На Херсонщині стає дедалі гарячіше. Міністр оборони РФ Шойгу дав команду відвести російські війська із правого берега Херсонської області на лівий та «організувати оборонний рубіж по річці Дніпро». Цій заяві передував підрив декількох мостів на окупованій частині Херсонщини та зникнення російських прапорів з усіх будівель у Херсоні. До того окупанти встигли вивезти з міста свої штаби, «владу» та все, що вважали цінним.
Втім, в Україні не поспішають радіти, адже, як заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, поки що немає ознак, що Росія справді вирішила залишити Херсон без бою. А керівник прес-центру Сил оборони Півдня Наталя Гуменюк зазначила, що це «постановочне шоу» росіян, оскільки вони створили рубежі оборони під Херсоном, а регулярні російські війська перебувають на місцях і готові тримати оборону.
Начальник штабу Української добровольчої армії, керівник Руху опору Південь УДА полковник у відставці Сергій Ільницький («Сокіл»), який на момент розмови був у 30 км від Херсона, в інтерв’ю Главреду розповів, чи можна вірити заявам росіян про відведення їхніх військ із правобережжя Херсонщини, якими є перспективи звільнення Херсону, а також які пастки росіяни готують для українських військ. Крім того, він, оцінив ймовірні наслідки втрати Херсона для Росії та можливості, які після цього відкриються перед нашими військами.
Враховуючи команду Шойгу про відхід ЗС РФ із правого берега Дніпра на Херсонщині, чи справді, з вашої точки зору, росіяни так просто залишать правобережжя Херсонської області та, відповідно, Херсон? Чи це блеф і шоу?
Я не вірю в «жест доброї волі» чи здачу росіянами Херсона. Та давати прогноз про те, як все буде насправді, неправильно. У командування Збройних сил України є розвіддані різного характеру, але й воно зараз такого прогнозу не дасть.
Переконаний, що добровільна здача Херсона не відбудеться. Хоча, з точки зору російських військ, це був би логічний крок, адже комунікації розірвані, і забезпечувати їхнє угруповання на правому березі дуже складно. Втім, такий крок морально знищив би Росію в очах і своїх власних громадян, і світу. Хоча міф про другу найсильнішу армію світу і так уже зруйнований.
А яким тоді може бути план росіян? Заманити ЗСУ в Херсон та влаштувати вогневий вал?
Ворог підготував дуже багато пасток, тому не треба вестися на те, що говорять ЗМІ чи росіяни.
Чи помічаєте ви, перебуваючи зараз на Херсонщині, рухи ворога, які могли б свідчити про те, що відхід російських військ може відбутися?
Я помічаю рухи українських сил… Але про це не варто говорити.
Чи є, з вашої точки зору, випадковою загибель Стрємоусова? Та ще й на тлі таких подій…
Уявлення не маю, хто це такий і що з ним сталося. Втім, скажу одне: рух опору на окупованих територіях справді існує, а тому нічого випадкового там не відбувається.
9 листопада на окупованій частині Херсонської області підірвані кілька мостів: Дар’ївський, Тягинський тощо. Про що свідчить цей «мостопад», кому він на руку?
Всі ці мости і раніше регулярно знищувалися нашою артилерією, аби зруйнувати логістику ворога та завадити перекиданню особового складу, військової техніки та боєкомплектів із лівого на правий берег Дніпра в Херсонській області. Це планові дії, які нам допомагали. Адже коли мости були цілі, росіяни постійно підвозили боєкомплект, тож зберігалася велика щільність обстрілів противником наших позицій, а після руйнування мостів ситуація змінювалася, бо противник починав відчувати брак боєкомплектів.
Але цього разу, судячи з того, що писали російські військові кореспонденти, російські війська самі підірвали принаймні частину цих мостів. Виходить, вони зробили це одразу після того, як вивезли з Херсону свою «владу» та все цінне на лівий берег. Звідси й питання – навіщо це росіянам?
Знищення мостів має ускладнити просування українських військ вперед та завадити наступальним діям у Херсонській області.
Відхід на лівий берег – це цілком логічний крок, тому що ворогу на правому березі не вистачає палива, боєкомплектів та особового складу. Тому росіяни були змушені відступати на ту територію, де налагоджена логістика дозволяє їм забезпечити свої війська всім необхідним. І, звичайно, противник максимально руйнуватиме за собою мости, аби не дати ЗСУ та іншим військовим формуванням рухатися вперед.
Наскільки я розумію, на правому березі і в самому Херсоні ще лишилася чимала частина російських військ, і тепер у них відрізані шляхи відходу до своїх на лівий берег. Росіяни свідомо залишили своїх?
Ні, це не так. Адже логістика – це не тільки мости, але й переправи. Є спеціальні служби, які досить швидко наводять переправи, щоб можна було відвести за потреби особовий склад і техніку. Це звичайна практика збройних сил усіх країн. Якщо немає переправи з одного берега річки на інший – її наводять.
В цей же день, 9 листопада, у Херсоні зникли майже всі російські прапори, про що ще в першій половині дня повідомляли російські військові кореспонденти. Чи було це свідченням того, що росіяни таки наважилися на новий «жест доброї волі»?
На Херсонщині буде багато пасток. Росіяни хочуть створити видимість, що російських військ у Херсоні або на правобережжі Херсонської області немає, але це якраз і може стати пасткою. У нас є розвідувальні підрозділи і партизанські рухи в Херсоні та області, які зможуть перевірити і надати більш коректну інформацію.
А писати й говорити росіяни можуть що завгодно. Це просто інформаційне сміття, яке вкидається в тому числі для дезінформації.
У Херсоні однозначно й досі є російські війська. Скажу більше, на Херсонщині зараз найбільш боєздатні частини російської армії, кадрові військові, десантники. Мобілізованих на правобережжі не було і немає, їх зараз зганяють на інші напрямки. Тому все не так безхмарно, як здається і як пишуть російські пабліки.
Ви сказали про можливість пасток для українських військ. Якого роду пастки це можуть бути?
Перш за все, дуже великі масштаби замінованої території. А Херсонська область не така проста для проходження: там надзвичайно багато різних водних артерій, каналів, які не дозволяють вільно просуватися нашим військам, та й техніці там пройти дуже складно. А решта території, де можна пройти, замінована.
Росіяни добре підготували там позиції, бо мали змогу це робити протягом останніх восьми місяців. І вони можуть завести нас у пастку.
Чим Херсон є важливим для Росії? Якщо російські війська втрачають контроль над містом, наскільки це послабить їхні позиції?
Херсон – єдиний обласний центр, який Росії вдалося окупувати від 24 лютого. Це був один із напрямків, звідки починався широкомасштабний наступ Росії.
Контроль над Херсоном відкриває шлях і на запорізький напрямок, і на Крим. Тому Росії так важливо втриматися там.
Саме тому може бути багато пасток, у які важливо не потрапити, не піддатися і передчасно не рушити вперед.
Такі наполегливі спроби росіян вивезти цивільне населення з Херсона викликали підозру, що це місто Росія зібралася рівняти з землею, як, наприклад, Маріуполь, або влаштувати підрив Каховської греблі. Наскільки ці підозри обґрунтовані? Якщо ту ж греблю зруйнують, якими будуть наслідки і для нас, і для противника?
Можливий підрив греблі для нас негативних наслідків не матиме, тому що правий берег вищий за лівий. Більше того, підрив греблі буде навіть на користь нам, тому що в такому разі буде підтоплений лівий берег, де знаходиться військова техніка та особовий склад противника. Лівобережжя Херсонщини не буде затоплене повністю, аж настільки, що це становитиме загрозу для населення, але військовій техніці буде важко рухатися. Тому підрив Каховської ГЕС буде нам тільки на руку.
Що стосується ризику руйнування Херсона – це війна. На прикладі Маріуполя ми бачили, як війна може зруйнувати цілі міста. Тому цілком може статися, що й Херсон зазнає руйнувань.
Крім того, за час повномасштабного вторгнення Росії ми дізналися, що найбільш масштабних руйнувань завдає артилерія – у нас відбувається війна артилерій. Якщо ЗСУ потрібно буде знищити ворога в місті, він буде знищений. А міста ми відбудуємо.
Навіщо тоді росіянам була потрібна евакуація цивільного населення з Херсону?
Це не була примусова евакуація. Окупаційна влада лише висловила побажання, порекомендувала людям виїхати з Херсона. А люди самі ухвалювали рішення – лишатися в місті чи ні. Наприклад, у Маріуполі ніхто нікого не змушував залишити місто, але той, хто мав можливість і бачив потребу виїхати, виїхали.
Окупанти пояснювали ці свої дії загрозою підриву Каховської ГЕС…
Наголошую, правому берегу Херсонщини, а, відтак, і самому Херсону, в разі підриву Каховської греблі нічого не загрожує.
Це створить проблеми лівому берегу Херсонщини, де знаходиться більшість російських штабів, військової техніки та особового складу.
І куди вивезли частину наших людей…
Так, але ж не буде хвилі цунамі, яка забере життя людей.
До чого були розмови росіян про «брудну бомбу»? По-вашому, вони можуть вдатися до її застосування, зокрема, на Херсонщині? Взагалі, як ви оцінюєте ймовірність завдання тактичного ядерного удару Росією?
Думаю, це лише блеф Росії. Вона навряд чи застосує «брудну бомбу» або такого роду зброю. Тому що наслідки будуть страшними для всього світу, в першу чергу, для самих росіян.
Чи змінить це перебіг війни на користь Росії?
Ні. Навпаки, тоді посиляться санкції проти Росії та збільшиться підтримка України Заходом.
Ваші оптимістичні і песимістичні прогнози щодо того, коли Херсон та Херсонщина загалом можуть бути звільнені?
Не думаю, що росіяни добровільно здадуть Херсон найближчим часом, до нового року. Мені здається, що Росія не готова віддавати Херсон.
Італійська газета "La Repubblica" на днях написала, що США нібито бачать перспективу переговорів із Росією після деокупації Херсона. Наскільки прийнятним для України є такий варіант, чи може на таких переговорах бути досягнута домовленість, яка повністю влаштує Київ?
Мені важко коментувати політичну складову та прийнятність тих чи інших переговорів.
Втім, як відомо, Зеленський висунув Росії п’ять дуже правильних умов, які вона має виконати, і лише після того стануть можливими будь-які перемовини. Серед цих умов – деокупація всіх окупованих територій, в тому числі Криму, а також обіцянка Москви того, що це не повториться (цей пункт Росії буде найважче виконати). Всі ці умові влаштовують кожного українця.
Думаєте, США не можуть примусити Україну до переговорів із Росією?
Ні. Бо є умови Зеленського для переговорів. Президент не може змінювати підхід, він повинен дотримуватися свого слова. І не важливо, хто буде тиснути – США чи хтось інший.
Наше суспільство погодилося з пунктами, які уможливлять перемовини. І іншого шляху я не бачу.
Але у Заходу є один дуже суттєвий важіль впливу і на президента, і на українське суспільство – поставки техніки та озброєнь, без яких нам важко буде протистояти Росії…
Україна вже втратила надто багато людей, аби зважати на це. Тому незалежно від того, будуть нам постачати зброю чи ні, кожен українець буде боротися до перемоги.
Хочу поцікавитися вашим баченням того, коли і чим може закінчитися війна? Чи закінчиться вона поверненням України до кордонів 1991 року, чи доведеться йти далі, добивати ворога в Москві?
Для нас, для воїнів і захисників України, іншого шляху, окрім перемоги, немає. Ми надто багато втратили за вісім років, а особливо за останні дев’ять місяців...
Іншого шляху, окрім звільнення всіх окупованих Росією територій, для нас не існує.
Як ви гадаєте, чи перекинеться ця війна на територію Росії?
Нам це не потрібно. Нам потрібне своє, а чужого нам не треба.
Втім, війна вже перекинулася на територію Росії. Там уже відбувається знищення ворожої техніки та військових баз на території РФ. Про Крим при цьому не йдеться, бо Крим – це Україна.
Що, по-вашому, чекає на Росію після цієї війни? Розпад, громадянська війна?
На Російську Федерацію очікує те саме, що сталося свого часу з СРСР – повний розпад країни на самостійні держави, які матимуть своїх президентів і будуть вільно жити, незалежно від того, що відбуватиметься в Росії і хто нею керуватиме.
У якому вигляді має існувати Росія, аби вона не становила загрозу для України та світу?
Неважливо, в якому вигляді буде Росія. Важливо, як російський народ сприйматиме все те, що накоїв путінський режим. Кожен злочинець повинен бути покараний, а влада в Росії – злочинна, тож має понести відповідальність за все, що зробила з Україною та українцями, а також зі своїм власним народом. Представники нинішньої російської влади будуть відповідати перед громадянами своєї ж країни за те, що росіяни змушені тікати в інші країни і ховатися, це ганьба. Прийде час і росіяни згадуватимуть Путіна і його режим із прокльонами.