Про що йдеться у матеріалі:
Сполучені Штати можуть використати обмеження доступу України до розвідувальних даних як інструмент тиску на Київ, зокрема через удари українських Сил оборони по російських нафтопереробних заводах. Про такий розвиток подій попереджали американські ЗМІ з посиланням на власні джерела в адміністрації президента США Дональда Трампа.
Главред з'ясував, чим небезпечне можливе припинення передачі розвідданих США Україні, як це може вплинути на виявлення російських ракет і чи здатні європейські союзники компенсувати втрату американської розвідпідтримки.
Під час переговорів у Маямі 9 жовтня представники адміністрації Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер обговорювали з українською делегацією удари по російській нафтовій інфраструктурі. За даними Financial Times та Axios, одним із ключових питань стало можливе обмеження доступу України до американської розвідки. Обидва видання посилалися на українського чиновника, який був присутній на переговорах.
Як повідомляє Axios, переговори тривали вісім годин. Американські представники також повідомили українській стороні про намір Дональда Трампа поговорити з Володимиром Путіним і скасувати санкції щодо експорту російського дизельного пального. За інформацією журналістів, питання енергетичних ударів обговорювали в контексті американських економічних інтересів.
У матеріалах Financial Times та Axios ішлося про те, що Віткофф і Кушнер нібито попередили українську делегацію про можливе припинення передачі розвідданих, якщо Київ продовжить ігнорувати прохання Вашингтона не атакувати російські НПЗ. Однак неназваний американський чиновник у коментарі Axios заперечив, що українцям висували таку погрозу. Він наголосив на партнерських відносинах між країнами та необхідності враховувати наслідки ударів по російській нафтовій галузі для американських споживачів.
«Атаки на НПЗ завдають шкоди Росії, але вони завдають шкоди й США», - цитує Axios американського посадовця.
Україна офіційно не підтверджувала, що Вашингтон погрожував припинити обмін розвідданими. Водночас Financial Times повідомляла, що після заяви Трампа про домовленості з Путіним щодо дизельного пального український високопосадовець заявив про намір Києва продовжувати удари по російських нафтопереробних заводах. За даними видання, заява американського президента здивувала українську команду, а зустріч перервали.
Російська балістична атака на Київ у ніч на 13 жовтня привернула увагу до роботи систем раннього попередження та обміну розвідувальними даними. За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, українські радіолокаційні засоби виявили балістичні ракети вже під час атаки. Інформації про пуски з території противника українські військові завчасно не отримали, а причини ситуації почали з'ясовувати.
Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснив, що пізнє оголошення повітряної тривоги не обов'язково свідчить про припинення обміну розвідданими. За його словами, подібні ситуації трапляються і в інших регіонах, зокрема поблизу лінії фронту. Причини конкретного випадку мали встановити українські фахівці.
«Не варто очевидне заперечувати. Такі ситуації трапляються і не лише на Київщині, у прифронтових регіонах, коли спершу лунає вибух, "приліт" якогось повітряного засобу, а потім - тривога. На жаль, такі випадки трапляються, бо противник намагається завдати нам якнайбільше шкоди», - зазначив Юрій Ігнат в ефірі тепемарафону.
За словами Ігната, під час атаки зафіксували п'ять ракет, які рухалися балістичною траєкторією. Українські військові з'ясовували, чи йшлося про ракети «Іскандер-М», чи про зенітні керовані ракети, які російські війська використовують для ударів по наземних цілях.
Ігнат окремо наголосив, що Україна отримує розвідувальну інформацію від різних партнерів, а супутникові можливості мають не лише США, а й інші країни НАТО. Такі дані використовують для відстеження активності стратегічної авіації на російських аеродромах, переміщення кораблів у Чорному та Каспійському морях, а також підготовки до ракетних пусків із північних регіонів Росії та окупованого Криму.
«Бувають моменти, коли ця інформація не доходить. І це не перший такий випадок. Є певні і технічні моменти», - сказав начальник управління комунікацій Повітряних сил.
Розвідувальні дані потрібні Україні не лише для планування ударів по військових об'єктах противника. Вони також допомагають завчасно виявляти загрози для цивільного населення та організовувати захист від ракетних і дронових атак. Ігнат припустив, що під час атаки на Київ могли виникнути технічні проблеми, які українські фахівці мають з'ясувати разом із партнерами.
Американська розвідка допомагає Україні відстежувати підготовку російських ракетних ударів, активність стратегічної авіації та переміщення військових об'єктів. Радник президента України з питань технологій Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» наголошує, що особливе значення має інформація про запуск або підготовку до запуску балістичних ракет. Водночас він закликає не вважати повідомлення про можливі обмеження підтвердженням уже ухваленого рішення.
«США надають нам найрізноманітнішу розвідувальну інформацію. І, як зараз пишуть у ЗМІ, існує ризик, що передача інформації буде припинена», - написав Сергій Бескрестнов.
Він пояснив, що інформація про запуски балістичних ракет потрібна передусім для захисту людей, оскільки дає змогу виграти час перед ударом і перейти до укриттів. Водночас Бескрестнов нагадав, що раніше вже траплялися випадки, коли запуски російських ракет С-400 не фіксувалися розвідувальними службами партнерів.
«Можете називати мене оптимістом, але я не вірю (не хочу вірити), що США залишать нас без цієї інформації. Адже йдеться про виживання мирних людей. Друзі, це вже не вперше, коли запуск С-400 не фіксується розвідувальними службами наших партнерів. Є певні нюанси. Не варто робити висновки передчасно», - зазначив радник президента.
Президент Володимир Зеленський заявив, що під час російської балістичної атаки на Київ Україна не отримала завчасного попередження від партнерів. Глава держави наголосив, що така інформація допомагає рятувати життя цивільних, а її відсутність створює додаткові ризики. Він також розповів про наслідки російських ударів по інших регіонах країни.
За словами Зеленського, протягом вечора Росія застосувала понад сотню різних засобів ураження. Значну частину повітряних цілей українські сили збили, однак уникнути втрат не вдалося. У Харкові російський удар зруйнував житловий будинок, під завалами якого шукали людей. За наведеними президентом даними, загинули четверо людей, ще 41 людина дістала поранення. Київ також зазнав балістичної атаки по цивільній інфраструктурі.
«Був і доволі підлий удар балістикою по Києву - п'ять ракет, які влучили по цивільній інфраструктурі. Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів. Розвідувальні дані про запуск російських балістичних ракет допомагають рятувати життя людей, і це одне з найбільш критичних питань. Саме це допомагає запобігати вбивствам, коли попередження про балістику є», - заявив Володимир Зеленський.
Президент також звернув увагу на те, що протягом двох діб після оголошення американською стороною припинення вогню в енергетичному секторі Україна не завдавала ударів по російській нафтовій та загалом енергетичній інфраструктурі. За його словами, Росія натомість продовжила атакувати українські енергетичні об'єкти та критичну інфраструктуру. Під ударами протягом цього періоду опинилися 19 регіонів країни.
Зеленський наголосив, що Україна готова до взаємних кроків зі зниження інтенсивності бойових дій, однак вважає необхідним посилення міжнародного тиску на Москву. Він також пов'язав обмін розвідувальними даними з ширшою проблемою підтримки України союзниками та здатності держави захищати населення від балістичних ракет.
«Тиск світу на Росію сприяє саме цьому - наближенню миру. Але пряма чи опосередкована підтримка Росії, гальмування допомоги Україні та ускладнення захисту життя від балістики - це те, що точно не спрацює на мир. Мир потрібен всім. Сильна Америка, сильна Європа, сильні партнери потрібні. Дякую всім, хто справді допомагає!» - сказав президент України.
Аналітики моніторингового каналу «єРадар», які відстежують рух російських ракет і безпілотників, закликали з'ясувати, чому Україна не отримала завчасного попередження про російський балістичний удар по Києву. На їхню думку, встановлення причин інциденту має важливе значення для оцінки роботи систем раннього попередження та взаємодії з іноземними партнерами.
Аналітики наголосили, що дані про запуски балістичних і крилатих ракет надходять Україні від партнерів із НАТО, насамперед США, а також у межах обміну інформацією з іншими союзниками. До таких країн належать учасники розвідувального об'єднання Five Eyes - США, Велика Британія, Канада, Австралія та Нова Зеландія, - а також європейські держави, зокрема Франція та Німеччина.
У дописі «єРадар» порушив питання, чи могла затримка виникнути через технічну помилку, людський фактор або особливості передавання сигналу між різними системами. Також аналітики запропонували з'ясувати, чи могла ситуація бути пов'язана з внутрішніми процедурами погодження інформації у США та інших державах-партнерах.
«Наразі залишається відкритим питання: що саме стало причиною затримки або відсутності сигналу? Технічна помилка чи людський фактор? Супутникові системи та радари виявлення пусків працюють у надскладному режимі. Чи міг статися збій на етапі обробки або передачі сигналу?» - зазначили аналітики.
Вони наголосили, що наразі немає достатніх підстав стверджувати, що відсутність попередження стала результатом навмисного рішення американської сторони. Для встановлення обставин необхідні офіційні пояснення українського військового керівництва та представників держав-партнерів.
«Чи могла неподача інформації бути результатом певних внутрішніх інструкцій, затримок у ланцюгу узгодження на рівні США та партнерів, чи це виключно надзвичайний форс-мажор? Очікуємо на офіційні роз'яснення від військового керівництва та представників держав-партнерів щодо причин цього інциденту», - йдеться в повідомленні каналу.
Можливе обмеження американської військової підтримки викликає питання не лише щодо розвідки, а й щодо постачання озброєнь і супутникового зв'язку. Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат від фракції «Голос» Роман Костенко заявив, що парламентський комітет не отримував офіційних повідомлень про підготовку домовленостей між США та Росією щодо дизельного пального.
За словами депутата, відповідальні органи не доповідали комітету про обставини, які згодом стали предметом публікацій у медіа. Костенко також звернув увагу на політичний контекст американських заяв і припустив, що Дональд Трамп намагається демонструвати внутрішній аудиторії здатність розв'язувати міжнародні кризи та досягати домовленостей.
«Загалом ми маємо розуміти одну річ й дуже серйозно до неї ставитися: Трамп зараз робить усе, щоб зіграти насамперед на свою внутрішню аудиторію та показати себе людиною, яка розв'язує зовнішні проблеми й долає кризи. Тому його заяви ми також маємо фільтрувати й аналізувати, на кого вони спрямовані», - пояснив Роман Костенко у коментарі Цензор.нет.
Депутат вважає, що наразі передчасно робити висновки про безпосередній вплив ситуації на фронт. Водночас він не виключив, що подальші рішення США можуть позначитися на українських можливостях, якщо стосуватимуться розвідувальної інформації, супутникового зв'язку Starlink або постачання критично важливих озброєнь. За його оцінкою, повне припинення американської розвідпідтримки не можна виключати, хоча такий сценарій він вважає малоймовірним.
«Так, вони виконують важливу роботу, а їхні розвідувальні можливості є одними з найкращих. Але є й альтернатива - зокрема, європейські партнери. Розгляньмо найгірший варіант: якщо американці повністю припинять передавати нам свої розвідувальні дані, ми, звичайно, переключатимемося на європейські джерела, зокрема британські, які також мають відповідні можливості. Звісно, це не дозволить компенсувати американські дані на 100 відсотків, але йдеться точно не про те, що через це ми програємо війну», - заявив народний депутат.
Костенко окремо згадав постачання ракет для систем Patriot, які залишаються одним із критично важливих напрямів військової допомоги. На його думку, у разі обмеження співпраці Україна могла б шукати альтернативні джерела забезпечення частиною озброєнь, однак повністю компенсувати всі американські можливості було б складно.
«У разі виникнення така ситуація може бути критичною, але не катастрофічною», - наголосив Роман Костенко.
Народна депутатка від «Слуги народу», членкиня Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Галина Янченко вважає, що втрата доступу до американських розвідувальних даних може ускладнити виявлення російських балістичних ракет і своєчасне попередження населення. В ефірі «Новини.LIVE» вона також звернула увагу на можливі наслідки для оборонної співпраці, зокрема в межах програми PURL, за якою європейські союзники та партнери фінансують закупівлю американського озброєння для України.
На думку депутатки, припинення такої співпраці зашкодило б не лише Києву, а й американським виробникам, які втратили б значний ринок збуту.
«Для України це насамперед означає, що ми не зможемо бачити пуски російської балістики», - підкреслила Галина Янченко.
За словами депутатки, можливості європейських партнерів не є повністю тотожними американським. Україна отримує від них інформацію, однак у сфері виявлення балістичних ракет і швидкості передавання відповідних даних існують обмеження. Саме тому навіть часткове скорочення обміну може створити додаткові труднощі для системи раннього попередження.
Янченко також нагадала, що раніше адміністрація президента США вже вдавалася до кроків, які ставили під сумнів безперервність американської допомоги. Вона розцінила нові повідомлення як ризик повторення тиску на Київ, хоча сам факт припинення передачі розвідданих наразі не підтверджений.
«Ми бачимо чергову заяву і чергову можливу дію, коли президент Трамп стріляє собі в ногу. І це абсолютно незрозуміло, і абсолютно ніяк не можна ні пояснити, ні схвалити напередодні виборів в Америці», - сказала народна депутатка.
Окремо Янченко пояснила, чому вважає невигідним для США можливе зупинення програми PURL. Цей механізм передбачає придбання американського озброєння за кошти європейських союзників, тож його припинення вдарило б по виробниках зброї, які постачають продукцію для української оборони.
«Першими, хто постраждає, - це американські виробники зброї. Вони втратять великий ринок і досвід, бо зараз в Україні - найбільше у світі споживання боєприпасів, зокрема для ППО», - пояснила Галина Янченко.
Європейські країни мають власні супутникові та розвідувальні можливості, однак їх може бути недостатньо для повної компенсації американської підтримки. Військовий аналітик Девід Шарп в інтерв'ю 24 каналу пояснив, що значення розвідданих залежить від їхнього призначення, точності та швидкості отримання. Особливо важливими є відомості про розташування російських систем протиповітряної оборони, які допомагають планувати далекобійні удари.
За словами експерта, для планування атаки на російський НПЗ недостатньо знати географічне розташування підприємства. Важливо розуміти, де саме перебувають засоби протиповітряної оборони противника, які маршрути можуть бути небезпечними та як змінюється ситуація на шляху до цілі.
«Судячи з усього, ні, але це залежить від конкретних обставин. Розвіддані бувають найрізноманітнішого типу. До речі, для нанесення ударів по якомусь НПЗ використовуються актуальні розвіддані, та насамперед не ті, за якими можна зрозуміти, де саме розташований НПЗ. Ось ці дані, я думаю, є і так на столі у всіх, хто відповідає за прийняття рішень. Йдеться про дані, наприклад, про те, де зараз знаходяться засоби ППО, що діють. Одна справа - ті, про які українці знають, а інша - ті, що знаходяться на шляху», - пояснив Девід Шарп.
Аналітик визнав, що європейські країни мають суттєві можливості у сфері супутникової розвідки. Водночас, на його думку, американська система залишається значно потужнішою в окремих критично важливих напрямах. Поєднання різних джерел інформації дає змогу краще планувати операції та зменшувати ризики для українських сил.
«Якщо ти можеш завдяки розвідданим накреслити правильний маршрут так, щоб безпілотники оминули засоби ППО, у тебе різко зростають шанси вразити, наприклад, той самий НПЗ. Загалом, у європейських країн є певні можливості. Вони досить суттєві», - повідомив Шарп.
Американська розвідка має значення не лише для ударів по території Росії. Вона також забезпечує попередження про запуски балістичних і крилатих ракет та допомагає отримувати тактичну інформацію про ситуацію на полі бою. За словами Шарпа, раніше з'являлися повідомлення про те, що під час українського наступу 2023 року розвідувальні дані дозволяли оцінювати обстановку на дуже локальному рівні.
«Європейці багато чого можуть, але американці мають дуже суттєві можливості. Це стосується і запуску балістичних і крилатих ракет, це стосується своєчасного попередження, це стосується, зокрема, дуже багатьох даних тактичного характеру», - наголосив Девід Шарп.
Україна вже стикалася з обмеженням доступу до частини американських розвідувальних ресурсів, тому ризик повторення такого сценарію не є суто теоретичним. Авіаційний експерт Костянтин Криволап в ефірі Radio NV нагадав про попередній досвід і пояснив, як він вплинув на пошук альтернативних джерел інформації. На його думку, нове обмеження могло б ускладнити виявлення ракетних загроз і планування далекобійних ударів.
За словами Криволапа, у березні попереднього року доступ до частини американських розвідувальних ресурсів був обмежений приблизно на два тижні. Тоді українська сторона зіткнулася з несподіваним скороченням доступної інформації та почала шукати способи диверсифікації джерел.
Експерт припускає, що розвіддані можуть стати одним з інструментів політичного впливу на рішення України, зокрема щодо ударів по російській території. Водночас він розмежовує питання розвідки та постачання озброєнь, оскільки ці напрями мають різні механізми забезпечення.
«Тобто ця історія вже тоді була. І тоді вона була для нас трохи шоком, ми були до цього не зовсім готові. І з того моменту ми, так би мовити, зрозуміли, якими джерелами диверсифікувати цю ситуацію, якщо вона виникне», - зазначив Костянтин Криволап.
На його думку, значна частина американських поставок зброї вже пов'язана з укладеними контрактами та фінансуванням, що ускладнює можливість їхнього повного згортання. Крім того, експерт звернув увагу на скорочення обсягів озброєння, яке Україна отримує зі США. Він навів приклади дефіциту окремих ракет, засобів ураження повітряних цілей і компонентів для систем Patriot.
Криволап наголосив, що розвідувальна підтримка охоплює кілька напрямів, кожен із яких має власне значення для оборони. Йдеться про попередження ракетних атак, визначення маршрутів для далекобійних ударів, відстеження російської протиповітряної оборони та отримання актуальних супутникових знімків для оцінки ситуації на фронті.
«У нас немає інструментів для того, щоб швидко розуміти, де по нам пустили, що, і куди воно летить. Це нам фактично надавали американці. Це те, що стосується наших далекобійних ударів», - пояснив авіаційний експерт.
Від доступності розвідданих залежать також оцінка результатів українських атак, відстеження переміщень російських сил, вибір безпечніших маршрутів для безпілотників і розуміння змін на полі бою. Тому можливе скорочення співпраці створило б додаткові обмеження, навіть якщо частину функцій вдасться передати європейським партнерам.
«Це теж може бути обмеженням. І відповідно, звідки з цього випливає, сама загроза відключення, вона стає таким інструментом тиску на українські всі рішення, які ми приймаємо стосовно ударів по Росії. Тому ми ці можливості продумували, як це перекривати», - сказав Криволап.
За словами експерта, альтернативні джерела розвідданих можуть забезпечити європейські союзники, передусім Франція та Велика Британія. За його оцінкою, відповідні механізми почали розробляти ще після попереднього обмеження доступу до американських ресурсів. Водночас він не вважає, що навіть найгірший сценарій автоматично позбавить Україну можливості завдавати ударів по російських військових об'єктах.
«Велику кількість цих даних нам може надавати Європа, особливо це стосується Франції, це стосується Британії. Ці розвідки вже тоді почали розробляти різні механізми для того, щоб продублювати і диверсифікувати цю ситуацію. Тому я не думаю, що це буде неприємно з точки зору моралі і етики», - зазначив Костянтин Криволап.
Він додав, що можливе припинення американської підтримки створило б труднощі, але не обов'язково стало б критичним ударом по українських військових спроможностях.
«Але це не буде чимось катастрофічним для наших можливостей, для наших спроможностей наносити ураження Росії», - підсумував авіаційний експерт.
Читайте також:
Axios - американський новинний сайт. Заснований у 2016 році, почав роботу у 2017-му. Ресурс запустили колишні журналісти Politico Джим Вандехеем, Майк Аллен і Рой Шварц.
Більшість статей - коротші за 300 слів і містять марковані списки. Також сайт випускає періодичні інформаційні бюлетені, пише Вікіпедія.