На фронті загинув український військовий Ігор Дубик, який героїчно захищав Маріуполь від російських окупантів, пережив 200 днів полону, перебуваючи в якому піддавався тортурам і схуднув на понад 30 кілограмів.
Військовий, переживши полон, повернувся до рідних внаслідок обміну полоненими 1 грудня 2022 року. Але незадовго після цього знову вирушив на фронт захищати рідну землю від російських загарбників. Про це повідомляє "Обозреватель".
Ігор Дубик був корінним маріупольцем. До 24 лютого 2022 року він займався невеликим бізнесом – мав свою столярну майстерню, а також тримав вулики і збирав мед.
Коли у 2014 році Росія розв'язала війну на сході України, Ігор Дубик був у маріупольській дружині. Коли Маріуполь звільняли від окупантів уперше у червні 2014 року, він також разом з "Азовом" звільняв міську раду.
Знайомі військового згадують, що коли його рідне місто три місяці було під "ДНР", Ігор Дубик навіть в умовах погроз не знімав український прапор зі свого будинку і щоранку гучномовцем вмикав молитву українських націоналістів. Після того, як у 2014 Маріуполь був визволений, український воїн захищав Широкине у складі "Азову". Коли ситуація трохи стабілізувалася, він повернувся додому.
У перший же день повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, яке застало Ігоря Дубика з сім’єю в Маріуполі, чоловік вирушив до військкомату. Але отримав відмову через вік – йому було майже 60.
Але чоловік таки став на захист рідного міста. На другий день повномасштабного вторгнення в Маріуполі роздавали зброю добровольцям, й Ігор Дубик отримав зброю та разом з тероборонівцями захищав місто.
Пізніше він разом з бійцями "Азову" та іншими військовими і поліцейськими опинився на "Азовсталі". Коли 17 травня 2022 року вони отримали наказ покинути завод, він разом з усіма опинився в полоні, його перевезли у в'язницю в Оленівці. У полон чоловік потрапив з пораненням у ногу.
Ігор Дубик пережив у полоні тортури, окупанти часто водили його на допити. За час перебування в полоні він схуднув на понад 30 кілограмів і важив всього 42 кг, при тому, що його ріст становив 1 м 80 см.
Загалом він провів в полоні 200 днів і повернувся додому внаслідок обміну 1 грудня 2022 року. Його дружина Оксана разом із донькою та сином чекали його на Харківщині, звідки вирушили у Львів, куди Оксана перебралася через окупацію Маріуполя.
Але Дубик провів з сім’єю всього два місяці, а далі знову вирушив на фронт захищати Батьківщину. Поки був з сім’єю, переніс операцію й відновився. На фронт вирушив 25 лютого цього року, повернувшись до своєї 109-ї окремої бригади тероборони
Поки Ігор Дубик воював, його дружина Оксана разом із двома дорослими дітьми – сином і донькою – збирали гроші, купували та відправляли необхідну допомогу підрозділу Ігоря. Коли Оксана дізналася про загибель чоловіка, то написала у Facebook, що війна забрала кохання всього її життя.
"Війна забрала у мене кохання всього мого життя. При виконанні бойового завдання загинув мій чоловік Ігор Дубик. Я не знаю, як житиму без тебе. Таке враження, що згасло сонце. Ти назавжди залишишся в моєму серці – найкраща у світі людина, мужня, смілива, Захисник України!", – написала Оксана.
Як повідомляють у соцмережах рідні загиблого героя, він загинув 11 жовтня. Тіло воїна поки що досі залишається на полі битви.
Раніше повідомлялося, що на фронті загинув 47-річний воїн ЗСУ. Захисник України Олексій Бєлобородов переніс контузії та операцію, але все одно повернувся в стрій, щоб захищати рідну землю. На нього чекали дружина, діти та п'ятеро онуків.
Також раніше повідомлялося, що у боях під Андріївкою загинув 26-річний воїн. З перших днів повномасштабного російського вторгнення Віталій Волненко добровольцем вступив до лав ЗСУ. Свій останній бій герой прийняв 10 жовтня під Андріївкою, що на Донеччині.
Читайте також: