Під час офіційних урочистостей до 30-річчя Незалежності у центрі Києва відбувся театралізований перфоманс "ДНК", у якому організатори параду показали основні віхи історії становлення України як самостійної держави. Зокрема, десятирічна Єсенія Селезньова, уособлюючи образ України, вкотре нагадала народу, що пережила країна від заснування Києва і до наших днів - дівчинка спускалася вулицею Інститутською на Майдан Незалежності, а потім Хрещатиком бігла назустріч військовим, які її обіймали. Ця постановка розчулила багатьох присутніх того дня на Майдані, включно із президентом Зеленським.
Однак після завершення урочистостей театралізоване дійство розкритикували у соціальних мережах. Так, багатьом користувачам не сподобалось те, що у перфомансі на Майдані оминули увагою постать Степана Бандери та ОУН УПА.
"Згадано про всі три Майдани, що є правильно і круто, і навіть показано як в 2013-2014 протестувальники билися з Беркутом... (як мінімум, у ролі "сторони конфлікиу" показані люди в одностроях, подібних до таких, які вдягали бійці БМОП "Беркут"). Це все файно і правильно. Символічно показано ворога і українців, які ворогу протистоять. Але про УПА, які визнані стороною конфлікту в другій світовій... забули", - зазначає на своїй сторінці у Фейсбуці ветеран війни на Сході, письменник Юрій Руденко.
Ще один момент, який неприємно вразив користувачів - відсутність згадок про війну з Росією.
"Мовчання про теперішню російсько-українську війну та окупацію Криму. Де подяка добробатам і волонтерам? Де згадка про Росію-агресора?", - питає політолог Віктор Таран.
"Цілий пласт колосально багатої і потужної культури й історії просто нівелювали. Слово “Голодомор” не згадано, роки чітко не артикульовані. Не згадали Революцію Гідності, анексію Криму та війну з Росією. Ресурси, витрачені на ролик, не просто викинули в нікуди, а спрямували на підсилення проросійських міфів", - зазначає кандидатка історичних наук, співробітниця НДІ українознавства, засновниця ГО "Експертний корпус" Тетяна Швидченко.
Читайте такожЯскраве шоу незалежностіЕксперти, опитані Главредом, уточнюють, що таке трактування історії з боку влади викликане низкою факторів - як спробою загравання з електоратом всередині країни, так і з небажанням погіршувати відносини із країнами-сусідами.
Зеленський намагається сподобатися різним частинам електорату, і саме тому говорить те, що сподобається усім. Якщо якесь питання підтримує дві третини людей, а третина – проти, то він намагається його усіляко обходити. Тобто він діє як стандартний політик, що дійшов до роздоріжжя і намагається одночасно йти двома шляхами. Це не дуже відповідально з точки зору національних інтересів, але це правильно з точки його піару, заради чого він усе це і робить.
Не виключено, що відсутність будь-якої згадки про Степана Бандеру могла бути пов’язана із присутністю на параді до Дня незалежності президента Польщі Анджея Дуди, щоб додатково не загострювати відносини із сусідньою країною. Те саме і зі згадкою щодо Росії як агресора. На параді, щоправда, не з вуст Зеленського, про це згадувалося, але сам Зеленський про це не заявляє, бо він намагається у цьому сенсі залишитися прийнятним для подальших домовленостей з РФ – саме тому він особисто не педалює цієї теми.
Але це жодним чином не можна вважати декларацією офіційної політики держави, оскільки вона регламентується на рівні парламенту та шкільної освіти.
Загалом скандал навколо перфомансу роздутий – насправді він житиме лише кілька днів. Інша річ, що деякі окремі політики та політичні сили, зокрема Петро Порошенко та його оточення, намагаються це використати у своїх інтересах для того щоб показати, що вони були б кращими - говорячи про це, вони грають на почуттях свого електорату і не більше. В українській історії досі є події та історичні постаті, які розділяють українців та викликають неоднозначне сприйняття. День Незалежності України – це день усіх громадян, незалежно від політичних та ідеологічних уподобань. Загравати лише з однією частиною України, для якої Степан Бандера є святим, а УПА є виключно героями без докору в даній ситуації було б не зовсім правильно.
Тому найбільш контраверсійні події та особи, як Бандера, УПА та події 2014 року, які неоднаково сприймаються у суспільстві, було винесено за дужки, і я вважаю, що це правильно.