Про що йдеться у матеріалі:
Уряд України оголосив про зміни до системи бронювання військовозобов'язаних. Для підприємств оборонно-промислового комплексу та паливно-енергетичного сектору граничний рівень бронювання становитиме 95%, а галузеві й регіональні критерії критичності переглянуть. Водночас Кабмін готує механізм, який дозволить бронювати 100% працівників за умови виконання мобілізаційного зобов'язання.
Главред з'ясував, як зміняться правила бронювання від мобілізації, які підприємства можуть втратити право бронювати працівників і що військовозобов'язаним варто перевірити вже зараз.
Як повідомив повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, уряд планує розмежувати статус критично важливого підприємства та його економічні показники. Водночас критерії, за якими підприємствам надають цей статус, переглянуть, щоб виявляти можливі зловживання.
"Критичними мають бути сфери, які реально працюють на оборону та економіку: ОПК, енергетика, зв’язок, логістика, ЖКП та інші. Для них нічого не зміниться. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності буде оновлено й перевірятимуть на зловживання", - повідомив Корецький.
Однією зі змін стане обмеження максимального рівня бронювання навіть для окремих стратегічних галузей. Водночас підприємства, яким для безперебійної роботи необхідно зберегти більшу кількість працівників, зможуть звернутися до Координаційного центру.
"Безумовне повне бронювання нечесне щодо тих, хто служить, і відкриває простір для зловживань. Були компанії, створені спеціально під бронювання, і це стало бізнесом", - наголосив прем'єр-міністр.
Водночас уряд не планує послаблювати роботу підприємств, які виробляють озброєння або забезпечують функціонування критичної інфраструктури. Для них передбачать можливість обґрунтувати потребу в бронюванні більшої кількості працівників.
Уряд готує механізм, за яким підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. За словами Корецького, умови мають передбачати визначений термін служби та збереження робочого місця і зарплати.
"Принципово, щоб людина знала, куди йде і на який термін. За нею зберігаються робоче місце і зарплата", - зазначив прем'єр-міністр.
Механізм спільно опрацьовуватимуть Міністерство оборони, Міністерство економіки та представники бізнесу. Уряд планує затвердити його до 1 грудня.
Окремий напрям змін стосується відповідальності за ухилення від військової служби. Міністерство оборони посилюватиме відповідні заходи, а правила мають бути однаковими для всіх.
За словами Корецького, нова система має дати військовим можливість розраховувати на ротацію, а тим, хто долучається до служби, - розуміти термін її проходження.
"Кінцева мета - щоб ніхто нікого не шукав на вулицях. Має бути зрозуміла система, де кожен знає свої права й обов'язки", - заявив прем'єр-міністр.
Водночас Корецький наголосив, що ухвалені рішення не означають негайного посилення мобілізації. За його словами, зміни спрямовані насамперед на впорядкування бронювання та усунення зловживань. Водночас Україна має бути готовою до різних сценаріїв, зокрема до можливого посилення мобілізації в Росії.
Кабінет Міністрів створив Координаційний центр з організації бронювання на засіданні 23 жовтня. Він має узгоджувати підходи до визначення критично важливих підприємств і розглядати звернення щодо обсягів бронювання.
За інформацією Міністерства економіки, центр матиме консультативно-дорадчий статус. До його роботи залучатимуть представників державних органів, відповідальних за економіку, оборону, безпеку, гуманітарну політику та функціонування критичної інфраструктури.
Серед завдань центру - узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності, розгляд звернень державних органів щодо визначення підприємств критично важливими та надання рекомендацій стосовно можливого скасування такого статусу. Також він розглядатиме питання про збільшення обсягів бронювання понад установлені квоти.
Водночас центр не ухвалюватиме остаточних рішень про надання підприємству статусу критично важливого або його скасування. Ці повноваження залишаються за уповноваженими державними органами, які розглядатимуть рекомендації центру.
Для звичайного розгляду звернень передбачено строк до одного місяця. Якщо є обґрунтована потреба в прискореному розгляді, рекомендації мають надати протягом семи робочих днів.
Уряд планує переглянути критерії, за якими підприємства отримують статус критично важливих для економіки та життєзабезпечення населення. Влада хоче чіткіше розмежувати економічні показники компанії та її реальне значення для оборони й функціонування держави.
До критично важливих напрямів Корецький відніс оборонно-промисловий комплекс, енергетику, зв'язок, логістику, житлово-комунальне господарство та інші сфери, які забезпечують роботу країни.
Центральні органи виконавчої влади й обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві та регіональні критерії критичності протягом десяти днів після набрання відповідними змінами чинності. Оновлені критерії погоджуватиме Координаційний центр.
У Міністерстві економіки наголосили, що перегляд критеріїв не означає автоматичного позбавлення статусу всіх підприємств, які вже отримали його раніше. Якщо критерії, на підставі яких компанію визнали критично важливою, залишаться чинними, підприємство зможе зберегти свій статус.
«Перегляд критеріїв - стандартна процедура, яка здійснюється відповідними органами влади регулярно. Він не тотожний автоматичному перегляду статусів усіх підприємств. Підприємства, раніше визнані критичними за критеріями, які не будуть змінені за результатами перегляду, збережуть статус критично важливого», - пояснили у відомстві.
Водночас адвокат Олексій Мендрук у своєму відео звернув увагу на підприємства, які отримали критичність переважно за економічними показниками. Він радить роботодавцям перевірити, на якій підставі компанію визнали критично важливою, та стежити за оновленням критеріїв.
Уряд переглянув граничний рівень бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та паливно-енергетичного сектору. Для цих категорій він становитиме до 95% військовозобов'язаних працівників замість безумовного бронювання всього персоналу.
Водночас уряд заявляє, що зміни не повинні завадити роботі підприємств, які виробляють озброєння або забезпечують функціонування критичної інфраструктури.
«Зменшення граничних обсягів не повинно стосуватися критично важливого персоналу: працівники, які безпосередньо забезпечують виробничий процес, виконання оборонних контрактів, оперативні, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи, мають бути заброньовані в повному обсязі», - повідомили в Міністерстві економіки.
Керівники підприємств визначатимуть, кого бронювати в межах установленої квоти. За роз'ясненням Мінекономіки, обмеження насамперед стосуватиметься допоміжного й обслуговуючого персоналу, якщо його функції не є критично необхідними для роботи компанії.
Під час розрахунку граничного відсотка бронювання враховуватимуть також громадян, які мають відстрочку з інших законних підстав, зокрема багатодітних батьків та опікунів.
Водночас квота у 95% не означає, що підприємство за жодних обставин не зможе бронювати весь персонал. Уряд готує окремий механізм, який дозволить повне бронювання за умови виконання мобілізаційного зобов'язання. Крім того, підприємство зможе звернутися до Координаційного центру з обґрунтуванням потреби в більшій квоті.
Уряд пояснює зміни необхідністю збалансувати потреби Сил оборони та стабільну роботу підприємств, від яких залежить виробництво зброї й іншої продукції для українського війська. Підприємствам потрібно мати змогу планувати виробництво, утримувати кваліфікованих спеціалістів і виконувати державні контракти. Водночас правила бронювання мають бути прозорими, щоб механізм не використовували для ухилення від служби.
«Підприємства повинні мати змогу планувати роботу, утримувати фахівців і нарощувати виробництво», - заявив міністр оборони України Євгеній Хмара.
У Міністерстві оборони наголошують, що потреби фронту та виробничі можливості оборонної промисловості взаємопов'язані. Держава має забезпечувати комплектування війська, але водночас зберігати виробничі спроможності, необхідні для продовження бойових дій.
«Нам потрібні і люди, які захищають Україну на фронті, і фахівці, які забезпечують їх зброєю. Завдання держави - створити умови, за яких обидві складові нашої оборони працюватимуть ефективно, а правила будуть справедливими», - наголосив міністр оборони.
Народна депутатка від партії «Голос» Соломія Бобровська звернула увагу на збільшення кількості заброньованих військовозобов'язаних. В інтерв'ю Radio NV вона поставила під сумнів темпи зростання цього показника на тлі тривалого комплектування Сил оборони.
За словами депутатки, суспільство має отримувати зрозумілі пояснення щодо того, у яких галузях кількість заброньованих зростає найшвидше та чим це зумовлено.
«Чому щомісяця цей приріст так відбувається, що на сьогодні ми маємо ці півтора мільйона заброньованих осіб, як вони в нас ростуть і рости будуть? У нас фактично бронюється 30–40–50 тисяч щомісяця», - зазначила Бобровська.
Депутатка порушила питання не лише про загальну кількість заброньованих, а й про розподіл бронювань між секторами економіки та причини збільшення показників.
Народний депутат Руслан Горбенко в інтерв'ю «Телеграфу» застеріг, що перегляд бронювання без системної роботи над питанням відповідальності за ухилення від військової служби може не дати очікуваного результату.
На його думку, позбавлення працівника бронювання саме по собі не гарантує, що людина долучиться до війська. Частина людей, припускає депутат, може уникати офіційного працевлаштування або переховуватися від мобілізаційних заходів.
Горбенко також звернув увагу на можливі економічні наслідки. Якщо люди після втрати бронювання залишатимуть офіційний сектор зайнятості, це може скоротити податкові надходження без відповідного збільшення кількості військовослужбовців.
«Окей, ми робимо аудит цих підприємств, знаходимо зловживання, директори звільняють цих людей, а потім ці люди ухиляються. Тобто було плюс-мінус 200–300 тисяч СЗЧ і десь 1,3–1,5 мільйона ухилянтів, і їх просто стане більше на 20%. Який результат? В економіці за податками - мінус. До ТЦК більше людей не дійшло», - заявив народний депутат.
За оцінкою Горбенка, ефективність змін залежатиме від того, чи зможе держава забезпечити не лише перевірку підприємств, а й виконання правил військового обліку.
«Якщо це не робити системно, то це буде просто пшик і постріл у ногу економіки України», - вважає депутат.
Адвокат Олексій Мендрук у відео на YouTube проаналізував чотири оголошені урядом рішення й пояснив, на що варто звернути увагу військовозобов'язаним і роботодавцям. Він наголошує, що наслідки для конкретної людини залежатимуть від її підстав для відстрочки, а для підприємства - від того, за якими критеріями воно отримало статус критично важливого.
Мендрук радить роботодавцям перевірити статус критичності та стежити за оновленням галузевих і регіональних критеріїв. На його думку, найбільше запитань можуть виникнути в підприємств, які отримали критичність переважно за економічними показниками. Однак адвокат зауважує, що остаточні вимоги стануть зрозумілими після затвердження й оприлюднення відповідних правил.
Коментуючи граничний рівень бронювання, адвокат сказав:
«Як ви зрозуміли, то 100% бронювання вже не буде. І якщо воно буде, то лише за умови механізму, коли частину таких людей будуть усе ж таки відправляти на фронт за певною процедурою, яку ми також побачимо».
Адвокат також радить військовозобов'язаним перевірити, чи належним чином оформлено їхнє право на відстрочку та чи актуальні документи, які його підтверджують. Самої наявності документів про підставу для відстрочки може бути недостатньо, якщо відповідний статус не оформлено належним чином.
«Якщо маєте право на відстрочку, актуалізуйте ці документи, зверніться до ЦНАПу або через Резерв+, оформіть відстрочку», - радить Мендрук.
У своєму відео він також закликає перевірити, чи продовжено відстрочку та чи відображається актуальна інформація в системі. Адвокат розповідає, що, за його спостереженнями, частина людей отримує автоматичне продовження, тоді як у деяких випадках виникають питання під час звернення до ЦНАПів. Це його опис практичних ситуацій, а не гарантія автоматичного продовження відстрочки для кожного громадянина.
Тим, хто має підстави для відстрочки за станом здоров'я, Мендрук радить перевірити актуальність медичних документів. Вони можуть мати значення під час проходження військово-лікарської комісії та, за потреби, оскарження її висновку.
Окремо адвокат звернув увагу на третій напрям урядових змін - посилення відповідальності за ухилення від військової служби. У своєму відео він зазначив, що на момент запису не бачив тексту відповідного законопроєкту, тому детально оцінити майбутні норми не міг. Мендрук також згадав про зауваження щодо правових аспектів роботи Координаційного центру, пославшись на оцінку Національного агентства з питань запобігання корупції.
Читайте також:
Сергій Корецький - український підприємець та менеджер у нафтогазовій галузі. Прем'єр-міністр України з 16 липня 2026 року. Директор ПАТ «Укрнафта» та АТ «Укртатнафта» (з листопада 2022 до 13 травня 2025), пише Вікіпедія.