Минуло вже більше року з моменту підриву російськими військами греблі Каховського водосховища, і весь цей час не вщухають суперечки експертів про те, чи варто відбудовувати ГЕС після війни.
Попри відсутність єдиної думки в експертному середовищі з цього питання, Кабмін ще торік схвалив проєкт із відновлення Каховської ГЕС за два роки. За словами прем'єра Дениса Шмигаля, на першому етапі буде спроєктовано інженерні конструкції та підготовлено необхідну базу для відновлення, а другий – почнеться після деокупації територій, де розташована ГЕС, і це будуть будівельні роботи.
Главред вислухав обидві позиції щодо доцільності відновлення Каховської ГЕС.
Ні, я категорично проти цього. Україна вже давно повинна була врахувати досвід західних країн, які проводять політику дедамбізації, і почати прибирати греблі та гідроелектростанції, особливо на річках у Карпатах.
По-перше, звільняться величезні площі земель, які можна або використати в сільському господарстві, або засадити лісом, або спрямувати під заповідні об'єкти.
По-друге, площа землі, яка була затоплена Каховським водосховищем, утричі більша за площу земель, які зрошувалися завдяки цьому водосховищу. Чи варта овчинка вичинки? Це нерозважливе, не ощадливе і не господарське ставлення до земельних ресурсів. Адже колишнє дно Каховського водосховища – це чудові орні угіддя, родючі землі, які вже зараз можна розорювати. Водосховище затоплювало найродючіші в Європі ґрунти – Кінські плавні, і ось зараз вони оголилися, відповідно, їх можна використовувати в сільському господарстві.
По-третє, відсутність греблі Каховської ГЕС уже зараз сприятливо позначається на Чорному морі, оскільки зменшується його солоність через більшу кількість прісної води. Дослідження гідробіологів встановили, що завдяки тому, що в море пішло більше води, з'явилися рідкісні краби, мідії тощо, тобто істоти, яких там не бачили 20-30 років.
По-четверте, риба зможе підніматися на нерест вгору за течією Дніпра, як було раніше. Зокрема, це корисно для осетрових. Плюс не буде замору риби у водосховищі, що траплялося щозими.
Так, однозначно потрібно. Це необхідно не стільки для енергетики, скільки для забезпечення життя людей, промисловості та сільського господарства. Тобто важливо відновити навіть не ГЕС, а саме водосховище – потрібна вода. Вода – основа життя мільйонів людей, які змогли заселити південь України. А за часів Великого Лугу, коли не було Каховської дамби та ГЕС, ця місцевість була безжиттєвим степом.
По-перше, Каховське водосховище давало змогу здійснювати меліорацію півдня України, насамперед, Миколаївської та Херсонської областей. Завдяки цьому в регіоні існувало сільське господарство. Ідея розорати луг, що утворився на місці водосховища, – це добре, але як ці землі забезпечуватимуться водою? Будемо будувати нову систему зрошувальних каналів?
По-друге, Каховське водосховище потрібне для забезпечення Криму прісною водою. Чому свого часу Крим і віддали Україні – тому що Дніпро міг забезпечити його водою, і на півострові стало можливо займатися сільським господарством. Без води Крим знову стане пустелею з солончаками, як і був до будівництва Північно-Кримського каналу. А як там житимуть люди? Що на півострові буде із сільським господарством? Дбаючи про риб, крабів і верби – про якийсь міфічний Великий Луг, ми забуваємо про людей. Де люди в цій системі? Як вони житимуть без води, яку забезпечувало Каховське водосховище?
По-третє, водосховище забезпечувало водою величезну агломерацію, насамперед Запорізьку та Дніпропетровську області. Це було потрібно для існування в регіоні промислових підприємств, наприклад, металургійних. У великих промислових центрах живуть і працюють, зокрема на заводах, мільйони людей. Там серед іншого виробляється сталь, а сталь потрібна, щоб виробляти зброю, необхідну нам для боротьби з агресором.
По-четверте, без Каховського водосховища стане неможливим судноплавство.
По-п'яте, Каховська ГЕС була бонусом – головним було водосховище. Та ж Запорізька АЕС (між іншим, найпотужніша в Європі) забезпечувалася водою саме з Каховського водосховища. АЕС завжди будуються біля води, оскільки вона необхідна для охолодження реакторів. Тож генерація електроенергії Каховською ГЕС – лише бонус. Гідроенергетика і теплова енергетика, на відміну від атомної, – це маневрова енергетика: ГЕС і ТЕС можна запустити, коли потрібно, і збалансувати енергетичну систему. Зараз усі шість енергоблоків окупованої ЗАЕС переведені в режим холодної зупинки, тому ми спокійно живемо рік без Каховського водосховища. Якщо не відбудовувати Каховську дамбу і не відновлювати водосховище, ми зможемо розорати луг і зробити комфортнішим життя рибок у Чорному морі, але як бути із ЗАЕС? Закриємо її?
Тарас Загородній - політтехнолог і експерт. Понад двадцять років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях в якості політтехнолога, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу в якості експерта.
Володимир Борейко – український еколог, біолог, природоохоронець, письменник, зоозахисник. Директор громадської організації "Київський еколого-культурний центр", головний редактор гуманітарно-екологічного журналу, заснованого 1999 року. Заслужений природоохоронець України (з 2010 року).