Про що йдеться у матеріалі:
Президент Володимир Зеленський розповів про ключові питання, які Україна обговорює зі США та європейськими партнерами на тлі пошуку шляхів завершення війни. Зокрема, йдеться про можливі гарантії безпеки, територіальні поступки, посилення протиповітряної оборони та подальші переговори з Росією.
Главред зібрав основні заяви глави держави під час спілкування з журналістами і з'ясував, які рішення обговорюють Україна та її партнери і чого Київ очікує від наступних етапів переговорів.
В Україні вже п'яту добу фіксують перебої в роботі Starshield - військової версії супутникового зв'язку Starlink від компанії SpaceX. Проблеми спостерігаються вздовж лінії фронту та на тимчасово окупованих Росією територіях.
За словами Володимира Зеленського, швидкість роботи системи на окупованих територіях обмежена максимумом у 161 км/год. Президент назвав таке рішення небезпечним, оскільки воно може мати політичні наслідки.
«Якщо вони повернулися до рішення, що на території України немає ніяких обмежень, але на тимчасово окупованій території - обмеження зберігають, то таке їхнє рішення дуже небезпечне, бо воно вже звучить політично. Якщо ви там обмежуєте, то тимчасово окуповані території вже частково не визнаєте нашими», - заявив глава держави.
Зеленський повідомив, що Міністерство оборони України зверталося до SpaceX із проханням пояснити причини обмежень. Представники компанії відповіли, що не обмежують роботу системи та припустили, що йдеться про технічну проблему.
Однак українська сторона не вважає це пояснення достатнім. За словами президента, військові щодня перевіряють роботу Starshield на різних напрямках і підтверджують масовий характер перебоїв.
Глава держави наголосив, що Україна наполягає на скасуванні обмежень швидкості, зокрема на тимчасово окупованих територіях.
Україна також працює над пошуком альтернативних систем супутникового зв'язку. За словами Зеленського, випробування вже розпочали разом із Францією, Норвегією, Данією та Фінляндією. Очікується, що до цієї роботи долучиться і Німеччина.
Президент визнав, що створення та впровадження альтернативних рішень потребуватиме часу, однак Україна вже домовилася з партнерами про співпрацю в цьому напрямі.
«Це історія не дуже швидка, на жаль. Але в цьому напрямі ми також домовились працювати», - наголосив Зеленський.
Під час переговорів американські представники вперше порушили питання можливого виходу України з Донбасу в обмін на членство в НАТО. Зеленський розповів, що американська сторона поставила питання, чи погодилася б Україна залишити Донбас за умови вступу до Північноатлантичного альянсу.
«Американці поставили питання: «А якщо Україна буде в НАТО, Україна вийде з Донбасу?» Це було вперше», - повідомив президент.
Водночас він наголосив, що позиція Києва залишається незмінною: Україна не погодиться добровільно віддавати свої території Росії. За словами Зеленського, зараз Україна обговорює з партнерами комплексний пакет домовленостей, який має забезпечити довгострокову безпеку держави.
Йдеться про конкретні гарантії від НАТО та Європейського Союзу, збереження сильної української армії, постачання озброєння та фінансову підтримку протягом визначеного періоду. Також до пакета має увійти Prosperity Plan - план економічного відновлення України з визначеними джерелами фінансування.
Президент підкреслив, що не ухвалюватиме остаточного рішення щодо таких домовленостей одноосібно. Якщо американська сторона та інші партнери по НАТО підтвердять відповідні пропозиції, він планує запитати думку українського суспільства.
Також глава держави прокоментував пропозиції США щодо майбутніх гарантій безпеки для України. За його словами, Вашингтон обговорює можливість двосторонніх домовленостей, подібних до тих, які мають Ізраїль та деякі інші держави.
Однак Київ хоче розуміти, наскільки дієвими будуть такі гарантії в разі нової російської агресії. Президент навів запитання, яке поставив американським представникам під час обговорення цієї теми: «Якщо ви надасте нам оце «щось схоже» на НАТО, чи будуть американські солдати на нашій землі?»
За словами Зеленського, відповідь була негативною. Саме тому Україна наполягає на чіткому визначенні механізмів майбутнього захисту.
Глава держави зауважив, що поки не впевнений у дієвості гарантій, які лише нагадуватимуть механізми НАТО. Їхню реальну ефективність ще потрібно перевірити.
Зеленський також заявив, що Україна не погодиться закріплювати нейтральний статус у Конституції. За його словами, така вимога не забезпечить державі довгострокової безпеки, адже Україна вже мала позаблоковий статус до початку російської агресії.
Президент нагадав, що 2014 року Росія окупувала Крим і частину Донецької та Луганської областей, попри те, що Україна тоді не була членом НАТО.
«Якщо Путін передбачає, що в України буде зафіксована нейтральність, то цього не буде. Ми ж зараз і так не в НАТО. Якщо нейтральність взагалі передбачає, що ми не в НАТО, ми вже в цьому статусі перебуваємо. А що тоді спрацює на безпеку для нас довгостроково?» - наголосив Зеленський.
Він також спростував твердження, що саме прагнення України до вступу в міжнародні союзи нібито спровокувало війну. За його словами, це один із російських пропагандистських наративів.
Президент додав, що Росія прагне не лише впливати на Україну, а й домогтися перерозподілу впливу в Європі та світі.
Зеленський вважає, що Росію можна схилити до більш реалістичних переговорів завдяки посиленню України. Важливу роль у цьому процесі може відіграти Конгрес США, ухваливши новий масштабний пакет підтримки.
За словами президента, такий пакет має передбачати два основні напрями - санкції проти Росії та постачання Україні озброєння.
«Я вважаю, що Росія буде готова піти на більш реалістичні кроки в той момент, коли Конгрес Сполучених Штатів Америки буде готовий ухвалити рішення щодо сильного пакету підтримки для України. У пакеті можуть бути дві речі - санкції і зброя», - заявив глава держави.
Він нагадав, що ще восени 2024 року під час зустрічі з Дональдом Трампом у Trump Tower представив йому План перемоги України. Документ передбачав посилення українських позицій, яке мало змусити Володимира Путіна сісти за стіл переговорів і погодитися на реальні кроки.
Зеленський переконаний, що Україні потрібно повернутися до вже розроблених механізмів посилення обороноздатності та міжнародної підтримки. На його думку, якщо Конгрес США підтримає таку стратегію, до кінця року може з'явитися можливість домовитися про певну деескалацію.
Президент зауважив, що Росія робить ставку на зимовий період, однак посилення України може змусити Кремль обирати дипломатію замість продовження війни.
Володимир Зеленський розповів про результати тристоронніх переговорів України, США та Росії, які відбулися в Абу-Дабі 10–11 листопада. Серед головних тем зустрічей були обмін військовополоненими, можливе енергетичне перемир'я, розблокування Чорного моря та підготовка зустрічі лідерів.
За словами президента, однією з найамбітніших гуманітарних цілей був обмін полоненими за формулою «всіх на всіх». Україна підтримала цю пропозицію, а після візиту американської делегації до Москви вдалося домовитися про масштабний обмін.
Наразі йдеться орієнтовно про 1200–1300 осіб.
Окремо Зеленський повідомив про домовленість щодо більш активного залучення Європи до переговорного процесу. Наступного разу європейські представники мають бути за столом переговорів.
«Наступного разу Європа буде не в сусідній кімнаті, як це було в Абу-Дабі, а за одним столом переговорів. У нас буде спільний порядок денний. Американці поїхали і з цією пропозицією до Москви. Всі сторони це погодили», - повідомив президент.
Він також попросив європейських партнерів до кінця листопада визначитися, хто представлятиме їхні інтереси під час наступних зустрічей. Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена в єдності Європи, оскільки значною мірою залежить від підтримки європейських держав.
Ще однією важливою темою переговорів в Абу-Дабі стала пропозиція України щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Однак російська делегація заявила, що не має повноважень ухвалювати рішення з цього питання.
«Ми бачимо і небажання. Так само, як і будь-яке інше припинення вогню не обговорювалось у деталях. Рускіє сказали: «Вирішуйте це з Путіним», - розповів Зеленський.
Українська сторона наголосила, що якщо остаточне рішення залежить особисто від російського диктатора, необхідно організувати зустріч лідерів. За словами президента, представники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер вирушили до Москви, щоб обговорити відповідні питання з Путіним.
Водночас Зеленський зазначив, що російський президент особисто не підтримує припинення вогню.
«На сьогодні є те, що є. Припинення вогню не підтримує особисто Путін», - підсумував глава держави.
Зеленський назвав російську пропозицію щодо проведення так званої гуманітарної операції в Костянтинівці примітивною спробою повністю захопити місто. За словами президента, Кремль використовує тему мирного населення як привід для реалізації військових цілей.
«Російська історія про «мирне населення» в Костянтинівці - це рефлексії Путіна на те, що він не зміг захопити Костянтинівку. Абсолютно примітивний хід, бо інакше він це місто отримати не може», - заявив Зеленський.
Він також пояснив, чому російська сторона зацікавлена саме в цьому населеному пункті. За словами глави держави, захоплення Костянтинівки може відкрити російським військам шлях до Краматорська та Слов'янська.
Президент звернув увагу, що якби Росію справді турбувала доля цивільних, вона могла б запропонувати аналогічні операції в інших населених пунктах, зокрема поблизу Олешків. Однак таких пропозицій не було.
Україні потрібно у два з половиною рази більше винищувачів F-16, ніж зараз одночасно перебуває в небі. Про це заявив Володимир Зеленський, коментуючи підготовку до наступного засідання у форматі «Рамштайн».
За його словами, частина літаків постійно перебуває на ремонті та модернізації, оскільки ці винищувачі вже не нові. Тому фактична кількість машин, які можуть виконувати бойові завдання одночасно, залишається обмеженою.
Президент зазначив, що Україна продовжує працювати над збільшенням кількості літаків, зокрема веде переговори зі США. Також глава держави наголосив на потребі у великій кількості боєприпасів для боротьби з реактивними дронами типу «Шахед».
За його словами, Україні потрібно 800 тисяч снарядів для F-16 на пів року. Зеленський повідомив, що під час зустрічі в Данії вдалося домовитися про вирішення цього питання.
Президент також прокоментував сутички, які сталися на початку листопада в Петропавлівській Борщагівці. За його словами, інцидент мав провокаційний характер і, ймовірно, був заздалегідь підготовлений.
Зеленський звернув увагу на жінку, яка, за його словами, розпочала конфлікт. Президент зазначив, що громадськість мала змогу ознайомитися з інформацією про неї та її можливі мотиви.
«Це підготовлена історія. Абсолютно. На мій погляд, і з того, що я бачив у матеріалах», - заявив глава держави.
Водночас він зауважив, що в подібних ситуаціях можуть брати участь і звичайні люди. Зеленський закликав правоохоронні органи надати вичерпні відповіді щодо обставин події та встановити, що саме сталося.
Володимир Зеленський вважає, що заяви російського диктатора Володимира Путіна щодо державних кордонів лише віддаляють перспективу завершення війни. За словами президента, позиція Кремля не свідчить про готовність до реальних компромісів і ускладнює посередницькі зусилля США.
«Коли Путін каже щось про державні кордони, це ж точно не зменшення території Росії, правильно? Тому віри товаришу в Кремлі немає», - наголосив Зеленський.
Він також зазначив, що членство України в НАТО могло б стати важливим запобіжником від повторної російської агресії. Президент висловив сумнів, що Путін наважився б розпочати війну проти України, яка вже була б членом Північноатлантичного альянсу.
«Я не впевнений, що Путін буде готовий воювати проти НАТО, з Україною у складі НАТО. Це точно буде йому ще більш непросто, ніж зараз», - підсумував глава держави.
Україна завершила розробку власної антибалістичної ракети в межах програми FREYJA. Водночас для повноцінної роботи системи необхідні додаткові компоненти, постачання яких залежить від міжнародних партнерів.
За словами Зеленського, українська сторона вже отримала першу частину необхідного обладнання від партнерів - данський радар.
«Ми почули доповідь про данський радар. Це перша частина від партнерів, яка готова. І в цілому наша ракета готова. Це головне. Пускова і ракета - це те, що виробляє Україна. Решта елементів залежить від партнерів», - заявив президент.
Зеленський також повідомив про підготовку до наступного засідання у форматі «Рамштайн», яке має відбутися наступного тижня. Президент планує долучитися до зустрічі в онлайн-форматі.
Одним із головних питань залишається забезпечення української протиповітряної оборони додатковими ракетами. За словами глави держави, Україна вже обговорила з європейськими партнерами їхні запаси перехоплювачів PAC-2 та PAC-3 і попросила розглянути можливість передати частину цих боєприпасів.
«Будуть відповідні пакети з усіма нагальними речами. Ми це проговорили під час багатосторонньої зустрічі - групи друзів України. Сказали, скільки в європейців є PAC-2, PAC-3. Попросили попрацювати над відсотком від цих запасів. Це складне питання. Дуже їх просимо», - зазначив Зеленський.
Читайте також: