Садир Жапаров провів телефонну розмову з Емомалі Рахмоном/ Фото Reuters
Садир Жапаров і Емомалі Рахмон провели 1 травня телефонну розмову. Сторони домовилися відвести всю військову техніку від кордону.
Президенти Киргизії й Таджикистану - Садир Жапаров і Емомалі Рахмон – 1 травня провели телефонні переговори. Лідери обговорили повне припинення вогню на кордоні між країнами та відведення військових від зони дислокації.
Як повідомляє пресслужба президента Киргизії, президенти висловили впевненість у якнайшвидшому врегулюванні ситуації, що склалася на кордоні.
"В ході телефонної розмови, глави Киргизстану і Таджикистану ще раз підтвердили, що вся військова техніка буде відведена від прикордонних районів з обох сторін", - йдеться у повідомленні.
Крім того, лідери двох країн домовилися створити спільну комісію Киргизстану і Таджикистану з ревізії всієї військової техніки по периметру киргизько-таджицького кордону.
У пресслужбі президента Таджикистану підтвердили факт розмови. Також повідомили, що обговорювалися ті ж питання, про які заявила киргизька сторона.
"Особливу увагу було приділено питанням повного дотримання режиму припинення вогню та повернення військ на постійні позиції", - йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, вранці в суботу, 1 травня, в прикордонній службі киргизького Державного комітету національної безпеки заявили, що військовослужбовці Таджикистану відкрили вогонь по житлових будинках громадян Киргизстану в місцевості Арка Лейлекського району Баткенської області.
Водночас в таджицьких правоохоронних органах заявили, що інформація про обстріл території не відповідає дійсності.
Конфлікт Душанбе і Бішкека - про що важливо знати:
28 квітня близько 150 жителів прикордонних районів Киргизії й Таджикистану закидали один одного камінням. Конфлікт стався через встановлення таджицькими прикордонниками камер відеоспостереження біля водозабору. Увечері обстановка стабілізувалася: таджицька сторона погодилася прибрати камеру з ліній електропередач біля водорозподільного пункту, проте керівник Ісфаринського району Баховидін Баходірзода відмовився підкоритися вимозі Душанбе.
І Бішкек, і Душанбе дотримуються точки зору, згідно з якою конфлікт трапився після установки камер Таджикистаном. Ділянка кордону є спірною, тому в Киргизії вважають таке рішення незаконним. Таджицька сторона вважає, що має право на реалізацію таких заходів.
Одна з проблем пов'язана з тим, що карти 1924-1927 років і 1989 року вказують на приналежність водорозподільного пункту Головний саме Таджикистану. Водозабір знаходиться у верхів'ях річки Ісфара і використовується для зрошення і постачання водою прикордонних територій Таджикистану, Киргизії та Узбекистану.
Крім того, існують питання і в ситуації з делімітацією кордонів Таджикистану і Киргизстану. Протяжність кордонів двох держав - 976 кілометрів, причому тільки 504 з них чітко визначені в договорах і позначені на картах. На ділянках кордонів, які не демарковані, нерідко виникають конфлікти через землю, воду, нерегламентований перетин кордонів, а також міжетнічні проблеми. В ході протистоянь сторони можуть задіяти камені або зброю.
Киргизстан і Таджикистан є державами-учасницями Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).