Кремль переконався, що ядерна зброя працює ефективно без її застосування - шляхом ядерного шантажу і погроз. Тому, ймовірність, що в цій війні скаже своє слово ядерна зброя невелика, але її не варто недооцінювати. Про це розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар.
Під час чату на Главреді він зазначив, що у Путіна вже неодноразово була можливість використати ядерну зброю, зокрема, у 2022 році, завдавши демонстраційного удару. Це б не призвело до серйозних наслідків, але продемонструвало б рішучість. Але цього не було зроблено.
«Чому? Тому що є позиція головного союзника і стратегічного партнера Росії - Китаю, якому ядерний конфлікт не потрібен. Тому Путін змушений брати до уваги позицію країни, яка, по суті, дає змогу економічно виживати Росії. Адже Китай, незважаючи на його "нейтральну" позицію, активно допомагає РФ. Він допомагає грошима, купуючи нафту, допомагає, щоб необхідні комплектуючі потрапляли в Росію для виробництва високоточної зброї. А, разом з тим, Китай наголосив, що не хоче застосування ядерної зброї», - каже Гончар.
За його словами, ядерний шантаж Росії триватиме й надалі.
«У відомій статті Караганова, написаній рік тому про "важке, але необхідне рішення", йдеться якраз про необхідність застосування тактичної ядерної зброї. Зокрема, Караганов зазначив, що є близько 20 ступенів ескалації, тобто як Росія має нарощувати ядерний шантаж. От Росія і продовжує в такому дусі, час від часу озвучуючи погрози. Нагнітання триває. І Росія таким чином буде використовувати ядерну зброю, експлуатуючи страх західних політиків», - підсумував експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки.
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Нагадаємо, раніше повідомлялось що російська влада піде на ядерну ескалацію тільки в разі звільнення Криму, у всіх інших ситуаціях на передовій, коли ЗСУ підуть у наступ, ЗС РФ будуть просто контратакувати, вважає колишній глава Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України Микола Маломуж.
До того ж, погрози країни-агресорки Росії застосувати ядерну зброю навряд чи містять під собою реальну рішучість це зробити. Російським окупантам вигідніше мати ядерну зброю, але не застосовувати її, а використовувати погрози її застосування для впливу на інші країни.
В Білому домі наголосили, що не бачать жодних ознак ймовірного застосування Росією ядерної зброї по території України.
Читайте також: