Про що йдеться у матеріалі:
Україна фіксує все більше ознак підготовки країни-агресорки Росії до мобілізації. Однак експерти розходяться у думках щодо того, чи наважиться кремлівський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін оголосили рішення про проведення мобілізації.
Главред дізнався, які шанси того, що в РФ оголосять мобілізацію, а також які альтернативи є у Кремля для набору росіян у лави армії.
За даними Служби зовнішньої розвідки України, у інформаційному просторі РФ дедалі частіше з'являються ознаки того, що Кремль готується посилити мобілізаційну готовність, адже темпи набору добровольців до армії помітно сповільнюються.
За словами заступника голови ради безпеки РФ Дмитра Мєдвєдєва, у січні–червні 2026 року контракти з Міноборони уклали близько 200 тисяч осіб, ще 16 тисяч вступили до добровольчих формувань.
Рік тому за той самий період ці показники перевищували 210 тисяч і 18 тисяч відповідно - офіційна статистика фіксує скорочення набору на 5–11%, а за оцінками німецького дослідника Яніса Клюге, навесні реальне падіння темпів сягало близько 20%.
На цьому тлі в Росії різко зросла кількість вакансій, пов'язаних із військовим обліком: наприкінці липня на платформі headhunter налічувалося понад 2,5 тисяч таких оголошень, майже третину з яких опублікували лише за останній тиждень.
Працівників шукають у Москві, Санкт-Петербурзі, Самарі, Нижньому Новгороді, Бєлгороді, Казані, Уфі, Краснодарі, Ростові-на-Дону, Єкатеринбурзі та Хабаровську - серед роботодавців "Роскосмос", "Пошта Росії" й "Ростелеком".
Губернатор Московської області Андрій Воробйов тим часом розширив повноваження регіонального штабу на випадок мобілізації або запровадження воєнного стану, а Мінпраці рекомендує регіонам заздалегідь готувати трудових мігрантів для заміни працівників, яких можуть призвати до армії.
Зростає і тривожність у російському суспільстві: у липні кількість пошукових запитів про мобілізацію в "Яндексі" досягла 1,2 мільйона, а частка росіян, які оцінюють настрої навколо як тривожні, за тиждень зросла з 53% до 57%. Попит на оренду житла у Вірменії тим часом перевищив рівень лютого 2022 року.
Водночас ознак підготовки до масштабного призову резервістів поки немає - закупівлі медичного майна та військового спорядження залишаються приблизно на рівні минулого року.
За даними російських ЗМІ, глава Кремля Володимир Путін підписав федеральний закон, який уточнює перелік статей Кримінального кодексу РФ. Наявність судимості чи слідства за цими статтями раніше унеможливлювала укладення контракту з Міноборони й відправку на війну.
Зі списку виключили злочини малої та середньої тяжкості, окремі порушення у сфері обігу зброї та вибухових речовин, порушення правил безпеки, а також деякі військові й транспортні злочини.
Під забороною на підписання контракту залишаються особи, які проходять за статтями про педофілію, тероризм, держзраду, шпигунство, диверсії, екстремізм, здирництво та низку інших тяжких злочинів проти держави й громадської безпеки. Документ опубліковано на сайті правових актів, і він уже набрав чинності.
Директор безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук в етері телеканалу "Київ24" заявив, що ворог підготував законодавчу й нормативну базу, зокрема щодо мобілізаційних дій та підготовки силовиків, але сама виконавча машина лишається без змін.
"Увесь цей блок підготовлений. Уже переведений на можливість проведення мобілізації. Але не реформована сама машина. Без неї це дурне діло", - сказав Лакійчук.
За його словами, головною ознакою підготовки до можливого осіннього призову є реформування організаційно-мобілізаційних структур російської армії - саме цього поки не відбувається.
"Вони підготували все для того, щоб "завтра" за командою цей потік примусових добровольців, чи як їх називати, кинути в м'ясорубку. Але не реформована сама система - полігони, склади, які мають забезпечити підготовку цього складу. Вона зараз залишається старою, в розмірі 300–350 тисяч", - додав експерт.
Видання The Wall Street Journal пише, що Росія дедалі агресивніше змушує чоловіків призовного віку йти на військову службу, оскільки добровільний набір буксує, а наступ Москви на фронті в Україні зазнає невдач.
У невеликих містах вербувальники хапають чоловіків просто на вулиці чи під приводом перевірки документів, а у військкоматах їх б'ють і залякують, поки ті не підпишуть контракт.
В одному з підтверджених випадків у Пензенській області чоловіка викликали до поліції нібито для перевірки документів, а там уже чекали вербувальники, які відвезли його до військкомату й побили - врятувати чоловіка вдалося буквально в останню мить перед медоглядом, після якого повернути назад було б уже неможливо.
Подібні рейди WSJ фіксує по всій країні - у Татарстані, Ярославській і Амурській областях, у Калузі, Воронежі та Архангельську, де за "здачу" знайомого до військкомату пропонують до 100 тисяч рублів.
Влада офіційно все заперечує й погрожує кримінальними справами тим, хто публікує відео побиттів, а блогерів, які привертають увагу до проблеми, переслідує ФСБ.
За оцінками аналітиків видання, ці методи вже частково компенсують втрати на фронті, які сягають 30–40 тисяч убитих і поранених щомісяця, але навряд чи дадуть Росії суттєвий прорив.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) пов'язує можливу мобілізацію з політичним календарем Кремля. У своєму звіті аналітики зазначають, що можлива нова хвиля мобілізації в Росії залежатиме від особистого рішення російського диктатора Володимира Путіна.
Кремль оптимізує бюрократичні процедури, пов'язані з мобілізацією, ще з 2025 року: зокрема, у листопаді того ж року Путін підписав закон, який змінює адміністративний процес призову, переводячи його на цілорічний цикл замість попередніх піврічних.
Але за наявними в інституту даними, поки кремлівські чиновники розглядають широкий спектр варіантів для забезпечення можливої мобілізації в майбутньому, Путін, імовірно, продовжує зважувати всі альтернативи.
Читайте також:
Служба зовнішньої розвідки України (СЗР) створена в 2004 році на базі Департаменту розвідки і розвідпідрозділів регіональних органів Служби безпеки України для здійснення розвідувальної діяльності в політичній, економічній, військово-технічній, науково-технологічній, інформаційній і екологічній сферах, участі у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, тероризмом, забезпечення безпеки установ і громадян України за кордоном. Керівник СЗР входить до складу Ради національної безпеки і оборони України і підпорядковується безпосередньо Президентові України, пише Вікіпедія.