Про що йдеться у матеріалі:
Країна-агресор Росія, найімовірніше, починає кампанію з терору енергосистеми України. Про це свідчить зокрема й те, що вранці 22 вересня компанія Укренерго вперше за довгий час повідомила про знеструмлення одразу у 7 областях України внаслідок ворожих обстрілів.
Водночас Кремль ігнорує пропозицію щодо енергетичного перемир'я з Україною. Тому Главред дізнався, чим, на думку експертів, будуть небезпечні нові обстріли РФ, які об'єкти можуть попасти під удари, коли РФ планує посилити терор та чи почнуться на тлі атак відключення світла.
Експерт з питань авіаційного ринку Богдан Долінце в етері "Ранок.LIVE" оцінив виробничі потужності російських підприємств у 50–70 балістичних одиниць щомісяця.
Те, що окупанти не застосовують відразу, за словами аналітика, залишається на складах. Паралельно агресор дедалі активніше використовує безпілотники, і Долінце пов'язує це з підготовкою до холодів.
"Росія може накопичувати саме ракети, використовуючи все частіше реактивні та звичайні ударні дрони, готуючись до зимової кампанії по ударах по українській енергетичній сфері", - зазначив експерт.
Долінце припускає, що РФ так само формує резерв "Шахедів". За його даними, окупанти запускають близько 2,5–3 тисяч таких апаратів на місяць, тоді як виробництво може перевищувати 3 тисячі.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в етері подкасту "Енергобудні" розповів, що напередодні холодів Кремль може розширити список енергооб'єктів для атак.
За його даними, українські спецслужби попереджають про загрозу для інфраструктури, яка гріє столицю. Експерт наголошує, що під прицілом можуть опинитися не лише великі генерувальні станції, а й міські джерела тепла для споживачів. Стійкість системи, за його оцінкою, визначатиметься тим, наскільки добре прикрито кожен окремий вузол.
"Росіяни в плані цілей виставляють не тільки ТЕЦ. Вони виставляють і котельні як цілі. Тому дуже сильно буде залежати по факту від роботи ППО, кожного конкретного захищеного об'єкту, наскільки там реально встигли захистити", - пояснив Харченко.
Фахівець також звернув увагу, що до старту опалювального періоду столиця не встигне створити повноцінну заміну двом найбільшим теплоелектроцентралям - ТЕЦ-4 і ТЕЦ-5. Причиною він називає як брак часу, так і нестачу фінансування.
"Неможливо продублювати за шість місяців те, що будували 60 років. Просто це неможливо. Особливо, коли нема грошей", - підсумував експерт.
Загроза для систем життєзабезпечення не обмежується теплом та світлом. Військовий оглядач та учасник російсько-української війни Олексій Гетьман в етері "Ранок.LIVE" припустив, що Москва готує нову хвилю ракетних атак, а серед мішеней можуть опинитися підприємства водопостачання.
До такого висновку він дійшов після російської атаки 17 вересня, під час якої постраждали об'єкти "Київводоканалу". Тоді на лівому березі тимчасово зникла вода, а в частині правобережних районів впав тиск.
Гетьман вважає, що початковий задум ворога міг бути іншим і стосувався генерувальних потужностей столиці. Зміну плану в останній момент він пов'язує з пошуком вразливіших вузлів міської інфраструктури.
"Я впевнений, що вони хотіли бити по енергопостачальних об'єктах, по ТЕЦ, ну, щонайменше в Києві, переорієнтували ракети на удари по водоканалу", - сказав військовий оглядач.
За словами Гетьмана, перебої з водою здатні вдарити й по опаленню будинків. Ще один наслідок - проблеми з водовідведенням, що несе екологічні ризики. Оглядач не виключає, що подібні атаки пошириться й на інші регіони.
Він додав, що восени інтенсивність обстрілів зростатиме. Останні нальоти безпілотників могли бути підготовкою до нової кампанії: так росіяни, ймовірно, перевіряли, як українська ППО протидіє новим реактивним дронам.
Хоча РФ вже б'є по окремих енергетичних об'єктах України, система наразі витримує навантаження і українці залишаються зі світлом. Однак так може тривати ще недовго.
Енергетичний експерт Геннадій Рябцев у коментарі УНІАН заявив, що ситуація з енергопостачанням може змінитися взимку. Найскладніще буде населеним пунктам поблизу зони бойових дій. Там, за оцінкою фахівця, проблеми зі світлом триватимуть довше і не обмежаться холодним періодом.
"Чим ближче місто до лінії фронту, тим складніша ситуація з енергопостачанням і тим тривалішими можуть бути перерви в енергопостачанні не лише в опалювальний сезон, а й взагалі", - сказав фахівець.
До переліку найбільш проблемних Рябцев відніс Харків, Суми, Херсон, Миколаїв і Запоріжжя. Далі у списку - Чернігів, Одеса, Дніпро та Київ.
Для столиці експерт прогнозує помірніший варіант, ніж для Харкова. За моделлю, яку він вважає основною, графіки запроваджуватимуть лише тоді, коли навантаження на мережу максимальне.
"За базовим сценарієм лише в пікові години до двох черг. Дві черги це до восьми годин на добу", - вказав експерт.
Але гарантій цей прогноз не дає. За словами Рябцева, ситуація може перейти в кризову, якщо Сили оборони зіткнуться з істотною нестачею засобів для ураження балістичних цілей.
Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні проаналізувала минулу зиму та дійшла висновку, що систематичні атаки окупантів на об'єкти електро-, тепло- і газопостачання, а також лінії електропередач ставлять мирне населення у вкрай вразливе становище.
У доповіді констатують, що тривалі відключення світла й тепла спричиняють серйозні проблеми зі здоров'ям, зокрема психічні розлади, і навіть летальні випадки від переохолодження.
Голова комісії Ерік Мьосе окремо звернув увагу на підготовку до нового холодного сезону, яка, за його оцінкою, викликає глибоку тривогу.
"Безперервні атаки на енергетичну інфраструктуру роблять умови життя цивільного населення дедалі нестерпнішими. Ми стурбовані тим, що майбутню зиму буде ще важче пережити", - заявив голова комісії.
Читайте також:
Богдан Долінце - український експерт у сфері транспорту та авіаційної галузі. Спеціалізується на питаннях розвитку авіаперевезень, логістики, інфраструктури та паливного забезпечення транспортного сектору. Регулярно коментує ситуацію на ринку авіапалива, тенденції в європейській та світовій авіації, а також вплив геополітичних факторів на перевезення.
Виступає у медіа як аналітик із питань функціонування транспортних систем, зокрема в контексті кризових явищ, перебоїв у ланцюгах постачання та змін у попиті на пасажирські й вантажні перевезення. У своїх оцінках приділяє увагу економічним наслідкам для перевізників і пасажирів, а також перспективам адаптації ринку до нових умов.