Попри гучні заяви про політичні зміни та відсторонення одіозних фігур, керівництво Національного банку України залишається недоторканним оплотом «старої системи». Без звільнення Андрія Пишного та його команди, яку пов’язують з Андрієм Єрмаком, будь-які реформи будуть фікцією, а економіка продовжить працювати в інтересах «схем», а не держави.
Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловила фінансовий журналіст Олена Лисенко, коментуючи стрімку девальвацію гривні та корупційні скандали навколо регулятора.
За словами журналістки, нинішні перестановки у владі виглядають облудними, оскільки не зачіпають ключові фінансові потоки, які контролює голова НБУ.
«Здається, що нічого не мінятиметься. Всі революції та перебудови в нашій владі облудні, лише на словах. Скрізь. Типу після скандалу у справі Міндіча кума Андрія Пишного – Андрія Єрмака – відставили й той не керує, й все перебудували. Та все награне та тотально фальшиве. А у випадку з Андрієм Пишним навіть награвати нічого не намагалися. Як би Пишному не згадували кумівство з Єрмаком і не називали його гаманцем, владні перебудови НБУ не торкнулися», - наголошує Лисенко.
Автор зазначає, що з голови Нацбанку зробили «священну корову», критикувати яку заборонено під загрозою звинувачень в інформаційних атаках. Тим часом під прикриттям цієї «недоторканності» гривня стрімко знецінюється: міжбанк вже подолав позначку в 43 грн/$, а євро перетнув межу в 50 грн.
Лисенко впевнена: девальвація є штучною та спланованою для наповнення бюджету за рахунок збідніння населення.
«Поки ми співчували біднесенькому голові Нацбанку Андрію Пишному з крокодилячими сльозами через вигадану ним «інформаційну атаку», це чудо-юдо тихесенько девальвувало гривню... За його сценарієм: треба спустити курс гривні, скажімо, до 43,1 грн/$ й зробити все що треба, а згодом відкотитися на 42,80-42,90 грн/$ й чекати на нову грамоту – рятівника. Жодного велосипеду Андрій Пишний не вигадав», - пише журналіст.
Окрему увагу в публікації приділено перетворенню НБУ на репресивний орган із необмеженими повноваженнями, який намагається узаконити «чорні списки» без рішення суду. При цьому реальна боротьба з відмиванням грошей підміняється тиском на пересічних громадян.
«Нацбанк і зараз неконтрольований і робить що захоче, та хочуть зробити справжнє чудовисько. Щоб банки підносили дари ще за рік до перевірки... Справжніх злочинців ніхто не чіпатиме. Вони й далі зможуть возити долари брикетами по $4 млн, як у справі Міндіча», — йдеться у матеріалі.
Журналіст також вказує на кричущу неефективність банківської системи під керівництвом Пишного. Замість кредитування реального сектору економіки, банки отримують надприбутки через депозитні сертифікати НБУ, фактично вимиваючи кошти з держбюджету під час війни.
Ситуацію погіршують корупційні розслідування щодо топ-менеджменту регулятора, зокрема заступника голови НБУ Дмитра Олійника, яким, за даними автора, цікавиться НАБУ через непрозорі статки.
«Єдине сподівання сьогодні — це на реальну зміну таких горе-керманичів Національного банку. Тільки це вочевидь може дозволить перезапустити роботу НБУ, зробити її насправді ефективною. Не виключено, що після того все-таки побачимо реальні розслідування та кримінальні справи», — резюмує Олена Лисенко.
Журналіст додає, що ігнорування проблеми керівництва НБУ на тлі зміни влади свідчить про збереження старих корупційних зв'язків, які загрожують фінансовій безпеці країни.
Нагадаємо, 8 січня гривня впала до історичного мінімуму на фоні рекордних міжнародних резервів.