Великі металургійні компанії в Україні стали частіше звертати увагу на екологічні проєкти і вкладати в них фінанси, але без допомоги держави не обійтися.
Як заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, для фінансування проєктів з декарбонізації економіки, Україні протягом 10 років знадобиться 102 мільярди євро капітальних інвестицій, пише "Бізнес Цензор". Саме такі кошти знадобляться, щоб зменшити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року.
У виданні підкреслили, що в межах програми боротьби зі змінами клімату Fit for 55, яка передбачає низку різних заходів, спрямованих на скорочення викидів, і реалізується під егідою Паризької кліматичної угоди, країни-учасники взяли добровільні зобов'язання щодо скорочення викидів СО2. Зокрема, Євросоюз взяв на себе зобов'язання скоротити викиди на 55%, а Україна – на 65% порівну з рівнем викидів 1991 року.
Водночас українські металургійні гіганти вже активно приєднуються до реалізації програми. Так, найбільший обсяг інвестицій в екологічні проєкти заявила гірничо-металургійна група компаній "Метінвест" бізнесменів Ріната Ахметова і Вадима Новинського. Торік інвестиції групи в оновлення зросли на 30% – до 500 млн дол, а найближчими чотирма роками група інвестує в екологічні проєкти 1,5 млрд дол. Це при тому, що на частку підприємств групи "Метінвест" припадає лише 16% викидів в Україні, проте інвестиції групи на екологічні проєкти становлять 40% від загального обсягу в Україні.
"На відміну від сумного тренду в країні, а саме – деіндустріалізації, "Метінвест" вибрав інший шлях, інвестиційний, він в довгостроковій перспективі повинен нам дозволити зберегти стратегічно важливу індустрію і бути екологічно чистими", – розповів на міжнародному форумі в Києві "Декарбонізація сталевої індустрії: виклики для України" гендиректор "Метінвесту" Юрій Риженков.
Він зазначив, що компанія постійно вивчає різні технологічні рішення для скорочення викидів. Крім того, "Метінвест" планує перейти на європейську систему моніторингу та звітності викидів парникових газів і впровадити дорожню карту для скорочення викидів, аналогів якої в Україні ще немає. Також група уклала меморандум з міжнародною компанією, яка надає повний комплекс технологій, продуктів і послуг для підприємств металургійної промисловості Primetals Technologies, а також з провідним австрійським дослідницьким центром в металургії K1-MET для реалізації спільних проєктів зі скорочення викидів парникових газів.
Водночас група Ferrexpo Костянтина Жеваго, яка управляє Полтавським та Єристівським гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК), планує найближчими роками інвестувати у зменшення вуглецевого сліду 300 млн грн. А трубно-колісна корпорація "Інтерпайп" Віктора Пінчука у 2012 році відкрила електросталеплавильний комплекс з найнижчим в галузі викидами СО2, інвестиції склали 1 млрд дол. DSH Steel, яка входить в гірничо-металургійний дивізіон групи DCH Олександра Ярославського, в останні три роки інвестувала в екологічні програми майже 500 млн грн, а корпорація Centravis Юрія Атанасова, яка входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб, почала програму екологічної модернізації вартістю 140 млн грн.
Підсумовуючи, автори матеріалу відзначать, що наразі фінансування проєктів з декарбонізації залишається головною проблемою впровадження низьковуглецевих технологій у всьому світі. Водночас Україна - не виняток.
Як підкреслюють аналітики GMK Center, процес декарбонізації виробництва вимагає від металургійних підприємств України 25 млрд дол. інвестицій. Основне фінансове навантаження при цьому припаде на 2030-2070 роки.
"Зрозуміло, що самостійно такі суми грошей компанії не зможуть знайти без підтримки держави. Європейський союз, наприклад, частково компенсуватиме витрати своїх компаній на декарбонізацію. В тому числі – і за рахунок зібраних з українських постачальників грошей через механізм СВАМ. Саме тому, щоб український бізнес не був вимушений фінансувати декарбонізацію сусідніх європейських країн, держава повинна ухвалити рішення про участь у фінансуванні проєктів декарбонізації", – сказано в статті.