Горезвісний законопроєкт про дрова став однією з найбільш обговорюваних тем серед українців. Ініціативу декларували як заходи, спрямовані на боротьбу з чорними лісорубами, алеі людям, які запасаються дровами в особливо великих обсягах, могла загрожувати кримінальна відповідальність. Загалом на дрова знадобилися б документи, а до тих, хто в умовах війни та складної через удари російських окупантів ситуації з енергетикою запасався ними на декілька сезонів, могли завітати правоохоронці.
Проте ініціатива Ради провалилася. В Офісі президента заявили, що Володимир Зеленський не підписуватиме спірний і скандальний законопроєкт.
Чому "дров'яний" законопроєкт викликав такий резонанс, що кажуть його автори, які наслідки загрожували українцям і що вирішив Зеленський, розбирався Главред.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9665 ще 10 жовтня. Документ пройшов усі етапи і був направлений на підпис президенту. Але глава держави зрештою вирішив його не підписувати.
За задумом парламентаріїв, закон мав допомогти боротьбі з чорними лісорубами і посилити відповідальність за незаконне зберігання деревини. Також потреба документа продиктована необхідністю адаптації національного законодавства до європейського.
Законопроєкт передбачав таке: якщо "незадекларованих" дров більше, ніж на 30 000 гривень, можна нарватися на штраф у розмірі від 34 000 грн. У разі серйозних збитків громадянину могла загрожувати кримінальна відповідальність у вигляді взяття під варту на термін до 5 років.
Умисне знищення дерев і чагарників, що спричинило тяжкі наслідки, могло призвести до кримінальної відповідальності на строк від 7 до 10 років.
Законопроєкт про дрова - приклад необдуманого рішення, сказав Главреду політичний та економічний експерт Тарас Загородній.
За його словами, перш ніж ухвалити документ, потрібно було подумати про те, як ініціатива буде реалізовуватися в поточних умовах.
"Парламентаріям варто було б розуміти, що навіть якщо цей законопроєкт ухвалено в рамках адаптації нашого законодавства до європейського, треба спочатку звернути увагу на рекомендації, якими супроводжуються подібні законодавчі ініціативи. Але в нас усе-таки люблять обирати найжорсткіші варіанти, не зважаючи на необхідність перехідного періоду, обставин у країні та інших аспектів", - зазначив Загородній.
Тарас Загородній - політтехнолог і експерт. Понад двадцять років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях в якості політтехнолога, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу в якості експерта.
Щоб підтвердити законне походження дров, українцям, згідно з ухваленим парламентом законопроєктом, знадобилося б показати низку підтверджень:
У відповідь на резонанс один з авторів гучного законопроєкту депутат від Слуги народу Максим Павлюк вирішив прокоментувати суть документа. За його словами, текст передбачав, що якщо дрова належать людині або її сім'ї, вона могла це зробити і без документів.
Як говорив політик, походження деревини достатньо було довести шляхом надання фотографій або пояснень сусідів.
За словами народного депутата, депутати пропонували зберігати без документів 30 кубометрів соснових дров або 15 кубометрів дубових дров.
"Іншими словами, для особи не було б жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров, або 15 м куб. дубових. Це той обсяг, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть трошки з запасом", - запевняє Павлюк.
Максим Васильович Павлюк (нар. 3 червня 1992, с. Горішні Шерівці, Заставнівський район, Чернівецька область) — український прокурор, політик. Народний депутат України 9-го скликання. Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, повідомляє Вікіпедія.
Також депутат уточнив, що кримінальна відповідальність громадянину загрожувала в тому разі, якщо він зберігав би від 30 кубометрів дров без документів. Згідно з оцінками парламентарія, на 5 місяців опалення житлового будинку витрачається до 10 кубометрів.
Президент не підпише законопроєкт про дрова, а час на вето з технічних причин уже минув, сказав радник глави держави Дмитро Литвин увечері, 5 листопада, на тлі бурхливої хвилі обговорення ініціативи.
"Президент не буде підписувати цей закон", - підкреслив чиновник.
Ухвалений Радою законопроєкт, який вирішив не підписувати Зеленський, міг призвести до низки проблем, вважає Тарас Загородній. Українці, які масово заготовляють дрова перед холодною зимою, були б обурені, а ціни на дрова б зросли.
"Причому очевидно, що формулювання законопроєкту могли призвести насамперед до зловживань працівників правоохоронних органів щодо громадян і тих, хто займається заготівлею деревини - лісопилок і підприємств, пов'язаних із цією сферою", - сказав аналітик.
Рішення Зеленського не підписувати закон цілком обґрунтоване. До законопроєкту мають бути внесені зміни, пов'язані з термінами його набуття чинності, вважає Тарас Загородній. Такий закон не повинен працювати у воєнний час.
"У законопроєкті має бути присутній чіткий порядок, коли він має вступати в дію. Безумовно, такий закон не повинен діяти в період воєнного часу. Навіть у тому випадку, якщо в України є певні зобов'язання перед Європейським Союзом... На мій погляд, у ситуації, що склалася, найкраще, що може зробити президент, - не підписувати законопроєкт. Інакше всі шишки через такий документ посиплються на нього", - каже експерт.
Читайте також: