Про що йдеться у матеріалі:
США, Україна та європейські союзники готують спільні пропозиції щодо завершення війни, які американський спецпосланець Стів Віткофф має обговорити з Володимиром Зеленським та європейськими лідерами в Осло 20 жовтня. Після зустрічей у Норвегії представник адміністрації Дональда Трампа планує вирушити до Росії для переговорів із диктатором та воєнним злочинцем Володимиром Путіним.
Главред з'ясував, що відомо про переговори в Осло, які пропозиції готують США для подальшого діалогу з Росією та як участь європейських союзників може вплинути на дипломатичний процес.
Україна погодилася на нову зустріч з американською стороною щодо завершення війни, про готовність до якої Київ отримав сигнал від Вашингтона. 19 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що українська переговорна група вже обговорила можливість продовження контактів і погодилася не відкладати їх. Президент зазначив, що Україна готова прийняти американську делегацію в Києві, але за потреби переговори можуть відбутися в іншій європейській країні.
В інтерв'ю NBC News Зеленський пояснив, що на той момент дата й місце зустрічі ще узгоджувалися. Він очікував, що переговори можуть відбутися 20 або 21 жовтня.
«Моя переговорна група отримала сигнал під час прямих переговорів з американською переговорною групою про те, що вони хочуть зустрітися. Я одразу погодився і сказав, що не потрібно чекати», - розповів Зеленський.
Український президент наголосив, що навіть проміжні домовленості можуть мати значення, якщо допоможуть зупинити бойові дії. За його словами, дипломатичний процес потрібно продовжувати попри складну ситуацію в Україні, зокрема проблеми в енергетичній сфері.
«Ми знаємо, що… найважливіше - це зупинити війну. Будь-яке перемир'я дуже важливе як один із кроків у цьому процесі», - зазначив глава держави.
США, Україна та європейські партнери працюють над пропозиціями, які можуть стати основою для подальших переговорів із Москвою. За інформацією Axios, американський спецпосланець Стів Віткофф має зустрітися в Осло із Зеленським та європейськими лідерами. До консультацій також мають долучитися прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, представники Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі, а також посадовці Європейського Союзу й НАТО.
Після зустрічей у Норвегії Віткофф планує вирушити до Росії, щоб представити Володимиру Путіну результати спільної роботи. За даними Axios, протягом попереднього тижня представники США, України та Європи узгоджували підходи до майбутньої мирної пропозиції.
Радник президента США Джаред Кушнер, який також бере участь у переговорному процесі, не зможе приїхати до Норвегії особисто через хворобу. Він має долучитися до зустрічей дистанційно.
Американський чиновник підтвердив, що Вашингтон прагне підготувати комплексну пропозицію за участю Києва та європейських партнерів.
«Президент Трамп очолив інтенсивний процес розробки комплексної мирної пропозиції разом з Україною та Європою, і наступним кроком є перевірка того, чи може ця робота стати основою для серйозних переговорів з Росією», - заявив представник американської влади.
Водночас остаточного документа ще немає. За словами американського чиновника, сторонам належить опрацювати умови припинення війни та майбутнього України, а також механізми, які допоможуть знизити ризик нового збройного протистояння в Європі.
«Ці обговорення залишаються нестабільними, і попереду ще багато роботи. Мета президента Трампа чітка: припинити вбивства, покласти край війні та створити умови для тривалого миру, який принесе користь Україні, Росії, Європі та Сполученим Штатам», - зазначив американський чиновник.
Американський спецпосланець Стів Віткофф планує після переговорів в Осло відвідати Росію та зустрітися з Володимиром Путіним. Про підготовку поїздки повідомили джерела Reuters, обізнані з перебігом дипломатичних контактів. За їхніми даними, графік зустрічей залишається попереднім і може змінитися.
Однією з тем майбутніх переговорів може стати звільнення громадянина США Стівена Габбарда. За даними Reuters, чоловіка ув'язнили в Росії у 2022 році, а американська сторона вважає його утримання незаконним.
Підготовка до контактів із Москвою відбувається на тлі напруженості між Вашингтоном і Києвом. Українська сторона заявляє про обмеження роботи супутникової системи Starshield, скорочення обміну розвідувальними даними та затримки постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, придбаних союзниками. Американські чиновники заперечують звинувачення України, а Білий дім не надав Reuters відповіді на запит про коментар.
Зеленський пов'язав ситуацію з політичними рішеннями у Вашингтоні, які, на його думку, впливають на рівень підтримки України.
«Усе це свідчить про те, що було ухвалено якесь політичне рішення щодо уповільнення надання нам підтримки», - заявив президент у відео, опублікованому в Telegram.
За інформацією одного з джерел Reuters, міністр оборони США Піт Гегсет ще не санкціонував постачання останнього пакета американської зброї, придбаного союзниками по НАТО в межах програми PURL. Водночас джерело не змогло підтвердити, чи входять до цього пакета ракети для Patriot.
Українські чиновники також стверджують, що обмеження роботи Starshield завадило військовим перехопити російські удари, внаслідок чого загинули цивільні. Ці твердження є позицією української сторони.
Українську делегацію на переговорах очолить президент Володимир Зеленський. За інформацією джерела РБК-Україна, знайомого з підготовкою зустрічі, до складу команди мають увійти високопосадовці, які працюють у сферах безпеки, розвідки та зовнішньої політики.
Серед учасників названо Рустема Умєрова, Кирила Буданова, Сергія Кислицю та Павла Палісу.
Усі вони мають долучитися до обговорення питань безпеки й дипломатичного врегулювання. Посади учасників делегації потрібно звірити з актуальними офіційними даними перед публікацією.
За інформацією джерела, зустріч із представниками адміністрації Дональда Трампа та європейськими партнерами запланували на 20 жовтня, орієнтовно на другу половину дня.
20 жовтня Володимир Зеленський провів телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо. Президент повідомив, що співрозмовники обговорили питання, безпосередньо пов'язані із захистом України та подальшими дипломатичними зусиллями.
Серед основних тем були перехоплювачі для протидії балістичним ракетам, завчасне попередження про російські балістичні атаки та ситуація навколо супутникових систем Starlink і Starshield. Зеленський також повідомив про домовленість продовжити контакти найближчим часом.
«Говорив з Марко Рубіо, і це було предметно - по тих питаннях, які мають значення. Вдячний за готовність допомогти та ясну позицію. Перше - це перехоплювачі проти балістики, які потрібні для захисту життя. Друге - раннє попередження про російські атаки балістикою, що є життєво важливим. Третє - ситуація навколо Старлінку/Старшилду, яку треба відновити», - написав президент.
За словами Зеленського, сторони домовилися невдовзі повернутися до обговорення, щоб обмінятися актуальною інформацією та узгодити подальші дії.
20 жовтня Володимир Зеленський прибуде до Норвегії для переговорів із прем'єр-міністром Йонасом Гаром Стьоре та президентом Фінляндії Александром Стуббом. Про візит українського президента повідомили на офіційному сайті уряду Норвегії.
Очікується, що центральними темами зустрічей стануть російська агресія проти України та безпекова ситуація в Європі. Після переговорів Зеленський, Стубб і Стьоре мають провести спільну пресконференцію. У програмі візиту також передбачені аудієнція українського президента у кронпринца Норвегії Гокона та зустрічі в парламенті країни зі спікером і керівниками парламентських фракцій.
Норвезький прем'єр-міністр пояснив, що зустріч організували на прохання української сторони в межах дипломатичних зусиль, які тривають у критичний для України час.
«Президент Зеленський звернувся до Норвегії та Фінляндії з проханням організувати зустріч у межах триваючих дипломатичних зусиль - у критичний для України час. Радий разом із президентом Стуббом приймати цю зустріч тут, в Осло», - сказав Йонас Гар Стьоре.
За словами прем'єр-міністра, Україна також попросила залучити до переговорів американських спецпосланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Віткофф бере участь у зустрічах особисто, а Кушнер долучається дистанційно через хворобу.
«Я радий, що вони мають змогу взяти в них участь. Раніше дипломатичні зусилля докладалися в кількох інших країнах, і Норвегія та Фінляндія раді можливості продовжити цю роботу. Мета полягає в тому, щоб спрямувати дипломатичні зусилля в більш конструктивне русло», - заявив Стьоре.
Європейські союзники розглядають безпеку України як невіддільну складову безпеки всього континенту. Участь Норвегії, Фінляндії та інших європейських партнерів має допомогти Києву відстоювати свої інтереси в переговорах і не допустити подальшого поглиблення розбіжностей із Вашингтоном.
Президент Фінляндії Александр Стубб також підтвердив участь у зустрічах, присвячених війні Росії проти України та загальній ситуації з безпекою в Європі.
Участь європейських союзників важлива для України на тлі розбіжностей із Вашингтоном щодо військової допомоги та подальшого перебігу переговорів. Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «ПЕНТА» Олександр Леонов в ефірі Radio NV пояснив, чому Київ зацікавлений у продовженні дипломатичних контактів навіть за відсутності чіткого розуміння позиції адміністрації Дональда Трампа.
За оцінкою політолога, попередні заяви держсекретаря США Марко Рубіо про глухий кут у переговорному процесі свідчили про потребу в нових підходах. Водночас Леонов вважає, що нинішня ситуація супроводжується тиском на Україну, зокрема через проблеми з військовою допомогою, супутниковим зв'язком і розвідувальними даними.
На думку експерта, відмова від переговорів могла б дати Вашингтону підстави звинувачувати Київ у небажанні шукати шляхів до миру.
«Справа в тому, що ще буквально нещодавно Марко Рубіо, в принципі, говорив про те, що цей переговорний процес, який був, він зайшов у глухий кут і треба нової ідеї. Зараз ми бачимо, що нові ідеї з боку Сполучених Штатів - це тиск на Україну, гальмування швидкості Старлінку, затримання постачань зброї, незрозуміла ситуація з розвідувальними даними і, до речі, послаблення санкцій щодо Росії. І от з цієї точки зору ці зустрічі, вочевидь, Україна не може від них відмовитись, ну хоча б тому, щоб не дати Трампу можливості говорити, що Україна дійсно не хоче ніяких мирних переговорів, не хоче миру», - заявив Олександр Леонов.
Експерт також наголосив на важливості узгодженої позиції України та європейських партнерів. За його словами, присутність представників Європи й НАТО може допомогти Києву відстоювати свої інтереси та впливати на пропозиції, які обговорюватимуться з американською стороною.
«Але важливо, якщо там дійсно братимуть участь і представники Європи, і представники НАТО, це, ну як мінімум, ми будемо говорити зі спільних позицій і важливо, давайте згадаємо, що саме присутність Європи, європейських країн в Овальному кабінеті після тієї лютневої минулого року і присутність європейських переговорників в Женеві після Абу-Дабі, після презентації того сумнозвісного плану з 28 пунктів дозволило, ну як мінімум, не просто відстояти інтереси України, а й все ж таки змінити ті пропозиції, які висувалися», - наголосив Леонов.
Водночас політолог зауважив, що позиція американської адміністрації залишається непевною. Він пов'язує це не лише з рішеннями президента США, а й із внутрішньополітичними обставинами та майбутніми виборами. За таких умов узгодженість дій Києва та європейських столиць може мати особливе значення для подальших переговорів.
«І з цієї точки зору сподіваюся, що дійсно вже сформована єдина позиція Україна - Європа і зараз, ну, будуть говорити з американцями, хоча єдиний момент, зараз не зрозуміло взагалі, яка є позиція Сполучених Штатів Трампа, бо з одного боку є Трамп, є з іншого боку американське суспільство, є вибори і не зрозуміло, що буде завтра, коли зміниться склад конкретний, і будемо сподіватися, що вікно можливостей для Путіна зачиниться», - зазначив Олександр Леонов.
Читайте також: