Російського опозиціонера Олексія Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Формулу "Новачка" дістати просто, а сировину для його виробництва - лише на чорному ринку. Якщо дізнатися точну назву речовини, можна простежити його походження, заявив очільник Інституту токсикології при Центрі Гельмгольца в Мюнхені, професор Мартін Геттліхер.
Про це Мартін Геттліхер розповів в інтерв'ю DW.
За його словами, найголовніше зараз у справі про отруєння Навального - визначити, якою саме речовиною його атакували.
«Зараз ми чітко визначилися з групою речовини, але все ще залишається дуже багато запитань. Головне запитання: що саме це за речовина? Тому що тільки це дасть нам можливість простежити, звідки воно виникло. І підкаже, де воно було зроблене. (У токсикологів бундесверу. - Ред.), можливо, вже є більше інформації, але вона ще не оприлюднена», - пояснив токсиколог.
Також він підкреслив, що у відкритому доступі є формули деяких "Новачків", але далеко не всі.
«Є також лабораторії в Америці, в Ірані, які виробляють такі речовини для аналітичних цілей в дуже малих кількостях. Тобто знання того, як робити такі речовини, в принципі, є. Той, кому це дуже потрібно, може його отримати. Його, звичайно, не створити в підвалі, треба гарне обладнання. Також потрібен спеціальний одяг, щоб захистити себе. Але це не неможливий, але страшно складний синтез», - пояснив Геттліхер.
Токсиколог звернув увагу на те, що непомітно отримати сировину для виробництва отрути майже неможливо.
«Це складно зробити непомітно. Це речовини, які підпадають під дію Конвенції про заборону хімічної зброї. Якби я зараз почав замовляти такі речовини у великих масштабах і в потрібних комбінаціях, до мене б у двері постукала прокуратура», - сказав він.
Читати такожРосійський токсиколог сказав, які проблеми зі здоров'ям знайшли у Навального Підводячи підсумки, токсиколог додав, що речовина ніколи не буває повністю чистою. У кожному матеріалі завжди є домішки, побічні продукти. І ці домішки, і побічні продукти - це як відбиток пальців, і знайшовши їх, можна дізнатися, звідки взялося речовина.
«Іноді можна відновити ці відбитки із зразка в лабораторії, якщо є можливість порівняти ці зразки з іншими», - резюмував Геттліхер.