Про що йдеться у матеріалі:
Скандал між Польщею та Україною навколо історичної пам’яті перейшов у фазу відкритого політичного протистояння. Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди країни. Це рішення вже викликало жорстку реакцію Києва та розкололо польський політикум.
Главред зібрав головне, що варто знати про Орден Білого Орла та до чого може призвести криза у відносинах між Україною та Польщею.
Кароль Навроцький пояснив своє рішення конфліктом навколо історичної пам’яті та ставлення до Української повстанської армії. Польський президент заявив, що існують межі у польсько-українських відносинах, які не можна переступати.
"Для переважної більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається насамперед формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти польських громадян під час Другої світової війни. Щонайменше 100 тисяч польських громадян було вбито УПА. Тому присвоєння одному з українських військових підрозділів назви, яка відсилає до злочинців з УПА, має значення, яке виходить далеко за межі внутрішніх справ України", — сказав Навроцький.
Причиною загострення стало рішення української сторони присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування "Героїв УПА". Саме після цього у Польщі почалися дискусії щодо можливого перегляду рішення про нагородження Зеленського.
Ще 8 червня капітула ордену розглядала пропозицію про позбавлення українського президента нагороди. Дискусія виникла на тлі різкої реакції польських політичних та громадських кіл на використання символіки, пов’язаної з УПА.
Водночас польський президент наголосив, що його крок не означає відмову Варшави від підтримки України у війні проти Росії.
"Позбавлення ордена не спрямоване проти українського народу та не змінює політику Польщі щодо підтримки України", — підкреслив Навроцький.
Орден Білого Орла є найстарішою та найпрестижнішою державною нагородою Польщі. Його вручають за особливі заслуги перед польською державою та народом.
Володимир Зеленський отримав цю відзнаку у квітні 2023 року від президента Польщі Анджея Дуди. Нагородження відбулося на тлі безпрецедентного зближення Києва та Варшави після початку повномасштабного російського вторгнення.
Тоді польська сторона відзначила внесок Зеленського у розвиток двосторонніх відносин, співпрацю у сфері безпеки та захист демократичних цінностей. Саме тому нинішнє рішення сприймається багатьма як політичний сигнал, який виходить далеко за межі питання нагород.
У Міністерстві закордонних справ України вважають, що нинішня ескалація не відповідає інтересам жодної зі сторін. Глава української дипломатії Андрій Сибіга наголосив, що Київ не прагнув конфронтації та протягом останніх місяців працював над пошуком компромісів у складних історичних питаннях.
"Натомість протягом півтора року активно працювали над врегулюванням суперечностей, деполітизацією історичних питань, розблокуванням фахової, наукової роботи, пошуково-ексгумаційних робіт і перепоховань на запит польської сторони, відновленням діяльності Конгресу істориків. Ми багато чого досягли на цьому шляху. Просто зараз тривають пошукові роботи в Гуті-Пеняцькій, про які просили поляки", — наголосив Сибіга.
Міністр переконаний, що польські політики дозволили емоціям взяти гору над прагматичним підходом. У відповідь на рішення щодо Зеленського він оголосив про відмову від Командорського хреста із зіркою ордена "За заслуги перед Польщею".
"Загострення відносин між Польщею та Україною є контрпродуктивним та не потрібним ані нам, ані полякам", — заявив глава МЗС України.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук назвав рішення польського президента стратегічною помилкою, яка може негативно вплинути на подальше партнерство між двома державами.
"Перше, що хочу сказати особисто президенту Навроцькому, — Ви припустилися катастрофічної помилки, яка матиме далекосяжні негативні наслідки для українсько-польського партнерства", — написав Стефанчук.
Спікер парламенту звернув увагу, що рішення було ухвалене напередодні важливих міжнародних заходів, пов’язаних із відбудовою України та міжпарламентською співпрацею.
"Я дуже добре пам’ятаю, що, приймаючи цю нагороду у 2023 році, Президент Зеленський чітко заявив, що приймає її від імені Українського Народу", — наголосив він.
На переконання Стефанчука, українці сьогодні фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всієї Європи.
"Ордени можна відкликати указами, посилаючись на своє "єдино правильне" бачення нашої минувшини. Але неможливо скасувати історичну правду сьогодення: саме український воїн зараз тримає небо над вільним світом", — заявив голова Верховної Ради.
Він також застеріг від підміни стратегічних інтересів ситуативними політичними вигодами.
"І якщо короткозорі внутрішньополітичні ігри для когось важливіші за єдність перед обличчям спільного ворога — це залишиться виключно на їхній совісті. Історія вам цього не забуде і не пробачить", — написав Стефанчук.
Крім того, глава Офісу президента України Кирило Буданов також різко розкритикував дії польського президента. Він вважає, що цей крок лише посилює позиції Росії та створює додаткові можливості для кремлівської пропаганди.
"На жаль, Президент Польщі Кароль Навроцький вдався до недружнього акту щодо нашого народу, позбавивши Президента України раніше врученого йому ордена Білого Орла. Безумовно, це подарунок для московського агресора, який той обов’язково використає проти обох наших країн", — заявив Буданов.
Він наголосив, що історичні суперечки мають бути предметом наукової та суспільної дискусії, а не інструментом політичної боротьби.
"Наші народи мають давні взаємини й різні сторінки історії – як героїчні, так і трагічні. Однак це має бути приводом для глибокого осмислення, а не грубих політичних спекуляцій", — переконаний глава ОП.
Буданов також звернув увагу на суперечливість підходу польської сторони до історичних постатей.
"Переконаний, що цей жест Президента Польщі не про справедливість абощо. Адже про яку справедливість може бути мова, якщо ордена Білого Орла, наприклад, досі не позбавлено італійського фашистського диктатора й пособника Гітлера Беніто Муссоліні?", — зазначив він.
На завершення керівник української розвідки повідомив, що також відмовляється від польської державної нагороди.
"З огляду на це я відмовляюся від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким мене нагородив минулого року Президент Польщі", — заявив Буданов.
Росія практично одразу долучилася до інформаційної кампанії навколо конфлікту. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв привітав рішення польського президента та використав традиційну кремлівську риторику щодо України.
"Президент Польщі нарешті позбавив київського дегенерата, який поклоняється нацистам, ордена Білого Орла. Я впевнений, що для головного бандерівця це не буде проблемою - тепер на його його зеленому светрі з'явилося більше місця для Залізного хреста Гітлера із золотим дубовим листям", - написав українофоб Медведєв.
Всередині самої Польщі реакція виявилася далеко не однозначною. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск відкрито розкритикував дії президента та попередив про небезпечні наслідки для всієї системи союзницьких відносин.
"Конфлікт між Польщею та Україною тішить Путіна і шокує наших союзників. Завдання президентів Зеленського і Навроцького полягає в тому, щоб знижувати градус емоцій, а не підігрівати напруження. Лінія фронту проходить в іншому місці", — наголосив Туск.
Konflikt między Polską i Ukrainą cieszy Putina i szokuje naszych sojuszników. Zadaniem prezydentów Zelenskiego i Nawrockiego jest tonowanie emocji, a nie podsycanie napięcia. Linia frontu przebiega gdzie indziej.
— Donald Tusk (@donaldtusk) June 19, 2026
До критиків рішення також долучилися представники уряду. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, коментуючи схвальну реакцію Дмитра Медведєва, саркастично написав: "Є підтримка, президенте Навроцький".
Подібну позицію зайняли глава МВС Марцін Кєрвінський та речник уряду Адам Шлапка.
"Перші вітання надходять до канцелярії президента Навроцького. Саме цього і прагне Кремль", — заявив Шлапка.
Водночас представники консервативних і націоналістичних сил здебільшого підтримали рішення президента. Один із лідерів польської опозиції Пшемислав Чарнек подякував Навроцькому за його крок, а лідер "Конфедерації" Славомір Ментцен заявив, що позбавлення Зеленського нагороди відбулося надто пізно.
Окрему позицію висловив віцемаршалок Сейму Польщі Шимон Головня. Він підтримав критику Зеленського за рішення щодо УПА, але водночас застеріг від логіки взаємних ударів.
«Чи є УПА злочинцями? Так. Чи припустився Зеленський помилки? Величезної. І, ймовірно, припуститься ще однієї, хоча так багато хто (в тому числі я) казав йому: коли ти будеш формувати чергу на відновлення — пам’ятай, хто першим став у чергу, щоб допомогти твоїм людям і твоїй армії. Чи логіка «удар за удар» завжди вигідна? Ні. Я писав про це: було тисячу способів сказати українцям, що ми відчуваємо. Поводитися твердо й рішуче зовсім не означає: бити з усієї сили. Адже удар з усієї сили позбавляє можливості діяти не того, кого вдарили, а самого себе — адже на цьому й закінчується ескалаційна драбина», - вказав він.
Він також попередив про можливі проблеми напередодні конференції з відновлення України у Гданську.
«Внаслідок останньої ескалації у відносинах між Польщею та Україною (німці, - ред.) отримають ще більше контрактів на відбудову України. Мабуть, незабаром ми дізнаємося, чи у президента Зеленського, який мав приїхати до Гданська, раптом не виникне якихось непередбачених обставин. Настрої серед бізнесменів та парламентарів (конференція супроводжується парламентським самітом) — безперечно сприятимуть плануванню співпраці та спільному погляду в майбутнє», - заявив він.
Колишній глава МЗС України Дмитро Кулеба переконаний, що українсько-польська суперечність уже стала структурною проблемою, яка не зникне після завершення нинішнього політичного скандалу. На його думку, завдання дипломатії полягає не у повному усуненні конфлікту, а в тому, щоб не дозволити йому перетворитися на руйнівний фактор для двосторонніх відносин.
«Розв'язати (вузол конфлікту не можна, - ред.), але тримати контрольовано, щоб він нас не душив - це буде задача для всього українського політикуму і для тієї частини польського політикуму, які дійсно хочуть, щоб були якісь збалансовані стосунки», — зазначив Дмитро Кулеба в інтерв’ю ТСН.
Він звернув увагу на принципову різницю між політичним життям двох держав.
«В Україні немає жодного притомного політика, який будує свій рейтинг на антипольському порядку денному. А в Польщі багато політиків, у тому числі президент Польщі, будує свій рейтинг на антиукраїнських гаслах. Ось принципова різниця між нашими країнами», — наголосив ексміністр.
Кулеба вважає, що обрана польською політикою лінія нікуди не зникне найближчим часом. На його переконання, Варшава й надалі використовуватиме питання історичної пам'яті та інші суперечки як інструмент політичного тиску.
Колишній очільник української дипломатії зауважив, що Польща має кілька інструментів впливу, хоча далеко не всі з них однаково ефективні. Логістичні маршрути допомоги, на його думку, можуть ставати предметом ситуативного тиску, однак існує значно важливіший напрям.
Кулеба наголосив, що особливе значення має позиція Польщі всередині Європейського Союзу щодо вступу України та ухвалення рішень про фінансову і військову підтримку.
«У нас зараз є одна критична залежність від Польщі. Це її позиція всередині Європейського Союзу щодо членства. І щодо рішень на підтримку оборони України. Вони не проти членства, вони не проти того, щоб Україну підтримували. Але вони будуть постійно обумовлювати це. "А хай Україна зробить отак, а хай Україна скаже те"», — пояснив він.
На його думку, саме цей механізм може регулярно використовуватися у політичних переговорах між двома країнами.
Окремо Дмитро Кулеба прокоментував можливість скасування рішення про нагородження президента України Орденом Білого Орла. Він переконаний, що такий крок матиме насамперед негативні наслідки для самого польського президента.
«Знаєте, хто до сих пір є кавалером ордену Білого Орла? Беніто Муссоліні. Тобто Навроцький себе поставить в ситуацію, що Беніто Муссоліні і Катерина ІІ, яка знищила польську державність, вони є кавалерами цього ордену, а Зеленський виявився найбільшим ворогом Польщі в історії. Це маячня», — заявив Кулеба.
На його переконання, нинішня ситуація потребує не публічного загострення, а дипломатичного рішення, яке дозволить обом сторонам вийти із кризи без подальшої ескалації.
«Наш президент потребує якогось виходу, щоб стабілізувати ситуацію, а польський президент потребує якогось виходу, щоб уникнути ескалації проти нього самого. Тут потрібен дипломатичний талант і креатив. Але ми переживемо цю кризу», — сказав ексміністр.
Кулеба переконаний, що нинішні суперечки мають значно глибші причини, ніж окремі історичні питання.
Він нагадав, що протягом багатьох років партія «Право і справедливість» послідовно формувала суспільний порядок денний навколо Волинської трагедії.
«Партія "Право і справедливість" багато років тому, прийшовши до влади, взяла на озброєння розкручувати тему Волині. Якщо цей наратив десятиліттями розкручувався, знімалися фільми, історики писали книжки, і політики про це говорять, ти не можеш вийти до поляків і сказати: "Ми передумали, давайте забудемо цю історію". Це вже жива матерія польського суспільства», — пояснив він.
Ще одним фактором дипломат назвав посилення самої Польщі як регіональної держави.
«Поляки стали дуже сильними, успішними як держава. А що робить будь-яка сильна держава? Вона намагається визначити, де може пограти м'язами і показати, що здатна переламувати, перетискати й змушувати йти їй на поступки», — додав Кулеба.
Військово-політичний експерт Олексій Копитько зазначає, що Орден Білого Орла мають також президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Він іронічно зауважив, що всі вони отримували нагороду за зовсім інших політичних обставин.
Експерт окремо подякував польському суспільству за допомогу Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії.
«Хочу подякувати тим полякам, які в лютому-березні 2022 року допомогли Україні вистояти, а також політикам із партії "Право і справедливість", які фактично скасували кордон і ухвалили рішення, що реально зміцнили Польщу та допомогли Україні. Разом ми були сильнішими. Це справді важливо, і ми цього ніколи не забудемо», — наголосив Копитько.
Він також закликав не переносити нинішній конфлікт на всіх громадян Польщі.
«У Польщі багато гідних людей і справжніх друзів, які перебувають у стані наростаючого шоку. Пам'ятаємо про це, не втрачаємо зв'язку, продовжуємо будувати взаємовигідні процеси. Бо й це мине», — зазначив експерт.
Копитько не очікує, що нинішній конфлікт швидко завершиться дипломатичними компромісами. На його думку, польський політичний процес уже розвивається за власною логікою, а українські поступки навряд чи суттєво змінять ситуацію.
«Не існує кроків з боку України, які б заспокоїли польських політиків у запропонованих рамках на даному етапі. У першій декаді липня відбудеться друга хвиля ескалації, навіть якщо Зеленський сьогодні прийме католицтво й вступить до єзуїтів», — іронізує він.
Експерт також вважає, що польська державна машина добре розуміє українські внутрішні настрої, тому Києву необхідно продовжувати системну роботу з польськими партнерами.
«Треба їхати до Гданська, якісно опрацьовувати порядок денний і робити все, щоб вижило більше українців, а наша армія ставала сильнішою», — наголосив Копитько.
Політолог Петро Олещук переконаний, що конфлікт навколо історичних питань не виник випадково. За його словами, польсько-українські суперечності мають системний характер і пов'язані не лише з історією, а й із боротьбою за геополітичний вплив у Центрально-Східній Європі. Політолог вважає, що Польща дедалі більше розглядає Україну як потенційного конкурента.
«Польща давно позиціонує себе як східний щит Європи та головна держава регіону. Україна зі своїм протистоянням Росії, новітніми технологіями та європейськими амбіціями також претендує на важливу роль. Тому все це надовго», — сказав він в коментарі Главреду.
Олещук прогнозує, що найбільші труднощі можуть виникнути не зараз, а на етапі остаточної ратифікації членства України в Європейському Союзі. На його думку, історичні питання використовуватимуться як аргумент, хоча справжня причина лежить у сфері економічної та політичної конкуренції.
«Очевидно, будуть проблеми з ратифікацією вступу України до Європейського Союзу. Реальна причина, на мою думку, полягає в тому, що Польща побоюється посилення ролі України в межах ЄС і того, що Україна претендуватиме на більшу частку європейських субсидій», — зазначив політолог.
Він наголосив, що конкуренція між двома найбільшими державами регіону залишатиметься одним із ключових факторів двосторонніх відносин.
Олещук звернув увагу, що найбільш різкі заяви зараз лунають від представників польської партії «Конфедерація», яка займає найбільш критичну позицію щодо України.
«"Конфедерація" — це найбільш антиукраїнська і водночас найбільш проросійська партія Польщі. Тому такі заяви не є чимось дивним. Але, наскільки я розумію, безпосередньо на урядову політику вони не впливають», — сказав він.
Політолог наголосив, що уряд Польщі поки не заявляв про кардинальну зміну курсу щодо України, хоча критика з його боку також звучить.
«Польща — парламентсько-президентська республіка. Прем'єр-міністр є самостійною політичною фігурою. Урядові партії перебувають у складній ситуації: підтримати президента означає посилити політичного опонента, а не підтримати — наразитися на звинувачення у недостатньому захисті польських інтересів», — пояснив експерт.
Вам також може бути цікаво:
Кароль Тадеуш Навроцький (пол. Karol Tadeusz Nawrocki; нар. 3 березня 1983) — новообраний президент Польщі, польський історик, громадський та політичний діяч та діяч місцевого самоврядування. З 2021 року очолює Інститут національної пам'яті.
Він вважає себе «громадянським кандидатом», який покладе край «польсько-польській війні». Заявив, що готовий підтримати «будь-який польський уряд, який вимагає ексгумації польських жертв на Волині», а питання історії та соціальної відповідальності називає своїми «розмежувальними лініями».
Засуджує спроби применшити наслідки Волинської трагедії задля покращення польсько-українських відносин. Навроцький виступає проти членства України в НАТО чи Євросоюзі, поки країна не визнає відповідальності за геноцид поляків на Волині. Деякі ЗМІ характеризують його позицію як антиукраїнську.
Підтримує завершення російсько-української війни мирною угодою, але стверджує, що питання територіальних поступок має вирішувати європейське співтовариство, а також сама Україна. Також рішуче виступає проти Росії, стверджуючи, що вона «є імперіалістичною за своєю основою, незалежно від того, чи це білий терор, червоний терор чи сучасний терор», повдомляє Вікіпедія.