Державна архітектурно-будівельна інспекція була тим органом, який мав або докорінно змінитися, або щезнути. Забагато нарікань з боку всіх учасників містобудівної діяльності, ще більше звинувачень у корупції. Тому навесні 2020 року рішення Кабінету міністрів щодо ліквідації ДАБІ - як монополіста з надмірними повноваженнями - будівельна спільнота сприйняла загалом схвально. Втім оптимізм був радше стриманим, аніж беззаперечним.
Обережність в оцінках зумовлювалася певною декларативністю оголошеної реформи містобудівної галузі й невизначеністю дальших кроків. Вочевидь, простим розподілом регуляторних і контрольних функцій ДАБІ між трьома новими органами монополізм ліквідувати можна. Проте глибинних проблем не вирішити, не говорячи вже про окремі вузькі місця й наболілі питання. Тим часом в країні набирала обертів реформа децентралізації, був взятий курс на цифрову трансформацію економіки, а будівельний ринок потребував нового припливу інвестицій. Тому значна кількість фахівців справедливо вважала, що державна містобудівна політика вимагає масштабнішого оновлення.
До честі кураторів реформи - вони досить швидко зрозуміли, що системні перетворення потребують відповідних кроків. Тому в грудні 2020 року відбулося перезавантаження реформи містобудування й ДАБІ. Зокрема, уряд повернув місцевим органам влади повноваження здійснювати архітектурно-будівельний нагляд. А згодом КМУ ухвалив постанову, якою утворив Державну інспекцію архітектури та містобудування України. Саме цю установу призначили відповідальною за реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Проте головна новація полягала в тому, що всі масштабні зміни були прив’язані до ухвалення базисного закону.
1 липня 2021 року законопроєкт №5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» було прийнято в першому читанні. При цьому конституційна більшість свідчить, що цьому законопроєкту гарантовано підтримку в сесійній залі. Отже, можна говорити про те, що реформа зробила вагомий крок на шляху до втілення у життя.
З-поміж ключових новацій Законопроєкту №5655, зокрема щодо ліквідації ДАБІ, звернімо увагу на такі:
Що це дає? На мій погляд, нова модель здійснення державного архітектурно-будівельного контролю й нагляду має очевидні плюси:
Проте слід вказати й на певні вади, які можна ліквідувати в процесі підготовки законопроєкту до другого читання. Зокрема, немає повної впевненості щодо ефективності Містобудівної палати в частині її «пропускної здатності». Це може спричинити консервацію численних конфліктів у будівництві, що явно не піде на користь учасникам ринку.
Для детального аналізу більш годиться законопроєкт, який буде підготовлено до другого читання й, звісно, практика його застосування. Однак загальний висновок сформулювати можна. Як для першої системної спроби реформи містобудівній галузі зовсім не погано. Напрямок вірний, але потенціал для позитивних змін використано не повною мірою. Тому усі проблемні моменти потребують доопрацювання й уточнення з урахуванням інтересів суб’єктів галузі.
Два побажання на перспективу.
По-перше, готуючи законопроєкти такої ваги й значущості, варто враховувати думку всіх зацікавлених сторін без винятку. А в цьому випадку відчувається певне розчарування з боку архітектурної спільноти.
По-друге, сьогодні актуально не просто оновлення державної містобудівної політики. На часі її переосмислення. Нові населені пункти з’являються дедалі рідше, індустріальну експансію практично завершено. Натомість відбувається накопичення проблем розвитку в містах, що вже сформувалися. Тож переносьмо акцент з містобудування як такого на створення в містах комфортного й безпечного життєвого простору.