Про що йдеться у матеріалі:
Після участі у саміті «Великої сімки» 16 червня 2026 року у французькому Евіані президент Володимир Зеленський заявив, що головним результатом переговорів стала консолідація підтримки України з боку західних союзників та готовність партнерів посилювати тиск на Росію. За словами глави держави, під час зустрічей із лідерами G7 основна увага була зосереджена на зміцненні української протиповітряної оборони, продовженні військової допомоги та пошуку механізмів, які можуть змусити Кремль погодитися на реальні переговори про завершення війни.
Главред зібрав головні заяви президента Зеленського за підсумками саміту G7.
За підсумками переговорів президент України Володимир Зеленський повідомив, що першою багатосторонньою зустріччю стала участь України в саміті G7. Він подякував лідерам Франції, Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, США, Японії, а також керівникам Європейської ради та Європейської комісії за підтримку України й запропоновані ідеї щодо посилення тиску на Росію заради досягнення миру.
«Пріоритети чіткі: збільшення кількості ракет ППО та надання ліцензій на їх виробництво, пакет підтримки на зиму та посилення тиску на Росію. Важливо, що США готові забезпечити backstop за цими напрямами роботи. Ключове – щоб усе обговорене було реалізовано. Росія має усвідомити, що її війна ніколи не стане нормою. Я дякую всім, хто допомагає», - написав глава держави у Telegram.
За словами Зеленського, саміт відбувся у конструктивній атмосфері. Під час зустрічей учасники детально обговорили ситуацію на фронті, перспективи переговорного процесу з Росією, застосування далекобійних засобів ураження, втрати російської армії та економічну ситуацію в РФ.
«Хороша новина, перш за все, полягає в тому, що так, Путін має зупинити цю війну, і я маю одностайну підтримку всіх лідерів та президентів країн ЄС. Отже, ми дійшли згоди, що Росія не перемагає, втрачає багато людей, і їм треба укласти угоду якомога швидше, а ініціатива не в їхніх руках», - сказав президент в інтерв’ю Reuters Next.
Президент також повідомив, що після основних заходів провів додаткові переговори з президентом США Дональдом Трампом і висловив сподівання на продовження діалогу як із ним, так і з іншими західними лідерами, зокрема канцлером Німеччини, прем'єр-міністром Великої Британії, президентом Франції та президенткою Європейської комісії.
За його словами, усі учасники зустрічей погодилися, що Росія свідомо завдає ударів по цивільній інфраструктурі України. Зеленський зазначив, що таке спільне розуміння є важливим кроком до зміцнення єдності партнерів і наголосив на важливості об'єктивної оцінки дій Росії та усвідомлення масштабів злочинів, які вона чинить на українській території.
«Отже, протягом тривалого часу деякі з наших партнерів намагались балансували, але зараз усі визнають, що Росія не хоче, Путін не хоче зупиняти цю війну. І я не знаю, може, він боїться, справді боїться переговорів, через одну з причин, що він робитиме з мільйоном солдатів, які повернуться додому в Росію, і вони запитають, чому ми це зробили», - підсумував він.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дедалі більше міжнародних партнерів усвідомлюють небажання Росії припиняти війну. За його словами, оточення Володимира Путіна продовжує схиляти його до подальшої мобілізації, незважаючи на значні людські втрати, однак дедалі більше громадян РФ починають розуміти, що країна не здатна перемогти у війні, а тому її необхідно завершувати.
«Так, я не впевнений, що це справді людська логіка, бо якщо ти несеш великі втрати, то мусиш зупинитися. Ні, вони не мали починати, це між нами. Але в будь-якому разі, краще пізно, ніж ніколи, тому що цей відсоток становить понад 60% російського суспільства, вони хочуть зупинити цю війну. І саме тому нам потрібно чинити більший тиск на Путіна. Сьогодні на саміті G7 ми досягли справжньої єдності. Усі були на боці, я думаю, на правильному боці, і добре, що ми маємо однакову інформацію від наших розвідок», - вказав глава держави.
Також Зеленський повідомив, що обговорював з президентом Трампом тему запровадження нових санкцій, а одним із головних пріоритетів залишається посилення обмежень проти російського «тіньового флоту», оскільки вже запроваджені довгострокові санкції демонструють свою ефективність.
«І зараз ви бачите, що ціни на нафту знижуються. І добре, що президент Трамп ухвалив це рішення щодо Ірану. Ми бачимо, що ціни падають, і це добре. У будь-якому разі, це добре. Отже, Росія не отримає додаткових вигод. Тоді «тіньовий флот» потрібно — не просто зупинити, а зупинити й конфіскувати. Це важливо. І наполегливо працювати разом з усіма союзниками, об’єднавшись, щоб зупинити танкери, щоб зупинити «тіньовий флот» Росії. А також, як я вже казав, питання далекобійних ударів, але це залежить від нас», - заявив він.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що під час ударів по території Росії Україна застосовує виключно власні далекобійні ракети, дрони та ракети-дрони, а не озброєння, надане міжнародними партнерами.
За словами глави держави, під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом українська сторона також порушила питання посилення санкційного тиску на Росію, зокрема щодо її банківської системи та підприємств військового сектору, які працюють не лише на території РФ, а й за кордоном. Зеленський підкреслив, що ці канали необхідно перекрити за допомогою санкцій і політичного тиску.
Він висловив думку, що президент США має можливість відіграти ключову роль у посиленні такого тиску, водночас зазначивши, що очікує відповідних кроків і від європейських партнерів. За словами Зеленського, Європа прагне координувати свої дії зі Сполученими Штатами, однак головним залишається пошук дієвих механізмів, які дозволять зупинити Володимира Путіна.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом обговорювалося питання додаткової військової допомоги, зокрема постачання ракет. За словами глави держави, американський президент висловив упевненість у можливості збільшення такої підтримки.
Водночас, Зеленський визнав, що виробничі потужності США наразі не повністю покривають потреби України.
«Я порушив тему ліцензій. Відповідь була позитивною. Вона була позитивною. Так, вона була позитивною. І я сподіваюся, я сподіваюся, що коли президент Трамп висловлюється позитивно, це означає «так». Ми говорили про те, що потрібно Україні. ППО - це всі визнають, всі будуть допомагати, абсолютно вся «Сімка» буде працювати і над тим, щоб посилити наш захист. Ми говорили і про системи, і про ракети», - сказав він.
Коментуючи зміни на фронті порівняно з минулим роком, Зеленський зазначив, що ситуація поступово змінюється на користь України. За його словами, російські війська втратили ініціативу на окремих напрямках, тоді як українські сили змогли її перехопити.
«Вони розпочали наступальні дії на 12 напрямках. Ми це бачили. І вони втратили ініціативу майже на всіх цих напрямках, лише на двох чи трьох», - розповів він.
Водночас він наголосив, що Росія все ще має значні людські та матеріальні ресурси, хоча темпи її просування сповільнилися.
«А також на двох-трьох напрямках ми зараз більш успішні. Цими місяцями, наприклад, вдалось звільнити 100 кілометрів квадратних на одному з напрямків. Тож, я маю на увазі, ми не зупинимося, і вони не зупиняться. Краще зупинити цю війну. Я маю на увазі, що вона не зупиняється на полі бою», - наголосив він.
Президент також повідомив, що у 2026 році Україна планує виготовити близько 10 мільйонів безпілотників, а за потреби цей обсяг може бути збільшений удвічі. Він додав, що український оборонно-промисловий комплекс демонструє позитивні результати, а санкційний тиск на Росію вже починає давати ефект, хоча його рівень, на думку Зеленського, залишається недостатнім.
Окремо глава держави відзначив рішення про виділення Україні 90 мільярдів допомоги, підкресливши, що така підтримка з боку європейських партнерів є надзвичайно важливою для країни.
Коментуючи перспективи мирних переговорів і можливу зустріч із Володимиром Путіним, президент України Володимир Зеленський повідомив, що раніше запропонував президенту Франції Емманюелю Макрону використати саміт G7 як можливість для організації переговорів із російською стороною на території нейтральної країни, зокрема Швейцарії.
За словами Зеленського, Макрон позитивно сприйняв цю ініціативу, а про неї також була поінформована американська сторона. Водночас Росія не відреагувала на пропозицію, а позитивних сигналів щодо її підтримки не надійшло й від інших учасників цього процесу.
Президент зазначив, що саміт G7 став важливою міжнародною подією, однак російський лідер не скористався можливістю провести зустріч у цей період.
«Я знаю, що Путін через різних лідерів неодноразово пропонував приїхати до Москви. Але це ігри. Ми не граємо в такі ігри. Тож нам потрібна якась країна (для зустрічі, - ред.), це не Росія, це не Україна. Зрозуміло, чому. Тож це може бути Швейцарія, це може бути Туреччина, це можуть бути країни Близького Сходу. Це може бути, я не знаю, я не президент Сполучених Штатів. Я маю на увазі, це залежить від президента, чи організувати це, чи запросити нас, нас обох, чи ні. Але я думаю, що США можуть бути таким місцем, принаймні вони вже мали зустріч у Сполучених Штатах, на Алясці», - зазначив президент України.
Водночас Зеленський наголосив на важливості організації потенційних переговорів до початку зимового періоду, підкресливши, що Україна не хоче знову пережити надзвичайно складну зиму, яку країна вже проходила раніше.
«І Росія має знати, що у нас була жахлива зима, і у них теж буде нелегко», - пригрозив він.
Коментуючи роль Романа Абрамовича у переговорах, президент України Володимир Зеленський висловив думку, що російський лідер використовує різних людей, однак усі ключові рішення ухвалює особисто. За словами президента, під час одного з візитів Абрамовича між ними відбулася предметна й конкретна розмова.
«І я думаю, він на 100% зрозумів мою позицію та нашу пропозицію. І він сказав, що поїде і передасть її у Кремль. Тож подивимося. Він (Абрамович, - ред.) може бути. Тобто, він може залежати від Путіна, бо кожна країна має вирішити, хто представлятиме її на технічному рівні або на рівні радників з національної безпеки», - вказав він.
Говорячи про переговори з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом щодо перспектив вступу України до Європейського Союзу, Зеленський подякував йому за підтримку та зазначив, що канцлер розуміє прагнення Києва до прискорення євроінтеграційного процесу.
Президент зауважив, що не всі європейські лідери підтримують ідею пришвидшеного вступу, оскільки виступають за однакові та чіткі процедури для всіх кандидатів. Водночас він наголосив, що Україна перебуває у виняткових умовах через війну, тому потребує більш оперативних і нестандартних рішень.
«Якщо після цієї війни ми зробимо велику паузу на нашому шляху до ЄС, все буде так, як у нас із НАТО. Росія знайде спосіб, як заблокувати шлях України до ЄС. Вони не хочуть бачити нас успішними. Росії не потрібно, щоб Україна була успішною. І що найцікавіше для них, щоб Україна не стала європейською країною, не стала частиною європейської сім'ї. Ось чому нам потрібна прискорена процедура. Ось чому я хочу, звичайно, я хочу як президент. Просто коли ми говоримо про нас, я говорю не як президент, я говорю як громадянин», - зауважив він.
Зеленський також підкреслив, що Україна прагне повноправного членства в Європейському Союзі, а не будь-яких проміжних або асоційованих форматів. За його словами, українська сторона хоче, щоб до неї ставилися як до рівноправної частини європейської спільноти, без особливих привілеїв чи обмежень.
Коментуючи можливу роль Китаю у припиненні війни, президент України Володимир Зеленський заявив, що тиск на Росію мають чинити всі держави, які зацікавлені в завершенні війни.
За словами президента, Китай є великою та впливовою державою, яка має найтісніші торговельно-економічні зв'язки з Росією. Саме тому, на його думку, Пекін має значний потенціал для впливу на Москву, адже російська економіка значною мірою залежить від економічних рішень Китаю та розвитку двосторонньої торгівлі.
«Це означає, що Китай має вплив. І, звичайно, ми будемо раді, якщо вони допоможуть. Але ми цього не відчуваємо. Ми не відчуваємо їхнього настрою. Ми не відчуваємо, що вони готові тиснути на Путіна. Це означає робити все, щоб закінчити цю війну. Я дуже відкритий до зустрічі з президентом Сі, і наші команди можуть працювати над цим, щоб зробити все, що в наших силах, щоб зупинити війну» , - сказав він.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Франція візьме участь у відновленні захисного саркофага на Чорнобильській АЕС, який був пошкоджений унаслідок російських ударів.
«Окремо Франція сказала, що розуміє всі небезпечні удари, застосування дронів Російською Федерацією і відбудує саркофаг у Чорнобилі. Я йому (президенту Еммануелю Макрону – ред.) подякував за це», - сказав Зеленський.
Також глава держави розповів, що під час зустрічі з президентом Швейцарії Гі Пармеленом було досягнуто домовленості про залучення швейцарських фахівців до відновлення об'єктів Києво-Печерської лаври. За словами Зеленського, роботи виконуватимуться спільно з українськими спеціалістами, а також він висловив вдячність Швейцарії за підтримку та цю ініціативу.
Керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок у коментарі 24 Каналу висловив думку, що ціна нафти навряд чи опуститься нижче 100 доларів за барель щонайменше до кінця 2026 року.
За його словами, одним із ключових інструментів впливу на перебіг війни залишається економічний тиск. Експерт вважає, що посилення фінансових і економічних труднощів може спонукати частину російської політичної еліти підтримати ідею переговорів та погодитися на замороження бойових дій по поточній лінії фронту.
На думку Клочка, такий розвиток подій міг би стати сприятливим сценарієм для України.
"Це буде серйозний удар по Росії. Бо якби не конфлікт на Близькому Сході, то у Путіна було б зараз набагато більше проблем. Єдиний зараз важіль тиску - це економіка. Тому добре, що наші ракети, дрони туди прилітають, є паливна криза в Криму, контроль логістики, зруйнований міст на Чонгар", - підсумував він.
Вам також може бути цікаво:
Reuters - британське агентство новин і постачальник даних про фінансові ринки, що надає інформаційні повідомлення газетам та іншим засобам масової інформації, пише Вікіпедія.
Reuters вважається одним із найбільших у світі міжнародних новинних агентств. Агентство існує з середини XIX століття
У Reuters працюють понад 14 000 співробітників у 91 країні світу. Серед них близько 2300 журналістів, а також фотокореспондентів і відеооператорів. Загалом агентство має 197 бюро, які працюють по всьому світу.