Україна є спадкоємицею однієї з наймогутніших держав середньовічної Європи-Київської Русі, і "двоюрідним племінникам і дуже далеким родичам не слід зазіхати" на її спадщину, а також "намагатися якось довести свою причетність до подій, які відбулися далеко". Про це сказав у своєму привітанні українцям з нагоди 1033-річчя з дня Хрещення Київської Русі президент України Володимир Зеленський.
Цілком ймовірно, президент полемізував з недавньою пропагандистською статтею російського президента Володимира Путіна про Україну.
"Нам не потрібно доводити це історичними трактатами, роботами, статтями, потім що наші докази – вони не на папері, а в металі і камені. Не в міфах і легендах, а в наших містах і на наших вулицях", − заявив він.
Далі, Зеленський провів недвозначну паралель між російською агресією проти України і татаро-монгольської навали в XIII столітті.
"У 1240 році Десятинна церква була зруйнована ханом Батиєм. А після відновлення, в 1928 році, — зруйнована вдруге, радянською владою. Ми завжди щось будуємо. Іноді хтось цим захоплюється, іноді хтось це захоплює. Але ми завжди повертаємося і завжди повертаємо. І сьогодні ми повинні спільно прагнути до одного: що побудовано - не втратити, що зруйновано — відновити, що захоплено — повернути. А все це разом і всім разом-назавжди зберегти. А значить-зберегти себе і державу", - підсумував президент.
Читати також"Україна-дітище радянської доби": повний текст скандальної статті Путіна про Україну
Нагадаємо, 13 липня була опублікована стаття президента Росії Володимира Путіна про Україну. У матеріалі йшлося про звинувачення української сторони в нібито небажанні слідувати врегулюванню конфлікту на Донбасі на базі Мінських угод. При цьому Путін звинуватив Київ в організації "кривавих провокацій" в зоні збройної конфронтації.
Путін вважає Україну елементом "глобальної змови" проти Росії і звинуватив Київ у тому, що українська влада нібито залишила Донбас.
Президент України Володимир Зеленський у відповідь вибухнув наріканнями-у Путіна є час для написання статей про Українську державу, проте немає можливості провести зустріч на вищому рівні.