Після хвилі подорожчання палива, уряд планує розширити програму «Національний кешбек» на компенсацію оплати пального на АЗК. Ініціатива вже викликала обурення серед експертів та громадськості. Як працюватиме програма, та що про неї думають експерти - у матеріалі Главреду.
Як розповіла премʼєр-міністр Юлія Свириденко, кешбек на пальне працюватиме до 1 травня на всіх АЗС, які долучаться до програми.
Під час купівлі на АЗС громадяни зможуть отримати від держави:
Як згодом уточнив представник прес-служби Кабміну Іван Пальчевський, в місяць за цією програмою одна людина зможе отримати повернення коштів не більше, ніж на 1000 гривень на місяць.
Кешбек діятиме на АЗС, які приєднаються до програми, переважно це великі мережі, що беруть участь у «Національному кешбеку» (ОККО, WOG, Укрнафта, UPG тощо).
Перевірити список заправок, що беруть участь у програмі, можна на сайті «Зроблено в Україні».
Використання "паливного" кешбеку буде обмежене тими ж правилами, що й уся програмаНацкешбеку. Відповідно, витрачати отримані кошти за пальне можна буде на той самий перелік товарів. Зокрема, можна буде провести:
Програма «Національний кешбек» — це державна ініціатива підтримки українських виробників, яка дозволяє отримувати часткове повернення коштів за покупки товарів українського виробництва. Щоб скористатися програмою, потрібно:
Система підраховує покупки за місяць, формує суму виплат і перераховує гроші на спеціальну картку програми. Нарахування здійснюється автоматично після обробки даних про транзакції.
Експерти, у свою чергу, активно піддають критиці нову програму уряду, яку в народі вже встигли прозвати «Є-бачок». Так, директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюнвважає, що головна проблема ініціативи полягає в тому, що вона не є соціально справедливою і не вирішує системних проблем.
«Я завжди був і є проти різних пільг для моторних палив та інших преференцій власникам автомобілів. Власники авто не є соціально незахищеними верствами населення. У багатьох європейських країнах сам факт наявності автомобіля означає, що людина не може претендувати на державні пільги чи субсидії», — пояснює експерт.
Ще однією ключовою претензією є те, що державна допомога фактично розподіляється між усіма власниками автомобілів — незалежно від їхніх доходів. Водночас, за його словами, сама сума компенсації не здатна суттєво вплинути на витрати водіїв.
«Та тисяча гривень на місяць — це фактично символічна допомога. Вона не стане суттєвою підтримкою ні для власників бюджетних авто, ні тим більше для власників дорогих машин», — каже Куюн.
На думку експерта, більш справедливою була б система, за якої державна підтримка надається адресно, а великі обсяги споживання оплачуються за ринковими тарифами. За його словами, технічні можливості для цього вже існують, однак для змін потрібна політична воля.
Сергій Куюн - директор "Консалтингової групи А-95" з травня 2008 року. У минулому - головний редактор журналу "НафтаРинок" компанії UPECO. Учасник експертно-аналітичної групи з питань ринку нафтопродуктів та розвитку нафтопереробної промисловості.
Директор енергетичних програм Центр Разумкова Володимир Омельченковказує, що нафтопродукти, які споживає Україна, більш ніж на 90% є імпортними і вважає, що запропонована програма може мати негативні економічні наслідки.
«Для бюджету це може означати втрату мільярдів гривень у той час, коли дефіцит державних фінансів залишається значним. Додаткові витрати можуть посилити макроекономічну нестабільність, тиск на національну валюту та стимулювати інфляцію, що зрештою нівелює ефект від самого кешбеку», — уточнює Омельченко.
Експерт також наголошує, що така ініціатива здатна вплинути на структуру ринку пального.
«Фактично український платник податків субсидуватиме попит на імпортне пальне. Крім того, програма може посилити позиції великих мереж АЗС, адже саме вони мають необхідні цифрові системи, програми лояльності та можливості інтеграції з банками. Натомість невеликі мережі й дискаунтери опиняються у менш вигідному становищі… Пальне ризикує перетворитися на приховану субсидію ринку нафтопродуктів, де найбільшу вигоду отримають саме великі мережі преміум-класу, які мають більші обсяги продажів і кращі можливості для використання таких програм», — підсумував експерт.
Водночас він пропонує альтернативні кроки для стабілізації ситуації на паливному ринку. Серед них — тимчасове зниження акцизу на дизельне пальне у період високих цін, стимулювання розвитку мереж дискаунтерів, посилення контролю з боку Антимонопольний комітету України, а також запровадження гнучкої системи акцизів залежно від ситуації на світових ринках нафти.
Володимир Омельченко - директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.
У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;
1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;
1998–2003 — НАК «Нафтогаз України», очолював напрям транспорту нафти;
2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;
з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.