Про що йдеться у матеріалі:
Масові російські обстріли та загроза енергетичної ізоляції змушують Київ готуватися до найскладнішої зими від початку повномастабної війни, спонукаючи містян шукати прихистку в селах та за кордоном. Главред зібрав ключові факти про стан столичного енерговузла, підготовку влади та настрої киян напередодні холодного сезону.
Посилення російських обстрілів Києва та перспектива чергової важкої зими змушують тисячі киян шукати порятунку за кордоном або в селах. Через загрозу для життя та здоров’я мешканці столиці масово замислюються над виїздом. Опитування свідчать, що майже половина українців готові покинути свої домівки в разі погіршення умов. Про це йдеться у матеріалі BBC.
Деякі кияни вирішують виїжджати за кордон ще до настання холодів. Мати двох дітей Марія Шостак збирає речі та готується залишити свою квартиру в Києві, згадуючи попередній досвід:
«Минулої зими в Києві було дуже важко. Були дні й тижні, коли ситуація ставала нестерпною. Я почала думати, що більше не переживу ще одну таку зиму».
Жінка зазначає, що ситуація кардинально змінилася наприкінці літа:
«Усе змінилося наприкінці серпня - на початку вересня, коли Київ почали атакувати цілодобово. Раніше безпілотники й ракети перехоплювали десь на околицях міста. Тепер це відбувалося в центрі, просто над нашими головами».
Рятуючи чотирирічного Артура та дворічну Кіру, Марія планує провести зимові місяці в єгипетській Хургаді, зазначаючи:
«Я зовсім не почуваюся в безпеці в Україні».
За даними вересневого дослідження компанії Gradus, 40% українців замислювалися над переїздом у разі подальшого погіршення умов життя. 35% респондентів не планують змінювати місце проживання, а 25% ще не визначилися.
Засновниця та генеральна директорка Gradus Євгенія Близнюк пояснює:
«Люди замислюються над сукупністю чинників, які спричиняють стрес. Йдеться не лише про електроенергію та відключення світла, як минулої зими. Росіяни атакують великі логістичні центри, а це означає, що населення непокоїться через постачання товарів і наявність продуктів харчування взимку».
Причиною для виїзду стає і неврологічний стан дітей через регулярні вибухи. Киянка Ірина згадує умови минулого року:
«Іноді в нас тижнями не було опалення, а температура у квартирі становила нуль або п’ять градусів. Тож перебувати тут із маленькою дитиною, яка постійно хворіє, було ненормально».
Після двох ракетних ударів неподалік будинку у її трирічної доньки розвинувся тривожний розлад. Ірина планує виїхати до Польщі та працювати дистанційно, зауважуючи:
«Наш президент каже, що з Києва краще виїхати, тому що це ціль номер один».
Іншим сценарієм для містян стає тимчасовий переїзд у сільську місцевість. Киянка Олена Конопля обрала котедж за дві години їзди від столиці:
«Я вирішила, що кращим варіантом буде невелике село без заводів, будь-яких (складів) і залізничних станцій - усього, що може стати ціллю для росіян».
Завдяки газовим конвекторам, запасу дров та інтернет-зв'язку вона планує працювати дистанційно разом із літньою матір'ю.
«Після кількох ночей тут, коли я можу спати - просто спати, без вибухів і сирен - я почуваюся краще. Я можу працювати, писати свої статті, почуваюся добре», - ділиться Олена.
Міський голова Києва Віталій Кличко зазначив у коментарі французькій агенції France-Presse, що столиця перебуває в «дуже драматичній ситуації», а атаки «розривають Київ на частини». Водночас він наголосив, що не закликатиме до повної евакуації:
«Це мета Путіна... найкращий для нього сценарій – щоб ми всі поїхали й віддали йому наші порожні міста та нашу країну».
Проте мер підтвердив необхідність тимчасового виїзду за наявності такої можливості:
«Хоч би як добре ми не підготувалися, якщо протиповітряна оборона не спрацює, ми можемо опинитися в дуже складній ситуації».
Для захисту цивільних влада облаштовує місця в санаторіях на околицях міста для літніх людей та матерів із дітьми. Також навколо Києва збудовано близько 15 малих електростанцій у бункерах із протидроновим захистом.
У той же час Євгенія Близнюк (Gradus) зауважує, що масового виїзду може не статися через прив'язаність людей до роботи та шкіл:
«Вони відкладатимуть це рішення, допоки умови життя не стануть справді нестерпними».
Як розповів на своїй сторінці у Facebook директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, нинішні жорсткі обмеження електропостачання в столиці зумовлені першочергово мережевими обмеженнями, а не лише загальним дефіцитом генерації.
За його словами, систематичні удари по Дарницькій ТЕЦ, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Трипільській ТЕС посилюють залежність регіону від зовнішнього живлення. Експерт зазначив, що одночасні обстріли високовольтних підстанцій створюють ризик енергетичної ізоляції Києва: власної генерації недостатньо, а можливість передавати струм із системи обмежується.
Омельченко наголосив, що серед критичних завдань - прискорення розбудови розподіленої генерації. У серпні КМДА повідомляла про 60–65 МВт збудованих когенераційних потужностей із планом довести їх до 200 МВт до кінця року. Втім, як підкреслив фахівець, при піковому зимовому навантаженні Києва у 2000 МВт це покриває лише невелику частку потреб столиці.
Колишній очільник Державного агентства відновлення Сергій Сухомлин в інтерв’ю "Українській правді" заявив, що столиці буде значно складніше пережити зимовий період, ніж містам, які готувалися до ударів роками:
"Києву складніше буде, набагато складніше".
За словами ексочільника агентства, ситуація в районах міста відрізняється залежно від джерел тепла:
"Щодо зони ТЕЦ-5, тут справді є питання. Рішення є, але їх потрібно просто взяти і побудувати", – наголошує Сергій Сухомлин.
Він підкреслив необхідність захисту насосних груп, адже зупинка каналізації чи водопостачання автоматично призведе до зупинки теплової генерації. Для успішного проходження сезону необхідні швидкі рішення щодо залучення приватних інвесторів у будівництво газопоршневих станцій:
"Тут потрібні політичні рішення і готовність брати на себе відповідальність".
Вас може зацікавити:
Брита́нська телерадіомо́вна корпора́ція (англ. British Broadcasting Corporation, абревіатура BBC) - британська компанія суспільного телерадіомовлення.
За кількістю слухачів найбільша телерадіомовна компанія у світі. У штаті корпорації працює більш ніж 22 000 осіб у всьому світі (зокрема й в Україні), понад 16 000 із яких працюють у державному секторі, пише Вікіпедія.