Про що йдеться у матеріалі:
Державний департамент США офіційно оголосив Україні демарш через наслідки ударів українських сил по російському чорноморському порту Новоросійськ наприкінці 2025 року. За словами посла України в США Ольги Стефанішиної, американські дипломати висловили занепокоєння щодо впливу цих ударів на американські економічні інтереси та інвестиції, зокрема через Казахстан, які здійснюються через Каспійський трубопровідний консорціум. При тому, що росіяни неодноразово атакували американські об'єкти і бізнес США на території України, але про це чомусь в Держдепартаменті Сполучених Штатів не кажуть.
Главред зібрав головне, що варто знати про демарш з боку США та які наслідки це матиме для України.
Сполучені Штати направили Україні демарш у зв’язку з ударами по російському чорноморському порту в Новоросійську, зазначивши, що такі дії можуть зачіпати американські економічні інтереси. Про це повідомила посол України у США Ольга Стефанішина, передає CNN.
За її словами, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії американська сторона поінформувала Київ, що атака на Новоросійськ вплинула також на економічні інтереси США та Казахстану.
"І ми чули від Державного департаменту, що нам слід утримуватися від, знаєте, нападів на американські інтереси", - розповіла Стефанішина.
У зв’язку з цим посольство України отримало демарш від Державного департаменту США. Водночас вона підкреслила, що Вашингтон не висував вимог утримуватися від ударів по російській військовій чи енергетичній інфраструктурі.
«Це звернення не було пов'язане з заохоченням України утриматися від атак на російську військову та енергетичну інфраструктуру. Воно було пов'язане з тим фактом, що там були зачеплені американські економічні інтереси», – сказала вона.
Дивіться відео одного із ударів по порту Новоросійська у листопаді 2025 року:
У повідомленні американської сторони також зазначалося, що економічна зацікавленість США в Україні наразі не є такою ж масштабною, як у випадку з Казахстаном. Посол зауважила, що цей випадок продемонстрував недостатній рівень економічної інтеграції між Україною та США за роки незалежності, і висловила намір змінити цю ситуацію.
"Мені дуже, дуже шкода, що за 35 років незалежності України, маючи стільки можливостей, ми так і не досягли ситуації, коли могли б зробити те саме", - додала Стефанішина.
Вона наголосила, що її діяльність спрямована на розвиток співпраці зі США задля досягнення мирної угоди, а також на формування довгострокових і стійких американських економічних інтересів в Україні, що могло б стати однією з найвагоміших гарантій безпеки для держави.
Крім того, Стефанішина закликала Конгрес ухвалити комплексний законопроєкт про санкції, який створить основу для подальшого посилення обмежень проти Росії, зокрема після внесення до санкційного списку двох найбільших російських нафтових компаній — «Лукойл» і «Роснефть». Вона додала, що Україна активно взаємодіє з американськими законодавцями щодо цього документа та розраховує на широку двопартійну підтримку, а також на його підписання президентом після ухвалення.
«Тож його слід ухвалити зараз, або нам доведеться визнати, що немає волі це зробити», – сказала вона.
Український експерт з енергетики Михайло Гончар нагадав, що після ракетного удару РФ 21 серпня минулого року по заводу американської компанії Flex у Мукачевому американського віце-президента Джей Ді Венса запитали про цю атаку, і він відповів, що йому це не подобається, однак це війна.
«Тож і в даному випадку, коли мова йде про американські компанії, що повʼязали свій бізнес з Росією, українська посол мала би чітко процитувати американського віцепрезидента: «…але це війна», - наголошує він.
Гончар також зазначив, що великі енергетичні корпорації, зокрема Chevron та ExxonMobil, добре усвідомлюють ризики, пов’язані з Каспійським трубопровідним консорціумом, однак для них у пріоритеті залишаються прибутки акціонерів і бонуси топменеджменту. За його словами, цим компаніям байдуже, хто є агресором, а хто обороняється, і вони не зацікавлені вкладати кошти в диверсифікацію маршрутів експорту казахстанської нафти. Натомість дешевшим варіантом він називає фінансування лобістських зусиль, які можуть забезпечити тиск з боку Білого дому на Україну.
Експерт додав, що подібна ситуація спостерігалася і за адміністрації Джо Байдена, згадавши заяви представників Пентагону після ударів по низці російських нафтопереробних заводів.
«Ці дві американські компанії, які залежні від російської «Транснєфті» є дуже зручним інструментом впливу на Білий дім, незалежно від того хто там сидить в головному кріслі. Я не раз вказував на небезпеку, яка походить для нас від цих компаній. Але у цьому випадку є й позитив. селективний підхід (адміністрації Трампа, - ред.) до інтересів різних американських компаній відкриває для нас певне вікно можливостей», - резюмує він.
Визначальним моментом у цій ситуації є структура власності Каспійського трубопровідного консорціуму. Серед його акціонерів є американська компанія Chevron Caspian Pipeline Consortium Company, яка входить до складу енергетичної корпорації Chevron і володіє 15% акцій консорціуму. Про це повідомив колишній речник НАК «Нафтогаз України» у Львівській області Віктор Гальчинський у коментарі УНН.
Водночас, за його словами, вагома частка в цьому об’єкті належить і російській державі.
"Так само там російській державі належить 24% через компанію "Транснєфть". Структура акціонерів консорціуму на сьогодні не змінилася", – сказав він.
Експерт наголосив, що консорціум має міжнародний статус і не є суто російською інфраструктурою. Саме тому перші удари по портових і нафтових об’єктах Новоросійська наприкінці 2025 року спричинили гостру реакцію не лише з боку США, а й Казахстану. Тоді казахстанська сторона виступила з обережною, але доволі жорсткою заявою щодо ситуації.
Оголошений США демарш на адресу України, на думку генерал-лейтенанта у відставці Ігоря Романенка, слід розглядати крізь призму американських пріоритетів у підході до ситуацій, пов’язаних із Україною та Росією. В ефірі телеканалу «Київ24» він заявив, що ці пріоритети свідчать про прагнення Вашингтона враховувати інтереси Російської Федерації, і відповідні домовленості це підтверджують.
«І справа там в Новоросійську, що там є два термінали. Один, який забезпечує транспортування нафтопродуктів, суто російський, а інший з Казахстану, де були і є залучені американські інвестори. Тому американці зробили таку заяву», - сказав він.
Романенко звернув увагу, що в аналогічних випадках, коли йшлося про дії з боку України, реакція США була іншою, що, на його думку, демонструє різний підхід до сторін.
Він наголосив, що Україна має завдавати ударів по військових цілях, зокрема по об’єктах, пов’язаних із паливно-мастильними матеріалами. Раніше такі дії сприймалися американською стороною без суттєвих застережень, оскільки це відкривало для США додаткові можливості для просування власних енергетичних інтересів.
"Я думаю, що буде продовжуватись нанесення ударів по всьому, що повʼязане з паливними матеріалами. Але будемо наносити удари більш чітко, щоб це не торкалось американського бізнесу", – прокоментував генерал-лейтенант.
За словами Романенка, Дональд Трамп зацікавлений у збільшенні продажів американських енергоресурсів замість російських, водночас уникаючи шкоди для бізнесу США в Росії. Щодо дозволів на удари по території РФ, він зазначив, що Вашингтон може впливати на використання озброєння, яке навіть продається європейським країнам, якщо те згодом передається Україні, оскільки це передбачено законодавчими механізмами. Водночас Україна продовжує застосовувати власні засоби ураження — передусім дрони, а також наявні ракети та інші види озброєння.
«Тому це така воєнна дипломатія на лезі ножа. Але це треба проводити, тому що інтереси України в цій війні, вони окремо від інтересів союзників різних», - резюмує він.
Експерт підкреслив, що такі дії можуть позначатися на відносинах зі США, однак Україна змушена враховувати власні інтереси у війні. Він припустив, що удари по об’єктах, пов’язаних із паливною інфраструктурою, триватимуть, але здійснюватимуться більш вибірково, щоб мінімізувати ризики для американського бізнесу.
Український журналіст і публіцист Віталій Портников пояснив, що демарш з боку Державного департаменту США стосується українського удару по Новоросійську в листопаді 2025 року. Йдеться про атаку, яка могла зачепити термінали Каспійського трубопровідного консорціуму, через які транспортується казахстанська нафта. При цьому частка американських компаній у цьому консорціумі є відносно невеликою — приблизно до 5%.
Портников зауважив, що Казахстан не зобов’язаний експортувати свою нафту виключно через російський порт, адже має й альтернативні маршрути.
«Якщо у Сполучених Штатів такі вже великі інтереси у Казахстані, у Вашингтоні мали б повідомити керівництво у Астані, що йому варто переорієнтувати свої енергетичні поставки так, щоб вони не були пов'язані із комунікаціями країни, яка продовжує загарбницьку війну проти України і проти якої Сполучені Штати запровадили цілу низку санкцій, у тому числі і енергетичного характеру. І таким чином нагадувати Казахстану про небезпеку його союзницьких взаємин з Російською Федерацією, а Казахстан, як відомо, не тільки забезпечує постачання своєї нафти через Росію, але і, як відомо, допомагає цій країні обходити західні санкції, залишається частиною ОДКБ», - вказав він у відео на YouTube.
Він також підкреслив, що якби адміністрація США послідовно керувалася логікою захисту власних економічних інтересів, це виглядало б інакше. Журналіст нагадав, що Дональд Трамп неодноразово говорив про угоду з Україною щодо мінералів як про важливий елемент американських інтересів і наголошував на потенційних мільярдних прибутках для США.
«І от виникає тоді питання, чого ж це постійні обстріли української інфраструктури, знищення можливостей добувати ці мінерали якось не сильно обходять Сполучені Штати, а 5% американських компаній в одному з енергетичних консорціумів обходять», - наголошує він.
Крім того, Портников зазначив, що Росія неодноразово завдавала ударів по об’єктах в Україні, пов’язаних із американським бізнесом. Водночас, за його словами, адміністрація Трампа, відколи він перебуває в Білому домі, не висловлювала публічних протестів Москві з цього приводу та не акцентувала на необхідності захисту інвестицій американських компаній.
«Так що сам демарш Держдепартаменту не витримує жодної критики. Але цікавим є не це. Цікавим є зрозуміти, а чому це взагалі відбулось. І в мене немає ніяких сумнівів, що хтось або спеціальний представник президента Російської Федерації Дмитрієв або президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв могли просто пожалітися або самому Трампу під час недавньої зустрічі на рівні тієї самої Ради миру або його спеціальному представникові Стіву Віткоффу і зятю Джареду Кушнеру, з якими постійно зустрічається Віткофф, який розповідає про трильйони доларів, які Сполучені Штати зароблять на контактах з Росією, якщо вони здадуть Україну», - сказав він.
За словами журналіста, Стів Віткофф і Джаред Кушнер могли поінформувати Дональда Трампа про те, що українські дії потенційно зачіпають інтереси американських компаній. На його думку, реакція Трампа була радше емоційною, адже складно інакше пояснити появу демаршу через події листопада 2025 року, якщо зараз уже наближається березень 2026-го.
Портников звернув увагу, що американська сторона кілька місяців не поверталася до цього питання. Ще в листопаді 2025 року удар по Новоросійську активно обговорювався, із протестами виступали в Астані, а керівництву України та Казахстану довелося врегульовувати наслідки атак по об’єктах Каспійського трубопровідного консорціуму. Тоді українська влада наголошувала, що не має наміру завдавати шкоди інфраструктурі, пов’язаній із казахстанськими інтересами.
«Тоді ніякої американської реакції взагалі не виникало. Ані у Білому домі, ані у Державному департаменті ніхто не звернув жодної уваги на відсотки американських компаній, які беруть участь у трубопроводному консорціуму. А тепер, як бачимо, помітили, тому що це помітив або Трамп, або хтось з його найближчих соратників. І ще раз продемонстрував, що гроші є набагато більш важливими орієнтирами для цієї адміністрації, ніж цінності навіть здоровий глузд», - додав він.
Якщо подивитися на ситуацію ширше на ситуацію з американським демаршем, то йдеться не просто про претензії, а про необхідність судового переслідування, зокрема в американських судах, за фінансування російської агресії, геноциду, тероризму та вбивств українців російською армією. Про це заявив військовий експерт, льотчик-інструктор і полковник ЗСУ в запасі Роман Світан в інтерв’ю «Фабриці новин».
Він наголосив, що американські компанії Exxon Mobil і Chevron сплачують за транзит нафти, яку вони видобувають у Казахстані та транспортують трубопроводом через територію Росії. Таким чином, оплачуючи цей транзит, вони фактично фінансують російські бойові дії проти України.
«Для нас це дуже важливо, добивати Новоросійськ. Тому що в Новоросійській бухті знаходиться Чорноморський флот Російської Федерації. Залишки, принаймні, Чорноморського флоту. І для нас важливо його добити. На даному етапі, природно, під удар повинні потрапити всі технологічні механізми, які там в цьому порту знаходяться», - наголосив він.
Світан також пояснив, що в Новоросійській бухті працюють кілька терміналів. Зокрема, нафтовий термінал Шесхаріс переважно обслуговує російську нафту, а також діє термінал Каспійського трубопровідного консорціуму, через який транспортується казахстанська нафта. Водночас, за його словами, російська сторона частково домішує до казахстанської нафти власну, фактично змішуючи її. Він підкреслив, що українські фахівці добре розуміють, як здійснюється така прокачка і які кошти за це сплачуються.
Україна знову може зіткнутися з посиленням тиску з боку США щодо необхідності піти на певні компроміси, і Росія, ймовірно, намагається сприяти такому розвитку подій. Таку позицію висловив експерт-міжнародник Станіслав Желіховський в ефірі телеканалу «КИЇВ24».
На його думку, нинішня ситуація формується під впливом сукупності чинників, зокрема можливого зменшення рівня американської підтримки України. Він також звернув увагу на появу низки негативних сигналів з боку США, що може свідчити про зростання політичного тиску на Київ.
«Хочу надати і про демарш, і про нові часові рамки, які окреслює Трамп під час спілкування із Зеленським. І мені здається, це те, що однозначно влаштовує Росію», - сказав він.
Вам також може бути цікаво:
CNN (англ. Cable News Network; укр. Кабельна мережа новин) — одна з провідних телерадіокомпаній світу. Була заснована у 1980 р. Тедом Тернером виключно як телевізійне агентство новин.
Штаб-квартира компанії розташована в місті Атланта, штат Джорджія, однак в інших містах країни, а також закордоном знаходиться багато філіалів. Крім США, телекомпанія транслює по кабельній мережі свої передачі також і на Канаду. Окремий підрозділ «CNN International» здійснює мовлення на 212 інших країн світу через супутник. В усьому світі випуски новин телекомпанії дивляться більш ніж 1,5 мільярди осіб, пише Вікіпедія.