Коротка рефлексія після багатьох зустрічей у США: для США війна в Україні, на жаль, один із багатьох конфліктів на глобальній карті. Але роль України має специфіку – це ворота до Європи та стабільність усього регіону. Тому головне завдання - не пустити росію до Європи.
Важливо зрозуміти, що США не має на меті звільнити всю територію України… Це лише наша мета. У США є мета - не пустити росію далі до Європи, повернути в стабільність у регіон і припинити людські жертви. Це ключова відмінність наших позицій.
Додаткові (але не основні) цілі США:
- Енергетична безпека регіону (без росії)
- Продовольча безпека (без росії)
Крім того, війна в Україні знову повернула Америці максимальний вплив у світі, плюс перезавантаження НАТО, плюс величезні замовлення оборонному комплексу, що підтримало американську економіку та робочі місця.
Ну і для американських еліт важливо відповідати очікуванням свого електорату та мати повістку «миротворців» на наступних президентських виборах у листопаді 2024. Миротворцем можна лише припинивши війну і тут є 2 сценарії:
1. Допомогти Україні перемогти у війні (2-ю армію світу) у чому американці відверто дуже сумніваються
2. Змусити сторони підписати «мирну угоду» (умови не важливі, важливий сам факт)
І за другим сценарієм нас ведуть. Підтвердженням цього сценарію є повідомлення в американських ЗМІ, що конфлікт в Україні триватиме 7-8 років. А вибори вже за рік…
Отже, наша перемога, звільнення України, це лише наша мотивація та мета, що потребує інших підходів до забезпечення країни ресурсами, озброєнням та «нової економічної політики воєнного часу». Питання збільшення підтримки США лежить у площині зміни цілей та мотивації Штатів в Україні. А це можливо при перезавантаженні наших відносин, що ґрунтується на прояві нами суб'єктної позиції та перехід у формат взаємовигідних регіональних проектів.
Але наскільки ми готові до цього? Наскільки ми готові мислити та діяти стратегічно? Наскільки ми ментально готові перейти з позиції жертви у позицію партнера, хоч і молодшого? Це питання.
Співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future. Працював у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, був членом ради директорів Національного депозитарію.