Розстріли цивільних протестувальників у Казахстані, 50-річні штурмовики під Кремінною та боротьба за громадянство.
Доброволець ЗСУ з Казахстану Жасулан Дуйсембін дав відверте інтерв’ю Наталії Мосейчук в межах проєкту «Мосейчук+».
Жасулан Дуйсембін — громадянин Казахстану, прибув до Україні у 2015-му році. До цього проходив строкову службу у морській піхоті Казахстану. Зізнається — вірив кремлівській пропаганді про «фашистів» у Києві. Втім, зійшовши з трапу літака в Борисполі — вперше вдихнув вільно. Це дуже контрастувало з ситуацією в Казахстані.
«Все, що є в Казахстані — це рабська система. У нас, коли ти підписуєш контракт (зі Збройними силами - ред.), ти обов’язково виконуєш накази, які тобі дає диктатор. Скаже стріляти в народ — ти маєш стріляти», — розповів Жасулан.
Доброволець зробив сенсаційне зізнання — у 2011-му році ледь не став причетним до розстрілу протестувальників на Заході Казахстану.
«В Казахстані є таке маленьке містечко Жанаозен, на заході. У нас був наказ відкривати вогонь на ураження в усіх, кого побачимо. Нам казали, що ніхто не понесе відповідальності. Із 20 БТР, які виїхали з нашої частини, доїхали тільки 8 — решта зламалися по дорозі», — згадує він.
Бійців тоді відправили охороняти від протестувальників нафтові вишки.
«Нам казали — стріляйте в голову, в серце, куди завгодно. Я був там. І слава богу, що на мою вишку ніхто не напав. Я був сліпим дурнем, готовим виконати будь-який наказ», — каже Жасулан.
В Україні ж світ для нього перевернувся. Зізнається — полюбив українців з першого погляду. Коли більше дізнався про російську інтервенцію на Донбасі, без вагань долучився до Збройних Сил України — захищати те, що встиг полюбити. В лавах армії зустрів повномасштабне вторгнення рф. Два роки провів у боях.
«Останні півроку я ні з ким не знайомлюсь в армії взагалі. Це такий психологічний захист. Мобілізація триває, постійно приходять нові хлопці. Ти вже звик до того, що подружився з людиною, прив’язався. А людина загинула — тобі боляче», — зізнається Жасулан.
Обурюють добровольця і результати мобілізації в країні.
«В Кремінній (окуповане росіянами містечко в Луганській області — ред.) біля мене були 50-річні штурмовики. Це жах якийсь…Зараз “в бой идут одни старики», — каже Жасулан. І додає — все це впливає на хід війни.
«Єдине, на що ми зараз здатні — це тримати оборону. Те, що зараз має Україна — вистачить, щоб не пустити цей жах вглиб країни. Але це не про наступ. Це моя особиста думка», — вважає доброволець.
Втім, зупинятися казах не збирається — і готовий воювати до кінця. Не боїться він і смерті — щоправда, не хоче загинути без українського громадянства, якого добивається роками.
«На сьогодні моя справа вже в Офісі Президента», — розповів Жасулан.
Як через рішення Жасулана Дуйсембіна підтримати Україну постраждала його мама в Казахстані? Чому Астана причетна до вбивств українців не менше, ніж Кремль? І чому добровольця обурило нагородження пса Патрона Орденом за мужність? Дивіться у новому випуску проєкту «Мосейчук+» на Youtube-каналі Наталії Мосейчук за посиланням https://bit.ly/49vSbsS.