фіатною валютою (тобто, тією, чия стабільність забезпечується державою. - Главред). А вже через них буде здійснюватися покупка або продаж біткоїни. Однак поки це тільки гіпотеза", - вважає Павлик.
Але за словами незалежного експерта, кандидата економічних наук Олександра Хмелевського, незважаючи на всі позитивні моменти нового закону, найбільше від нього постраждає фінансова система України. Як пояснив експерт, держава заробляє на грошовій емісії величезні кошти.
"Наприклад, собівартість виготовлення 100-гривневої купюри становить 7 гривень. Тобто витративши 7 гривень, держава отримує товарів і послуг на 100 гривень. Ще більш вигідна емісія безготівкової гривні, її собівартість становить буквально копійки. Тому державі вигідно, щоб всі розрахунки в Україні здійснювалися в гривні. Однак, через постійну девальвацію і ненадійність банківської системи значна частина розрахунків здійснюється в іноземній валюті, а в останні роки і в криптовалюта. В результаті держава недоотримує значні доходи від грошової емісії. Але замість того, щоб боротися з розрахунками в інших валютах, держава вирішила їх легалізувати. Це призведе до звуження сфери використання гривні, збільшить обсяги купівлі криптовалют, що в свою чергу збільшить виведення коштів за кордон і сприятиме девальвації гривні", - зазначає Хмелевський.
І додає, що легалізація криптовалют може де-факто підштовхнути громадян проводить розрахунки в криптовалюті, що може привести до скорочення податкових надходжень і відходу економіки в тінь.